- •1 Місце і роль учителя-вихователя в суспільстві. Функції педагога.
- •2 Якості та вміння учителя-вихователя
- •3. Предмет педагогіки її основні категорії їх сутність.
- •4 Педагогіка в системі наук. Джерела розвитку педагогіки. Система педагогічних наук
- •5 Методи науково педагогічних досліджень
- •6 Поняття «людина», «особистість», «індивідуальність». Сутність розвитку і формування особистості.
- •8 Вікова періодизація дітей. Особливості соціально-психологічного і фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку, врахування їх у навчально-виховній роботі.
- •9 Особливості анатмо-фізіологічного і соціально-психічного розвитку дітей середнього шкільного віку. Врахування їх у навчально-виховній роботі.
- •10 Особливості анатмо-фізіологічного і соціально-психічного розвитку дітей старшого шкільного віку. Врахування їх у навчально-виховній роботі.
- •11 Сутність виховання, його мета. Завдання складових частин всебічного, гармонійного розвитку особистості
- •12 Сутність всебічного гармонійного розвитку особистості. Комплексний підхід до виховання
- •13 Поняття системи освіти, її соціальна сутність. Структура системи освіти в Україні.
- •14 Принципи функціонування системи в Україні . Завдання освітньо – виховних закладів системи освіти.
- •15 Управління системою освіти
- •16 Сутність і завдання дидактики, її категорії.
- •17 Зв`язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики на сучасному етапі.
- •18 Сутність процесу навчання, його методологічна основа, і рушійна сила.
- •19 У чому сутність логіки навчального процесу?
- •20 Функції, мотиви навчання
- •21 Структура процесу учіння, його взаємозв’язок між її компонентами
- •22.Типи навчання,їх сутність. Шляхи оптимізації навчального процесу в школі
- •23 Принципи навчання, їх місце у системі навчально-виховного процесу
- •24 Сутність принципів науковості ,систематизації і послідовності. Правила реалізації вимог цих принципів.
- •25 Сутність принципів свідомості й наочності навчання; правила реалізації їх вимог.
- •26 Сутність принципів зв’язку навчання з життям, доступності і врахування індивідуальних особливостей школярів; правила реалізації їх вимог.
- •27 Сутність принципів активності та самостійності й емоційності навчання; правила реалізації їх вимог
- •29 Характеристика навчальних планів загальносвітніх навчально-визховних закладів.
- •31 Сутність методів, прийомів, і засобів навчання. Класифікація методів навчання.
- •33 Характеристика методів навчання за особливостями логіки пізнання
- •34Характеристика методів навчання за рівнем самостійної розумової діяльності
- •36 Форми організації навчання, їх становлення в історії розвитку освіти, і школи
- •37Класно урочна система організації навчання, її розвиток і становлення. Вимоги до сучасного уроку.
- •39Позаурочні форми організації навчання, їх характеристика
- •40 Система роботи вчителя по підготовці до уроку
- •41 Місце аналізу й оцінки знань, умінь та навичок учнів у системі навчально-виховної роботи. Види контролю навчльної діяльності учнів.
- •2. Види контролю знань, умінь I навичок учнiв
- •42 Методи аналізу й оцінки знань, умінь, та навичок. Критерії оцінок в школі
- •43 Завдання виховання. Закономірності виховного процесу.
- •44 Рушійні сили і фактори виховання.
- •45 Мотиви виховного процесу. Структура процесу виховання.
- •46 Зміст виховання.
- •47 Принципи виховання їх сутність
- •48. Критерії вихованості особистості
- •49. Поняття методу, прийому і засобу виховання. Класифікація методів виховання.
- •50. Характеристика методів формування свідомості і переконань особистості.
- •51. Характеристика методів організації діяльності і формування поведінки особистості.
- •52. Характеристика методів стимулювання поведінки і діяльності.
- •53. Педагогічні умови доцільності використання методів виховання.
- •54. Почуття колективу, його види, їх характеристика.
