- •1.Основні закономірності виникнення держави і права
- •2.Основні поняття та ознаки держави
- •3.Теологічна теорія виникнення держави
- •4.Патріархальна теорія виникнення держави
- •5.Договірна теорія виникнення держави
- •6.Теорія насильства виникнення держави
- •7.Органічна теорія виникнення держави
- •8.Психологічна теорія виникнення держави
- •9.Класово - економічна теорія виникнення держави
- •10.Космічна теорія виникнення держави
- •11. Поняття і види суспільних відносин та особливості їх впорядкування у додержавний період. Зміни в організації суспільних відносин з появою держави.
- •12. Особливості взаємовідносин особи і держави.
- •13. Охарактеризуйте джерела права
- •14. Визначте функції та принципи права
- •15.Поняття та загальна характеристика державного ладу
- •16.Поняття форми держави
- •17. Поняття та види влади. Особливості державної влади.
- •18. Поняття і загальна характеристика форм правління
- •19. Загальна характеристика понять «людина», «індивід», «особистість», «особа» і «громадянин».
- •20. Поняття правочину та умови його дійсності.
- •21. Органи держави: поняття, ознаки, види.
- •1.За місцем у системі державного апарату:
- •2. За способом утворення:
- •3. За характером та формами реалізації державної діяльності:
- •4. За часом функціонування:
- •5. За територією дії:
- •22. Визначте основні функції держави.
- •2) За часом їх дії:
- •3) За сферою суспільного життя:
- •4) За територіальною спрямованістю:
- •23. Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика
- •24. Поняття та ознаки правової і соціальної держави.
- •25. Джерела (форми) права: поняття й види. Правові акти.
- •26.Систематизація правових актів: поняття й види
- •27.Поняття і види правовідносин. Склад правовідносин.
- •28. Підстави, виникнення, зміни і припинення правовідносин.
- •29. Розкрийте поняття, причини і види правопорушення
- •30. Поняття правопорушення та його склад
- •31.Види правопорушень
- •32. Розкрийте елементи системи права і системи законодавства
- •33.Поняття, ознаки та підстави юридичної відповідальності; обставини, що її виключають
- •34.Правова норма: ознаки, структура
- •35. Соціальні норми: поняття й види. Поняття й ознаки права. Право й мораль
- •36. Види юридичної відповідальності: поняття, загальна характеристика
- •37.Загальна характеристика конституційного права
- •38.Передувови прийняття і загальна характеристика Конституції України
- •39.Основні етапи розвитку української державності
- •1. Початки формування української державності.
- •40.Політико – правове закріплення суверенітету України
- •41.Особливості політичного режиму, форми правління та адміністративного – територіального устрою України
- •42.Охарактеризуйте систему органів державної влади за Конституцією України.
- •43.Органи державної влади. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •45. Охарактеризуйте єдиний орган законодавчої влади Верховну Раду України
- •46. Визначте повноваження Президента відповідно до Конституції України.
- •47. Охарактеризуйте основні повноваження Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції України.
- •48. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України.
- •49. Поняття громадянства України. Набуття громадянства України. Припинення громадянства України
- •50. Поняття та форми здійснення народного суверенітету. Безпосередня й представницька демократія.
- •51. Засади виборчого права й види виборчих систем. Виборча система України.
- •52. Поняття адміністративного права, предмет та метод його правового регулювання.
- •53.Поняття, суть та принципи державного управління
- •54. Поняття, ознаки та склад адміністративного правопорушення
- •55.Адміністративна відповідальність: поняття та особливості
- •56. Поняття та види адміністративних стягнень. Порядок їх накладення
- •57. Органи ( посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.
- •58.Суб’єкти адміністративного права
- •59.Поняття та принципи адміністративної відповідальності
- •60. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види
- •61.Поняття державної служби.
- •62.Адміністративні стягнення: поняття та види.
- •63.Суб’єкт та суб’єктивна сторона адміністративного проступку.
- •64.Адміністративна відповідальність неповнолітніх.
- •65.Загальна характеристика кримінального права
- •66.Поняття складу злочину та характеристика його елементів.
- •67.Позовна давність.
- •68.Поняття та види злочинів.
- •1. Залежно від форми вини:
- •3. За родовим об'єктом:
- •69.Співучасть у скоєнні злочину.
- •70.Покарання та його види.
- •71.Обстави, що виключають злочинність діяння.
- •73.Форми вини у кримінальному праві України.
- •74.Суб’єкт та суб’єктивна сторона злочину.
