- •1 Місце і роль учителя-вихователя в суспільстві. Функції педагога.
- •2 Якості та вміння учителя-вихователя
- •3. Предмет педагогіки її основні категорії їх сутність.
- •4 Педагогіка в системі наук. Джерела розвитку педагогіки. Система педагогічних наук
- •5 Методи науково педагогічних досліджень
- •6 Поняття «людина», «особистість», «індивідуальність». Сутність розвитку і формування особистості.
- •8 Вікова періодизація дітей. Особливості соціально-психологічного і фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку, врахування їх у навчально-виховній роботі.
- •9 Особливості анатмо-фізіологічного і соціально-психічного розвитку дітей середнього шкільного віку. Врахування їх у навчально-виховній роботі.
- •10 Особливості анатмо-фізіологічного і соціально-психічного розвитку дітей старшого шкільного віку. Врахування їх у навчально-виховній роботі.
- •11 Сутність виховання, його мета. Завдання складових частин всебічного, гармонійного розвитку особистості
- •12 Сутність всебічного гармонійного розвитку особистості. Комплексний підхід до виховання
- •13 Поняття системи освіти, її соціальна сутність. Структура системи освіти в Україні.
- •14 Принципи функціонування системи в Україні . Завдання освітньо – виховних закладів системи освіти.
- •15 Управління системою освіти
- •16 Сутність і завдання дидактики, її категорії.
- •17 Зв`язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики на сучасному етапі.
- •18 Сутність процесу навчання, його методологічна основа, і рушійна сила.
- •19 У чому сутність логіки навчального процесу?
- •20 Функції, мотиви навчання
- •21 Структура процесу учіння, його взаємозв’язок між її компонентами
- •22.Типи навчання,їх сутність. Шляхи оптимізації навчального процесу в школі
- •23 Принципи навчання, їх місце у системі навчально-виховного процесу
- •24 Сутність принципів науковості ,систематизації і послідовності. Правила реалізації вимог цих принципів.
- •25 Сутність принципів свідомості й наочності навчання; правила реалізації їх вимог.
- •26 Сутність принципів зв’язку навчання з життям, доступності і врахування індивідуальних особливостей школярів; правила реалізації їх вимог.
- •27 Сутність принципів активності та самостійності й емоційності навчання; правила реалізації їх вимог
- •29 Характеристика навчальних планів загальносвітніх навчально-визховних закладів.
- •31 Сутність методів, прийомів, і засобів навчання. Класифікація методів навчання.
- •33 Характеристика методів навчання за особливостями логіки пізнання
- •34Характеристика методів навчання за рівнем самостійної розумової діяльності
- •36 Форми організації навчання, їх становлення в історії розвитку освіти, і школи
- •37Класно урочна система організації навчання, її розвиток і становлення. Вимоги до сучасного уроку.
- •39Позаурочні форми організації навчання, їх характеристика
- •40 Система роботи вчителя по підготовці до уроку
- •41 Місце аналізу й оцінки знань, умінь та навичок учнів у системі навчально-виховної роботи. Види контролю навчльної діяльності учнів.
- •2. Види контролю знань, умінь I навичок учнiв
- •42 Методи аналізу й оцінки знань, умінь, та навичок. Критерії оцінок в школі
- •43 Завдання виховання. Закономірності виховного процесу.
- •44 Рушійні сили і фактори виховання.
- •45 Мотиви виховного процесу. Структура процесу виховання.
- •46 Зміст виховання.
- •47 Принципи виховання їх сутність
- •48. Критерії вихованості особистості
- •49. Поняття методу, прийому і засобу виховання. Класифікація методів виховання.
- •50. Характеристика методів формування свідомості і переконань особистості.
- •51. Характеристика методів організації діяльності і формування поведінки особистості.
- •52. Характеристика методів стимулювання поведінки і діяльності.
- •53. Педагогічні умови доцільності використання методів виховання.
- •54. Почуття колективу, його види, їх характеристика.
- •55. Особливості розвитку колективу на різних стадіях.