- •55. Особливості розвитку колективу на різних стадіях.
- •56. Фактори розвитку колективу
- •57. Завдання і зміст морального виховання.
- •59. Виховання моральної свідомості, національної гідності та громадянської відповідальності.
- •60. Патріотичне та інтернаціональне виховання.
- •61. Виховання дисциплінованості та відповідальності.
- •62. Шляхи, засоби тат методи статевого виховання.
- •63. Шляхи та засоби екологічного виховання.
- •64. Шляхи та засоби правового виховання.
- •65. Розумове виховання: завдання, засоби, шляхи та методи.
- •66. Значення праці у житті людини. Завдання та принципи трудового виховання.
- •67. Шляхи, засоби та методи трудового виховання.
- •72. Напрямки, форми і засоби фізичного виховання школярів. Місце і роль сім*ї у фізичному вихованні дітей.
- •73. Педагогічне спілкування, його функції, рівні та види педагогічного спілкування.
- •74. Стилі педагогічного спілкування, їх характеристика. Психолого – педагогічні умови ефективного спілкування.
- •75. Функції, напрямки і форми роботи класного керівника.
- •76 Діяльність класного керівника по вивченню учнів.
- •77. Робота класного керівника по організації та проведенні позакласної виховної роботи.
- •78. Особливості, шляхи та форми класного керівника з батьками учнів.
- •79. Важковиховувані учні, соціально – педагогічні причини появи їх суспільстві.
- •80. Принципи, шляхи, засоби та методи перевиховання педагогічно запущених дітей.
- •81. Сім*я як соціальний інститут суспільного розвитку. Функції сім*ї. Вимоги до батьків – вихователів.
- •82. Місце і роль батьківського авторитету у вихованні дітей у сім*ї.
- •83. Шляхи і засоби піднесення психолого – педагогічної культури батьків.
- •84. Принципи керівництва загальноосвітніми навчально – виховними закладами. Структура управління освітою в Україні.
- •85. Система управління загальноосвітніми навчально – виховними закладами.
- •86. Планування і облік роботи в загальноосвітніх навчальних закладах. Критерії оцінювання управлінської діяльності керівників загальноосвітніх закладів.
42 Методи аналізу й оцінки знань, умінь, та навичок. Критерії оцінок в школі
Традиційні методи оцінки знань, умінь і навичок 1. Повсякденне спостереження за навчальною роботою учнів. Цей метод дозволяє вчителю скласти уявлення про те як ведуть себе учні на уроках, як вони сприймають і осмислюють досліджуваний матеріал, яка в них пам'ять, якою мірою вони виявляють кмітливість і самостійність практичних умінь і навичок. 2. Усне опитування - індивідуальний, фронтальний, ущільнений. Сутність цього методу полягає в тому, що вчитель ставить учням запитання за змістом вивченого матеріалу і спонукає їх до відповідей. Цей метод є найбільш поширеним при перевірці й оцінці знань. 3. Письмова перевірка. Практика ущільненого опитування призвела до виникнення методики письмовій перевірки знань. Суть її в тому, що вчитель роздає учням заздалегідь підготовлені на окремих аркушах паперу питання або завдання і приклади, на які вони протягом 10-12 хв дають письмові відповіді. Письмове опитування дозволяє на одному уроці оцінювати знання всіх учнів. Це важлива позитивна сторона даного методу.
