16. Регулювання як функція управління: мета, зміст, принципи реалізації, види (типи), етапи реалізації, підходи до оновлення функції, сучасні методики реалізації функції.

Найбільш неоднозначно трактується функція регулювання. Не всі теоретики менеджменту взагалі включають її до операційного циклу. Проте вважаємо, що функція регулювання покликана забезпечувати динаміку розвитку організацій, усувати перешкоди і відхилення від цілей діяльності.

Об’єктивна основа функції регулювання пов’язана із підтрим- кою динамічної рівноваги. Внутрішні та зовнішні умови організації є мінливими. Тому один із видів діяльності керівника пов’язаний зі створенням балансу між традиціями та розвитком, бажаннями замов- ників та можливостями організації, сподіваннями колективу і реаліями життя тощо.

Функція регулювання насичена проявами влади, лідерства, під- порядкування. Вона пов’язана із пошуками шляхів удосконалення, управлінням розвитком, впровадженням інновацій.

Мета регулювання — збереження стійкості організації шляхом підтримки необхідного співвідношення між різними її елементами своєчасної ліквідації можливих відхилень від установлених норм у функціонуванні об’єктів управління.

Регулювання — це функція управління, сутність якої полягає у коригуванні за наслідками контролю та аналізу.

Корекції (зміни, доповнення) вносяться до:

• систем інформації та її обробки;

• планів роботи; завдань та цілей;

• форми та змісту роботи;

• системи стосунків між людьми;

• системи контролю;

• висновків, рішень за наслідком контролю.

Таким чином, регулювання пов’язане із усіма функціями управління. Регулювання передбачає упорядкування усіх ланок організації та її діяльності, корекцію її підсистем.

Регулювання як вид управлінської діяльності виконує такі функції, як:

Діагностична — встановлення причин відхилення від стандартів, визначення резервів підвищення ефективності, розробка шляхів удосконалення.

Навчальна — сприяє підвищенню рівня теоретичних знань, прак- тичних умінь, створює умови для підвищення професіоналізму.

Виховна — мотивує до саморозвитку, вдосконалення, творчої активності.

Регулювання завжди стосується певних змін, які стали очевидними після контролю. Їх ініціаторами можуть бути: керівник, персонал та експертна група.

Регулювання спрямоване на розвиток організації. Розвиток організації, передусім, неможливий без розвитку системи управління нею. Розвиток управління пов’язаний із такими процесами, як удосконалення, оптимізація, раціоналізація, модернізація, інтенсифікація, підвищення ефективності тощо.

Оптимізувати управління означає обрати (якщо є готові варіанти) або сконструювати (якщо їх немає) таку систему заходів, яка при засто- суванні в конкретних умовах конкретного навчального закладу так би перетворила структуру і процес управління, щоб досягались не будь-які, не просто кращі, а максимально можливі кінцеві результати діяльності закладу при раціональних витратах часу на управлінську діяльність.

Удосконалення може бути реалізовано за рахунок раціоналізації та модернізації.

Раціоналізація системи управління передбачає її більш доцільну організацію, покращення структури.

Модернізація означає оновлення змісту, форм, методів управління, приведення їх у відповідність до сучасних вимог.

Підвищення ефективності — це підвищення результативності певним економічним шляхом (наприклад, шляхом інтенсифікації праці керівника).

Інтенсифікація — підвищення якісного рівня управління за рахунок внутрішніх резервів керівної системи.