ЗМІСТ

1.Основні закономірності виникнення держави і права.

2.Основні поняття та ознаки держави.

3.Теологічна теорія виникнення держави

4.Патріархальна теорія виникнення держави

5.Договірна теорія виникнення держави

6.Теорія насильства виникнення держави

7.Органічна теорія виникнення держави

8.Психологічна теорія виникнення держави

9.Класово – економічна теорія виникнення держави

10.Космічна теорія виникнення держави

11.Поняття і види суспільних відносин та особливості їх впорядкування у додержавний період. Зміни в організації суспільних відносин з появою держави. 12.Особливості взаємовідносин особи і держави. Правовий статус особи. 13.Охарактеризуйте джерела права. 14.Визначте функції та принципи права. 15.Поняття та загальна характеристика державного ладу. 16.Поняття форми держави. 17.Поняття та види влади. Особливості державної влади.

18.Поняття і загальна характеристика форм правління.

19.Загальна характеристика понять «людина», «індивід», «особистість», «особа» і «громадянин». 20.Поняття правочину та умови його дійсності. 21.Органи держави: поняття, ознаки, види. 22.Визначте основні функції держави. 23.Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика.

24.Поняття та ознаки правової і соціальної держави.

25.Джерела (форми) права: поняття й види. Правові акти.

26.Систематизація правових актів: поняття й види. 27.Поняття і види правовідносин. Склад правовідносин. 28.Підстави, виникнення, зміни і припинення правовідносин.

29.Розкрийте поняття, причини і види правопорушення 30.Поняття правопорушення та його склад. 31.Види правопорушень. 32.Розкрийте елементи системи права і системи законодавства. 33.Поняття, ознаки та підстави юридичної відповідальності; обставини, що її виключають. 34.Правова норма: ознаки, структура. 35.Соціальні норми: поняття й види. Поняття й ознаки права. Право й мораль.

36.Види юридичної відповідальності: поняття, загальна характеристика. 37.Загальна характеристика конституційного права.

38.Передувови прийняття і загальна характеристика Конституції України. 39.Основні етапи розвитку української державності.

40.Політико – правове закріплення суверенітету України. 41.Особливості політичного режиму, форми правління та адміністративного – територіального устрою України. 42.Охарактеризуйте систему органів державної влади за Конституцією України.

43.Органи державної влади. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади. 44.Охарактеризуйте конституційні права та свободи людини і громадянина. 45.Охарактеризуйте єдиний орган законодавчої влади Верховну Раду України.

46.Визначте повноваження Президента відповідно до Конституції України. 47.Охарактеризуйте основні повноваження Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції України. 48.Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України.

49.Поняття громадянства України. Набуття громадянства України. Припинення громадянства України.

50.Поняття та форми здійснення народного суверенітету. Безпосередня й представницька демократія.

51.Засади виборчого права й види виборчих систем. Виборча система України.

52.Поняття адміністративного права, предмет та метод його правового регулювання. 53.Поняття, суть та принципи державного управління 54.Поняття, ознаки та склад адміністративного правопорушення 55.Адміністративна відповідальність: поняття та особливості

56.Поняття та види адміністративних стягнень. Порядок їх накладення

57.Органи ( посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. 58.Суб’єкти адміністративного права. 59.Поняття та принципи адміністративної відповідальності. 60.Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види. 61.Поняття державної служби. 62.Адміністративні стягнення: поняття та види. 63.Суб’єкт та суб’єктивна сторона адміністративного проступку.

64.Адміністративна відповідальність неповнолітніх. 65.Загальна характеристика кримінального права.

66.Поняття складу злочину та характеристика його елементів. 67.Позовна давність. 68.Поняття та види злочинів. 69.Співучасть у скоєнні злочину. 70.Покарання та його види. 71.Обстави, що виключають злочинність діяння.

72.Форми групової злочинності. 73.Форми вини у кримінальному праві України. 74.Суб’єкт та суб’єктивна сторона злочину. 75.Об’єкт та об’єктивна сторона злочину 76.Обставини, що виключають злочинність діяння 77.Покарання та його види 78.Злочинні діяння, визначені у Кримінальному кодексі України 79.Загальна характеристика цивільного права. 80.Поняття особи в цивільному праві. Цивільна правосуб’єктність фізичних та юридичних осіб. 81.Поняття та види цивільної дієздатності. 82.Право власності та інші речові права. 83.Поняття та види цивільної дієздатності. 84.Поняття та види власності. 85.Право інтелектуальної власності 86.Підстави набуття і припинення права власності. 87.Особливості цивільної правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб.