4.Поурочний бал. Відомою модифікацією усного опитування є також виставлення окремим учням так званого поурочного бала. Поурочний бал виставляється за знання, які окремі учні виявляють протягом всього уроку. Так, учень може доповнювати, уточнювати або поглиблювати відповіді своїхтоваришів, які піддаються усного опитування. Потім він може приводити приклади і брати участь у відповідях на запитання вчителя при викладенні нового матеріалу Виставлення поурочного бала дозволяє підтримувати пізнавальну активність і довільну увагу учнів, а також робити більш систематичної перевірку їхніх знань. 5. Контрольні роботи. Це дуже ефективний метод перевірки й оцінки знань, умінь і навичок учнів, а також їх творчих здібностей. Сутність цього методу полягає в тому, що після проходження окремих тем або розділів навчальної програми вчитель проводить в письмовій або практичній формі перевірку і оцінку знань, умінь і навичок учнів. При проведенні контрольних робіт необхідно дотримуватися ряду дидактичних вимог. 6. Перевірка домашніх робіт учнів. Для перевірки і оцінки успішності учнів велике значення має перевірка виконання ними домашніх завдань Вона дозволяє вчителю вивчати ставлення учнів до навчальної роботи, якість засвоєння матеріалу, що вивчається, наявність прогалин у знаннях, а також ступінь самостійності при виконанні домашніх завдань.
Основними критеріями оцінювання знань є:
1) глибина - кількість усвідомлених учнем істотних зв'язків і відношень у знаннях;
2) повнота - кількість усіх елементів знання про вивчений об'єкт;
3) міцність - збереження в пам'яті вивченого матеріалу, безпомилковість його відтворення;
4) оперативність - уміння учня використовувати знання у стандартних однотипних умовах;
5) якість - критерій, що охоплює повноту, міцність, глибину, оперативність знань тощо;
6) гнучкість - уміння учня використовувати знання у змінних, варіативних умовах;
7) систематичність - засвоєння навчального матеріалу в його логічній послідовності та наступності.
За цими критеріями визначають рівні знань учнів: репродуктивний(знання сприйняті, зафіксовані в пам'яті і можуть бути відтворені);реконструктивний (знання застосовуються в стандартних або варіативних умовах); творчий (знання продуктивно застосовуються в змінених, нестандартних ситуаціях).
Серед загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти виокремлюють:
- характеристику відповіді учня (правильність, цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість);
- якість знань (осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність);
- сформованість загальнонавчальних і предметних умінь та навичок;
- рівень володіння розумовими операціями (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення тощо);
- розвиток творчих умінь (уміння виявляти проблему, формулювати гіпотезу, перевіряти її);
- самостійність оцінних суджень.
На основі цих критеріїв розрізняють рівні навчальних досягнень учнів (табл. 7.1):
1) початковий (рецептивно-репродуктивний), що характеризується первинними уявленнями про предмет вивчення, фрагментарністю відповідей учнів;
2) середній (репродуктивний), опанувавши який учень здатний розв'язувати найпростіші завдання за зразком, відтворювати основний зміст навчального матеріалу, володіє елементарними навчальними вміннями;
3) достатній (конструктивно-варіативний) характеризується знанням суттєвих ознак понять, оперуванням ними, розв'язуванням стандартних завдань, умінням робити висновки, виправляти допущені помилки, однак невмінням переносити і використовувати знання в інших навчальних ситуаціях;
4) високий (творчий), ознаками якого є систематизоване застосування їх для виконання творчих завдань, самостійне оцінювання різних явищ, фактів, уміння обстоювати особисту позицію.
Рівні та загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
1. Початковий "1" Учень може розрізнити об'єкт вивчення і відтворити деякі його елементи
"2" Учень фрагментарно відтворює незначну частину матеріалу, має нечітке уявлення про об'єкт вивчення, виявляє здатність елементарно оформити думку
"3" Учень відтворює менш як половину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
2. Середній "4" Учень з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію
"5" Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
"6" Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена.
3. Достатній "7" Учень правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, розуміє основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, частково контролює власні навчальні дії
"8" Знання учня достатньо повні, він застосовує вивчений матеріал у
"9" Учень досить добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, уміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації
4. Високий "10" Учень має глибокі і міцні знання, здатний використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки. При цьому він може припускатися незначних огріхів в аргументації думки тощо
"11" Учень на високому рівні володіє узагальненими знаннями в обсязі та в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати
проблеми
.12" Учень має системні і глибокі знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестанда ртних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення
