51. Розробіть і презентуйте одну із колективних форм методичної роботи з учителями (на вибір).

Колективні форми: педрада, нарада при директорові, методичні оперативки, метод. Обєднання, психолого-пед. семінар, майстер-клас, тематичні виставки, методичні фестивалі, методичеі аукціони, конкурси пед. майстерності, науково-практчні конференції, дні відкритих дверей, зустрічі з цікавими людьми.

Педагогічні читання

«В.О. Сухомлинський: п’ять поглядів на проблему свободи і відповідальності в контексті громадянського виховання».

МЕТА:

- підвищення науково – методичного рівня професійної компетентності педагогів;

- залучення педагогічних працівників  до вивчення та аналізу педагогічних та філософських поглядів В.Сухомлинського;

- забезпечення обміну професійним досвідом щодо використання ідей педагогіки В.О.Сухомлинського;

- залучення молодих спеціалістів до процесу вивчення, обговорення та аналізу філософських аспектів педагогічної спадщини В. Сухомлинського.

Відповідальний за проведення педагогічних читань: заступник директора з навчальної роботи.

Учасники читань: педагогічні працівники школи.

Обладнання: виставка книг В.О.Сухомлинського, доповіді, виставка малюнків «Я -громадянин України», фільм «Школа Василя Сухомлинського»

Хід педагогічних читань

І. Організаційна частина 1. Привітання.

2. Повідомлення про порядок проведення педагогічних читань.

ІІ. Основна частина

1. Виступ заступника директора з навчальної роботи з теми «Громадянське виховання: погляд на проблему через творчість В.О.Сухомлинського».

2. Перегляд фільму «Школа Василя Сухомлинського»

3. Виступ творчої групи «Громадянське виховання дітей в сім’ї у науковому доробку В.О Сухомлинського»

4. Виступ вчителя початкової школи «В.О.Сухомлинський про  свободу і відповідальність у вихованні всебічно розвиненої особистості».

5. Демонстрація фрагментів уроків у контексті громадянського виховання.

6. Виступ вчителя мистецтва  «Формування елементів  громадянської культури засобами малювання».

7. Демонстрація малюнків «Я – громадянин України».

8. Виступ учителя трудового навчання «Система трудового виховання В.О.Сухомлинського – запорука вільного і свобідного вибору школярами життєвого шляху».

9. Виступ керівника МО початкових класів «Відповідальність особистості перед колективом».

10. Виступ вчителя англійської мови «Вплив знань іноземної мови на процес формування громадянськості в учнів (з погляду В.О Сухомлинського).

ІІІ. Заключна частина

1. Робота творчих груп.

 - Створення  «Азбуки думок В.О.Сухомлинського».

2. Підведення підсумків.

1. Виступ заступника директора з навчальнї роботи

«Громадянське виховання: погляд на проблему через творчість В.О.Сухомлинського»

Як свідчить  історичний досвід, без держави немає нації, немає мови,  йдуть у небуття культура, історія, традиції. Щб зберегти державу,  у тому числі і націю, слід  актуалізувати проблему громадянського виховання. Громадянське виховання є могутнім стимулом у боротьбі за розбудову нової незалежної України, духовне оновлення суспільства, формування високої етики міжнаціональних стосунків.

            Громадянськості та громадянському вихованню значну увагу приділяли й українські мислителі: М. Драгоманов, М. Костомаров, П. Куліш, С.Русова¸ Т. Шевченко.

            Ідея громадянського виховання у радянський період поступово ніби сама собою усувалась із педагогічної теорії та практики. Винятком, як на той час, можна вважати книгу В. Сухомлинського «Народження громадянина», у якій подається така система роботи  педагога – вихователя,  яка б оптимально впливала на громадський розвиток особистості.

            На думку Василя Олександровича, патріотизм – суспільно-психологічне і моральне почуття, яке включає відданість і любов до своєї Батьківщини, до свого народу, до захисту її від ворогів. Патріотизм як одна з яскравих емоційних якостей людини має моральне  значення, оскільки проявляється у її громадянській позиції, у пам’яті й прихильності до традицій своїх батьків.

            Він вважає, що громадянське виховання покликане виховувати у молодої людини високі моральні ідеали, почуття любові до своєї Батьківщини, потребу служіння їй. Воно орієнтоване на формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, людини зі шляхетними особистісними якостями і рисами характеру, світоглядом і способом мислення, прочуттями та поведінкою, спрямованими на саморозвиток.

