- •1. Поняття трасології. Класифікація слідів у трасології
- •2. Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом
- •3 .Криміналістична класифікація і характеристика вбивств
- •1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістики. Методи криміналістики
- •2.Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення
- •3 .Способи ухилення від сплати податків
- •1.Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація.
- •2. Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення
- •3. Типові слідчі ситуації та організація початкового етапу розслідування дтп.
- •1 . Сутність, мета і завдання огляду місця події.
- •2. Поняття почерку, його ознаки та значення в розслідуванні
- •3. Характеризуют структуру движений по их траектории:
- •3. Першочергові слідчі дії при розслідуванні розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати, або зловживання службовим становищем ( 2стр )
- •1. Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей.
- •2. Поняття, форми і завдання слідчого експерименту
- •3. Обставини, що підлягають доказуванню при розслідуванні розбійних нападів.
- •1. Криміналістична характеристика кримінальних пожеж.
- •2. Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій.
- •1. Тактика обшуку особи та його учасники.
- •2. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та попередньої оцінки слідів на місці події.
- •3. Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •1. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії. Встановлення місця та направлення пострілу.
- •2. Тактика проведення огляду місця події.
- •3. Особливості організації розслідування крадіжок.(2стр)
- •1. Поняття, значення та класифікація криміналістичних версій. Принципи їх побудови і засоби перевірки
- •2. Обставини, які підлягають доказуванню при розслідуванні ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів
- •3. Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення
- •1. Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів.
- •2. Тактика допиту підозрюваного
- •3. Судові експертизи у розслідуванні дтп.
- •1 .Сліди людини: види, методи і прийоми виявлення, фіксації і вилучення шляхи використання в доказуванні.
- •2. Психологічний процес формування показань
- •3. Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів.
- •1. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів.
- •2. Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів.
- •4 Формы использования специальных знаний:
- •3. Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Початкові слідчі дії.
- •1. Поняття та значення судово-дослідницької фотографії.
- •2. Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості.
- •1. Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •2. Тактичні особливості допиту свідків
- •1. Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення.
- •2. Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами.
- •3. Особливості розслідування вбивств на замовлення.
- •1. Поняття, завдання і галузі криміналістичної техніки.
- •2. Тактичні особливості допиту потерпілих.
- •3. Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті
- •1.Поняття і завдання судової балістики. Об’єкти дослідження.
- •2. Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта.
- •3. Криміналістична класифікація і характеристика грабежів.
- •1. Поняття та значення письма в криміналістиці. Дослідження почерку виконавця.
- •2. Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація.
- •2. По характеру предмета или отраслью специальных знаний судебные экспертизы делятся, почти аналогично разделения судебных экспертиз на классы с детализацией на роды:
- •3. В зависимости от характера задач и методов исследования на:
- •3. Обставини, що підлягають встановленню у розслідуванні вбивств.
- •1. Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи.
- •2. Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом тафункціональними ознаками.
- •3. Особливості розслідування прийняття пропозиції, обіцянки, або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
- •1. Огляд предметів і документів.
- •2. Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів.
- •3. Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи.
- •1. Тактика одночасного допиту двох і більше осіб.
- •2. Поняття і види судової фотографії, їх процесуальне оформлення та значення в розслідуванні
- •3. Поняття групової належності та її значення в розслідуванні.
- •1. Науково-технічні засоби збирання слідів, завдання їх попереднього й експертного дослідження.
- •2. Поняття і значення слідчого огляду, його види
- •3. Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів.
- •1. Форми і методи використання допомоги громадськості та засобів масової інформації.
- •2. Особливості тактики допиту неповнолітніх
- •3. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •1. Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб.
- •2. Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування.
- •3. Сліди пострілу, їх види та значення в розслідуванні.
- •1. Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення.
- •2. Планування розслідування у кримінальному провадженні: принципи, види планів розслідування
- •3. Криміналістична класифікація і характеристика крадіжок.
- •1. Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів.
- •2. Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики
- •3. Типові слідчі ситуації і початкові слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань.
- •1. Поняття і завдання криміналістичної діагностики.
- •2. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності
- •3. Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу.
- •1.Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження.
- •2. Тактика огляду трупа на місці його знаходження
- •3. Поняття криміналістичної методики, її джерела та завдання.
- •1. Система судово-експертних установ України.
- •2. Стадії криміналістичної ідентифікації
- •3. Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні дорожньо-транспортних подій.
- •1. Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження.
- •2. Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи
- •3. Початковий етап розслідування вбивств в ситуації раптового зникнення певної особи
- •1. Поняття дактилоскопії та властивості папілярних візерунків.
- •2. Тактика призначення та проведення почеркознавчої експертизи
- •1. Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії.
- •2. Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи і прийоми
- •1.Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи.
- •2. Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів
- •3. Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню в розслідуванні зґвалтувань, типові слідчі ситуації та версії.