- •75.Об’єкт та об’єктивна сторона злочину .
- •76.Обставини, що виключають злочинність діяння .
- •77.Покарання та його види .
- •78.Злочинні діяння, визначені у Кримінальному кодексі України.
- •79.Загальна характеристика цивільного права.
- •80.Поняття особи в цивільному праві. Цивільна правосуб’єктність фізичних та юридичних осіб.
- •81.Поняття та види цивільної дієздатності.
- •82.Право власності та інші речові права.
- •83.Поняття та види цивільної дієздатності.
- •84.Поняття та види власності.
- •85.Право інтелектуальної власності.
- •86.Підстави набуття. І припинення права власності.
- •87.Особливості цивільної правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб.
- •88.Поняття спадкового права. Порядок спадкування
- •89. Поняття та суб’єкти спадкових правовідносин.
- •90.Спадкування за законом.
- •91.Спадкування за заповітом.
- •92.Поняття та підстави цивільно – правової відповідальності.
- •94.Загальна характеристика сімейного права
- •95.Поняття шлюбу Особисті немайнові права та обов’язки подружжя .
- •96.Майнові права подружжя. Усі майнові права і обов'язки подружжя ск поділяє на дві групи. Першу утворюють ті, що підкоряються так званому законному режиму, другі - договірному.
- •97.Шлюбний договір.
- •98.Припинення шлюбу .
- •99. Загальна характеристика трудового права.
- •100. Трудовий договір: поняття, зміст, форма, строк, порядок укладення.
- •101.Припинення трудового договору: поняття, підстави.
- •102. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.
- •103. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •104. Особливості прийому на роботу неповнолітніх.
- •105. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •106. Колективий договір: поняття, зміст, форма, строк, порядок укладення.
- •107.Робочий час,поняття та види.
- •108.Час відпочинку поняття і види
26.Систематизація правових актів: поняття й види
Систематизація — це впорядкування нормативно-правових актів із метою зручності в користуванні, внесення до них коректив і пристосування до змін, які відбулись в економічному і політичному житті суспільства, заміна застарілих нормативно-правових актів новими, їхня комп'ютеризація.
Метою систематизації є усунення протиріч між нормативно-правовими актами; підвищення ефективності законодавства; забезпечення доступності користування законодавством для всіх суб'єктів права.
Виділяють три способи систематизації правових актів:
1) Кодифікація — спосіб систематизації правових актів, за якого здійснюється суттєва переробка та узгодження групи юридичних норм, пов'язаних спільним предметом правового регулювання. При кодифікації окремі правові акти об'єднуються в єдиний нормативно-правовий документ. Цей вид систематизації завжди має офіційний характер. Результатом кодифікації є створення основ (головних засад) законодавства, кодексів, положень, статутів. Найпоширенішим видом кодифікаційних актів є кодекс. Нині чинними в Україні є Цивільний кодекс України, Сімейний кодекс України, Кримінальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України тощо.
2) Інкорпорація — спосіб систематизації правових актів, що полягає в зовнішньому впорядкуванні існуючих нормативно-правових актів без переробки й зміни змісту. За результатами інкорпорації видаються збірники або зібрання, у яких нормативно-правові акти викладені в певній логічній послідовності.
Інкорпорація може бути офіційною, тобто такою, що здійснюється від імені компетентних державних органів, і неофіційною, що здійснюється видавництвами, науковими та навчальними закладами, окремими спеціалістами без спеціальних повноважень правотворчих органів.
У першому випадку на збірники, що видаються, можна посилатися під розгляду тих або інших юридичних питань, а в другому — вони не мають офіційного документа і мають лише довідково-інформаційний або навчальний характер.
3) Консолідація — спосіб систематизації нормативно-правових актів, який полягає в об’єднанні кількох нормативно-правових актів, що діють в одній і тій самій галузі суспільних відносин, в єдиний нормативно-правовий акт без зміни змісту. Консолідація поєднує риси кодифікації та інкорпорації, її використовують там, де немає можливості або необхідності кодифікації. Цей вид систематизації може здійснюватися тільки офіційно. Результатом консолідації нормативних матеріалів є видання Зводу законів. Наявність значної кількості нормативно-правових актів, які складають систему законодавства, розбіжність у часі їхнього прийняття та суб'єктах, що приймають їх, обумовлюють необхідність діяльності з їхнього упорядкування, узгодження, усунення протиріч, тобто систематизації.
27.Поняття і види правовідносин. Склад правовідносин.
