56. Спроектуйте основні напрями професійного саморозвитку вчителя (самоосвітня діяльність).

 У психолого-педагогічній літературі виділяють два напрями саморозвитку особистості - самовиховання (виховання  волі, якостей, рис характеру, певної поведінки) та самоосвіта (розумове виховання, інтелектуальне зростання, накопичення знань). Самоосвітня діяльність учителя передбачає не лише накопичення нової інформації, а й системне осмислення цієї інформації, її інтеграцію з наявними знаннями. Потреби в самоосвіті у кожного педагога свої, специфічні, оскільки на них впливають різні фактори, а саме: особистість учителя, його інтереси, наукова і педагогічна підготовка, загальноосвітній і культурний рівень; власна педагогічна робота і її результати, оцінка його роботи іншими суб'єктами навчального процесу. Свідомий, творчий учитель завжди займається самоосвітньою діяльністю для розвитку у себе навичок: контролю за своїм психічним станом, вчинками; швидкого оцінювання ситуації; аналізу своїх дій та діяльності учнів; спілкування та обробки інформації; організації будь-якого педагогічного процесу. Головним критерієм підвищення індексу професійної майстерності є процес професійного самовдосконалення. Самовдосконалення є одним із головних факторів формування професійної культури педагога. Вчитель-професіонал ніколи не може бути задоволений рівнем свого професійного зростання та розвитку. Якщо вчитель задовольняється мірою свого розвитку і перестає вдосконалюватися - він "помирає" як вчитель, він припиняє своє професійне зростання.    

Професійний саморозвиток - невід'ємний компонент його підготовки й перепідготовки; свідомий, цілеспрямований процес підвищення рівня своєї професійної компетентності відповідно до зовнішніх соціальних вимог, умов педагогічної праці й особистої програми розвитку.

Управління процесом професійного саморозвитку буде ефективним, якщо розглядати його як складну функціональну систему, що складається з чотирьох основних етапів:

а) самопізнання, яке включає вивчення вимог, що висуваються до педагога,

самовивчення рівня його професійної компетентності, рефлексію власної професійної

діяльності, її самооцінку;

б) планування, що передбачає визначення мети й завдань, розробки програми

саморозвитку, вибору власних правил поведінки, форм, засобів, методів і прийомів

розв'язання завдань щодо вдосконалення власної педагогічної діяльності;

в) реалізація − безпосередня практична діяльність щодо саморозвитку;

г) самоконтроль і самокорекція, які містять у собі рефлексію результатів діяльності

щодо саморозвитку, ведення щоденника, аналіз результатів праці та підвищення власного рівня професійної компетентності.

Основні напрями професійно-особистісного саморозвитку:

1. Розширення кругозору зі своїх предметів, культури людства:

- оволодіння елементами інформаційної культури;

- досягнення високого загальнокультурного рівня; забезпечення якісної психолого-педагогічної підтримки освітнього процесу;

- здатність до вироблення індивідуального стилю педагогічної поведінки.

2.Задоволення специфічної потреби у практико-орієнтованих знаннях.

3. Забезпечення розвиваючого ефекту набутих знань, вирішення реальних практичних ситуацій, які виникають у процесі педагогічної діяльності.