- •1. Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки
- •2. Тактика пред’явлення для впізнання трупа
- •3. Особливості початкового етапу розслідування екологічних злочинів.
1. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів.
Трасология - это отрасль криминалистической техники, которая изучает материально-фиксированные следы, закономерности их образования и разрабатывает приемы, методы, научно-технические средства их обнаружения, фиксации, изъятия и исследования.
Трасология базируется на таких научных положениях:
1) объекты материального мира индивидуальны. Каждый объект индивидуален и тождественный только самому себе. Индивидуализация объекта осуществляется по стечению общих и частных признаков;
2) при определенных условиях внешнее строение одного объекта может отразиться на другом. Точность отображения зависит от физических свойств следообразующего и следовоспринимающего объектов, механизма следообразования. По материально-фиксированным следам возможна идентификация (установление тождества) объекта, который их оставил;
3) относительная устойчивость объектов. Объектами механической контактного взаимодействия могут быть только твердые тела, имеющие довольно устойчивые внешние признаки;
4) отражение в следе внешнего строения предмета является преобразованным (имеет вид негатива). В следе признаки внешнего строения предмета преимущественно имеют зеркальное отражение.
В трасологии по следам можно установить:
1) индивидуальную тождественность объекта, которым образован след (идентифицировать объект);
2) групповую принадлежность объектов (тип, класс, род, вид, разновидность)
3) механизм и условия возникновения следов, следообразования (вид следа, направление и угол взаимодействия объектов и т.д.);
4) отдельные обстоятельства преступного события (способ проникновения в жилище, количество участников события, их анатомо-физиологические особенности, направление передвижения преступников, использование транспортных средств, ориентировочное время совершения преступления и др.).
В трасологии следы классифицируют по разным основаниям. В зависимости от следообразующего объекта выделяют следы людей, следы животных, следы предметов. Что касается конкретных следообразующего объекта чаще всего встречаются следы рук, ног, зубов, транспортных средств, орудий взлома и инструментов. В зависимости от механизма образования различают: объемные и поверхностные; статические и динамические; локальные и периферические следы.
Объемные (вдавленные) следы - отражают внешнее строение следообразующего объекта в объеме (во всех трех его измерениях). Это следы, имеющие длину, ширину и глубину. Они возникают от вдавливания следообразующего объекта в податливую следовоспринимающей поверхность при этом деформируется. Достаточно часто объемные следы образуются на следовоспринимающей поверхности (например, почве, древесине, пластилине, замазке) в результате нажатия или удара (следы обуви на снегу, следы пальцев рук на пластилине и др.).
Поверхностные (плоскостные) следы возникают в результате изменений, происходящих на поверхности следовоспринимающего объекта (по двум измерениям - длиной и шириной). Оба объекта, участвующих в следообразования, по твердости примерно одинаковы. К поверхностным следов относятся, например, следы пальцев рук на поверхности мебели, следы босых ног на паркетном полу, следы протектора транспортного средства на асфальте.
Поверхностные следы могут быть двух видов: следы наслоения и следы отслоения. Следы наслоения формуються за счет наложения на следовоспринимающий объект вещества, несет на себе следообразующий объект (потожировые следы пальцев рук, следы, оставленные загрязненной подошвой обуви и др.). Следы отслоения формируются из вещества, частицы которой отделяются от следовоспринимающего объекта и остаются на следообразующего объекта (например, следы пальцев рук, образованные на покрытой пылью или свежевыкрашенной поверхности).
В зависимости от состояния объектов в момент следообразования возникают статические или динамические следы.
Статические следы возникают в момент покоя (статики), следующего в процессе механического взаимодействия следообразующего и следовоспринимающего объектов, которые контактируют в перпендикулярном направлении. В большинстве случаев такие следы сохраняют внешние признаки следообразующего объекта, отражают его без существенных искажений. Эти следы еще называют отпечатками. Типичным примером статического следа является отпечаток пальца руки с отображением папиллярного узора или отпечаток подошвы обуви на грунте.
Динамические следы возникают в результате самого движения одного или обоих объектов следообразования. Каждая точка следообразующего поверхности оставляет след в виде линии (трассы). К динамическим относятся следы разруба, распила, скольжения, сверление, резка, трения и др.
В зависимости от места, на котором произошли изменения следовоспринимающего объекта, выделяют локальные и периферические следы.
Локальные следы возникают в пределах контакта взаимодействующих объектов (например, след босой ноги в пределах контакта с поверхностью деревянного пола). Вокруг локального следа поверхность следовоспринимающего объекта остается неизменной.
Периферические следы возникают за пределами контактного взаимодействия следообразующего и следовоспринимающего объектов (например, след от загрязненного мукой (цементом, пылью) верха обуви, образованный «на периферии», вокруг обувь, за пределами подошвы).