Правові відносини — це суспільні відносини, врегульовані нормами права і забезпечені державою, що виникають між двома і більше суб'єктами з приводу задоволення своїх матеріальних і духовних потреб та інтересів, між якими наявний правовий зв'язок у формі суб'єктивних прав та юридичних обов'язків.
Ознаки правовідносин:
• є різновидом суспільних відносин, соціальним зв'язком;
• є ідеологічним відношенням, тобто результатом усвідомленої діяльності (поведінки) людей;
• це вольові відносини, що виявляються у двох аспектах:
— у них втілена воля (інтерес) держави, оскільки правовідносини виникають на основі норм права;
— у них втілена воля (інтерес) учасників правовідносин;
— вони пов'язані предметом інтересу, досягненням його результату.
• врегульовані нормами права;
• виникають, змінюються та припиняються на підставі юридичних фактів;
• мають, як правило, двосторонній характер і є особливою формою зв'язку між конкретними суб'єктами через їх права та обов'язки;
• підтримуються та охороняються державою, забезпечуються засобами державного впливу.
Класифікацію правовідносин можна здійснити за такими ознаками:
1. За функціональною спрямованістю норм права: регулятивні (поведінка суб'єкта повністю відповідає приписам норм права, тобто виникають з фактів правомірної поведінки суб'єкта) та охоронні (виникають з факту неправомірної поведінки суб'єктів, як відповідна реакція держави на таку поведінку).
2. За рівнем індивідуалізації суб'єктів: відносні (у них чітко визначені права й обов'язки всіх учасників, як уповноважених, так і зобов'язаних) та абсолютні (визначена лише одна сторона — носій суб'єктивного права, а всі інші визнаються зобов'язаними не заважати здійсненню ним своїх прав).
3. За галузями права: конституційно-правові; адміністративно-правові; цивільно-правові; трудові та ін.
4. За кількістю суб'єктів: прості (між двома суб'єктами) та складні (між трьома і більше суб'єктами).
5. За розподілом прав і обов'язків між суб'єктами: односторонні (кожна сторона має або лише права, або лише обов'язки) та двосторонні (кожна із сторін має як права, так і обов'язки).
6. За характером дій зобов'язаного суб'єкта: активні (зобов'язаний суб'єкт повинен учинити певні дії) та пасивні (суб'єкт повинен утриматись від учинення певних дій).
7. За волевиявленням сторін: договірні (для виникнення цих правовідносин необхідне волевиявлення всіх його учасників) та управлінські (владні) (для виникнення яких достатньо волевиявлення тільки одного з учасників).
8. За суб'єктами: між суб'єктами федерації; між громадянами держави; між громадянином та державою; між юридичною особою та державним органом; між державними органами та ін.
9. За часом дії: короткочасні та тривалі.
Склад правових відносин
Елементи правових відносин такі:
Суб'єкти правовідносин — це особи, що беруть участь у правовідносинах (не менше двох). Вони повинні володіти особливою юридичною властивістю — правосуб'єктністю, тобто правоздатністю, дієздатністю та деліктоздатністю.
Правоздатність — це передбачена нормами права здатність суб'єкта мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Дієздатність — це передбачена нормами права здатність суб'єкта самостійно, особистими діями набувати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Деліктоздатність — це здатність суб'єкта нести юридичну відповідальність за невиконання обов'язків або за вчинення різних правопорушень.
Суб'єктами правовідносин можуть бути індивіди (фізичні особи) та колективи (юридичні особи, у тому числі держава).
Об'єкт правовідносин — це матеріальні або духовні цінності, особисті або соціальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Об'єктами правовідносин можуть бути предмети матеріального характеру, послуги виробничого та невиробничого характеру, продукти духовної та інтелектуальної творчості, особисті немайнові блага людини.
Зміст правовідносин — це зафіксовані в нормах права суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасників правовідносин.
Суб'єктивне право — це передбачена нормами права міра можливої поведінки, що належить уповноваженій особі для задоволення її інтересів та потреб і яка забезпечується відповідними юридичними обов'язками інших (зобов'язаних) осіб.
Юридичний обов'язок — це передбачена нормами права міра необхідної поведінки, яку зобов'язана особа повинна здійснювати в інтересах уповноваженої сторони.
Суб'єктивні права та юридичні обов'язки тісно взаємопов'язані, взаємозалежні та взаємозумовлені, завдяки цьому між суб'єктами і виникає зв'язок, тобто правовідносини.