88.Поняття спадкового права. Порядок спадкування. 89.Поняття та суб’єкти спадкових правовідносин. 90.Спадкування за законом. 91.Спадкування за заповітом. 92.Поняття та підстави цивільно – правової відповідальності. 93.Цивільно – правова відповідальність неповнолітніх. 94.Загальна характеристика сімейного права. 95.Поняття шлюбу Особисті немайнові права та обов’язки подружжя 96.Майнові права подружжя 97.Шлюбний договір 98.Припинення шлюбу 99.Загальна характеристика трудового права. 100.Трудовий договір: поняття, зміст, форма, строк, порядок укладення.

101.Припинення трудового договору: поняття, підстави.

102.Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника. 103.Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. 104.Особливості прийому на роботу неповнолітніх. 105.Загальні підстави припинення трудового договору.

106.Колективий договір: поняття, зміст, форма, строк, порядок укладення.

107.Робочий час: поняття та види. 108.Час відпочинку: поняття та види.

1.Основні закономірності виникнення держави і права

Загальними причинами виникнення держави і права стали: • три великі поділи праці (вирізнення скотарських племен, відокремлення ремесла від рільництва, виникнення й розвиток торгівлі); • поява надлишкового продукту, патріархальної сім'ї, приватної власності та майнової нерівності; • утворення класів як великих груп людей з протилежними інтересами і виникнення міжкласо-вих конфліктів; •  неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності й конфлікти та виникнення держави як політичної організації публічної влади.

Право, як і держава, виникло завдяки необхідності управляти соціальними процесами.

Право виникає внаслідок: • переростання мононорм (первісних звичаїв, традицій, моралі) в юридичні норми; •  правотворчої діяльності компетентних державних органів чи посадових осіб; • перетворення рішень судових органів щодо конкретних справ у загальну норму, що є обов'язковою для вирішення аналогічних випадків. Між правом і державою встановлюється досить складний зв'язок. Через право держава прагне впроваджувати в життя свою волю, яка за авторитарних режимів має класовий характер. А це означає, що первісні звичаї чи традиції пристосовуються до інтересів панівного класу, забезпечуються відповідними санкціями, реалізація їх підтримується апаратом державного примусу і є засобом підпорядкування населення волі економічно і політично панівного класу. Так виникає правовий звичай як найдавніша форма права.

Таким чином, розпад первісного родо-племінного суспільства, розвиток засобів виробництва, зміна соціальної структури суспільства привели до зміни способу виробництва і споживання та до утворення політичної організації суспільства і держави. Судові органи, як органи держави в авторитарних державах, захищали інтереси панівної верхівки, а тому не застосовували деяких звичаїв, що захищали інтереси всіх, або змінювали їхній зміст, вводячи нові правила. Судові функції часто виконували церковні служителі, правителі чи інші посадові особи державних органів. Захищаючи інтереси панівних класів, судові органи створювали судовий прецедент, тобто рішення суду щодо конкретної справи набувало властивостей загальної норми. Це спонукало появу судового (адміністративного) прецеденту. З появою писемності держава (її органи), а також посадові особи через правотворчу діяльність закріплювали свою волю в законах, указах та інших нормативних актах. У перших державних законах закріплювалася майнова нерівність, станові привілеї, безправність рабів та інших верств бідного населення. Прикладами таких законів є закони Хаммурапі, XII таблиць, Ману, "Руська правда", "Польська правда" та ін.

Класові інтереси відображалися в нормативних актах не лише матеріального, а й процесуального права. Так, під час розгляду судових справ використовувались ордалії (випробування вогнем, водою тощо), поєдинки, присяги, відкуп. Тому багаті завжди могли відкупитись Отже, юридичне право, сформувавшись разом зі створенням держави, в рабовласницький і феодальний періоди розвитку державності мало класовий характер і захищало інтереси економічно і політично панівного класу. Водночас юридичне право є явищем культури й цивілізації, оскільки несе в собі інформацію про минулі та нині існуючі суспільні відносини між людьми на різних етапах розвитку політичної організації суспільства.