            В.О.Сухомлинський був переконаний¸ що критерієм і результатом громадянського виховання є громадянськість особистості, складовими якої є моральна, політична та правова  культура прочуття власної гідності, внутрішньої свободи і водночас вболівання за суспільні ідеали, за пріоритети держави, благо свого народу і його дружні взаємини у світовому співавторстві. Під громадянськістю він розумів духовно - моральну цінність, світоглядну і психологічну характеристику особистості, що визначають її обов’язок і відповідальність перед співвітчизниками, батьківщиною.

            Ставлення громадянина відбувається з дитинства. Саме у цей період у дитини закладаються основи майбутньої свідомості, характеру поведінки, формуються паростки українця. Підростаючи, дитина вбирає в міру свого розуміння те, чим живе сім’я, родина, народ  України, поступово вона формується як член суспільства, як громадянин.

            З цього приводу, видатний український педагог писав: «Домогтися того, об вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє і майбутнє Вітчизни, - одна з  найважливіших передумов запобігання моральним зривам у дитячі роки. Громадянські думки, почуття, тривоги, громадянський обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності. Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме  виявити себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства»

            У своїй книзі «Народження громадянина» подає таку систему роботи педагога – вихователя, яка б оптимально впливала на громадянський розвиток особистостей підростаючого покоління.                       В. Сухомлинський вважав, що класний керівник як вихователь повинен прагнути, щоб в учнів загострювалося громадянське бачення світу. На думку автора, від вихователя вирішальною мірою залежить те, як бачить світ підліток, що його хвилює, дивує, турбує, зворушує. Василь Олександрович  пропонував практикувати у своїй виховній діяльності розповіді про світ, які називав уроками громадянського бачення світу. Адже, як зазначає педагог, громадянське бачення світу – це жива плоть і кров моральності..

            Дуже важливо, на думку Василя Олександровича, щоб сферою утвердження й вираження чистих, високих почуттів було багате, благородне емоційне життя, особисте ставлення людини до значних соціальних, суспільно – політичних явищ  Потрібно прагнути, щоб учні бачили світ навколо себе і самих себе очима громадянина. В.Сухомлинський давав наступні настанови підростаючому поколінню:

• Ви живете серед людей. Кожен ваш вчинок, кожне ваше бажання позначається на людях. Подумайте, чи не завдаєте ви зла, роблячи приємне собі.

• Ви користуєтесь благами, створеними іншими людьми. Люди дають вам щастя дитинства, отроцтва і юності. Платіть їм за це добром.

• Почуття вдячності людям – це рідна сестра почуттів відповідальності, обов’язку, громадянської гідності.

• Усі блага й радощі життя створюються працею і тільки працею. Праця – це основа, на якій повинна утверджуватись повага до самого себе, основа того, щоб наші підлітки завжди мали перед собою певну громадянську мету, долали труднощі.

В.Сухомлинський вбачав важливе завдання школи у вихованні громадянської непримиренності. Він вважав виховним началом всієї виховної роботи те, щоб кожен учень був для кожного з нас передусім людською особистістю, гідної великої поваги. Педагог говорив: "Знайдіть таку форму духовного спілкування, щоб вихованець зрозумів, кого поважає в ньому…"

Почуття громадянського обов’язку¸ вважав В.Сухомлинський, народжується з елементарної моральної звички, яка в умовах правильного виховання міцно утверджується в людській душі, звички приходити людині на допомогу незалежно  від того, просить вона про це чи ні.

У демократичному суспільстві громадянськість розуміється як сукупність складних багатовимірних особистісних якостей, поміж яких вирізняються громадянські чесноти, громадянські знання та готовність брати участь у соціально-політичному житті країни.  У сучасному розумінні до громадянських чеснот обов’язково додається повага до прав і свобод людини, відповідальність, відкритість та критичне мислення, толерантність.

На основі цих якостей може починатися формування такого важливого компонента громадянськості, як готовність брати участь у  соціально-політичному житті країни, усвідомлення, що покращення повсякденного життя залежить від самих громадян та їх прагнення впливати на прийняття рішень на різних рівнях влади (від всеукраїнського до місцевого, від локальної громади до школи). Громадянська участь – необхідна умова становлення розвинутої демократії в країні.

На жаль, сьогодні серед молоді спостерігається небезпечне для соціальної стабільності суспільства зростання бездуховності, зневаги до правових та моральних норм, антисоціальної поведінки, відбуваються залучення до злочинного бізнесу, втрата соціального оптимізму. Тій же частині молоді, яка не втратила моральних ідеалів, патріотичних почуттів, дедалі важче знайти можливості для громадянського самовизначення, протистояти негативному впливу оточення. Все потребує усвідомлення необхідності впровадження комплексу соціально-педагогічних заходів для зміни існуючої ситуації з метою підготовки молоді до життя в умовах демократичної держави і громадянського суспільства.