- •56. Фактори розвитку колективу
- •57. Завдання і зміст морального виховання.
- •59. Виховання моральної свідомості, національної гідності та громадянської відповідальності.
- •60. Патріотичне та інтернаціональне виховання.
- •61. Виховання дисциплінованості та відповідальності.
- •62. Шляхи, засоби тат методи статевого виховання.
- •63. Шляхи та засоби екологічного виховання.
- •64. Шляхи та засоби правового виховання.
- •65. Розумове виховання: завдання, засоби, шляхи та методи.
- •66. Значення праці у житті людини. Завдання та принципи трудового виховання.
- •67. Шляхи, засоби та методи трудового виховання.
- •72. Напрямки, форми і засоби фізичного виховання школярів. Місце і роль сім*ї у фізичному вихованні дітей.
- •73. Педагогічне спілкування, його функції, рівні та види педагогічного спілкування.
- •74. Стилі педагогічного спілкування, їх характеристика. Психолого – педагогічні умови ефективного спілкування.
- •75. Функції, напрямки і форми роботи класного керівника.
- •76 Діяльність класного керівника по вивченню учнів.
- •77. Робота класного керівника по організації та проведенні позакласної виховної роботи.
- •78. Особливості, шляхи та форми класного керівника з батьками учнів.
- •79. Важковиховувані учні, соціально – педагогічні причини появи їх суспільстві.
- •80. Принципи, шляхи, засоби та методи перевиховання педагогічно запущених дітей.
- •81. Сім*я як соціальний інститут суспільного розвитку. Функції сім*ї. Вимоги до батьків – вихователів.
- •82. Місце і роль батьківського авторитету у вихованні дітей у сім*ї.
- •83. Шляхи і засоби піднесення психолого – педагогічної культури батьків.
- •84. Принципи керівництва загальноосвітніми навчально – виховними закладами. Структура управління освітою в Україні.
- •85. Система управління загальноосвітніми навчально – виховними закладами.
- •86. Планування і облік роботи в загальноосвітніх навчальних закладах. Критерії оцінювання управлінської діяльності керівників загальноосвітніх закладів.
5 Методи науково педагогічних досліджень
Методи науково-педагогічних досліджень.
У ході науково-педагогічних досліджень використовують систему відповідних методів.
Метод науково-педагогічного дослідження - це спосіб проникнення в сутність складних психолого-педагогічних процесів формування особистості з метою встановлення певних об'єктивних закономірностей виховання і навчання з метою практичного їхнього використання.
Найчастіше використовують у педагогічних дослідженнях такі методи: педагогічного спостереження, інтерв'ю, педагогічного експерименту, вивчення шкільної документації, вивчення результатів діяльності учня, психолого-педагогічного тестування, проективні методи, соціологічні методи (анкетування, рейтингу, узагальнення незалежних характеристик, соціометрії), математичні методи (реєстрування, ранжування, статистичні методи, метод вимірювань), теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, висновки, моделювання, індукції, дедукції, порівняльно-історичного аналізу).
Методика спостереження передбачає: вибір об'єкта спостереження, визначення мети та завдань, створення відповідної програми, визначення способу й форми фіксації результатів, опрацювання даних, формулювання висновків.
Метод інтерв'ю - спосіб отримання інформації в процесі усного опитування з використанням заздалегідь визначених питань, поданих у певній послідовності.
Метод педагогічного експерименту (від лат. experimentum - проба, дослід) - спосіб наукового дослідження, який передбачає спеціальну організацію педагогічного процесу в заздалегідь визначених умовах з метою перевірки достовірності педагогічної гіпотези, яку висунув дослідник.
Природний експеримент проходить у звичайних умовах із поділом учнів на експериментальні й контрольні групи. Лабораторний експеримент проводиться в спеціально обладнаних технічними засобами і апаратурою лабораторіях.
Констатувальний експеримент проводиться на початку дослідження і передбачає виявлення реального стану справ на певній ділянці педагогічної діяльності.
Творчо-перетворювальний або формуючий використовується для конструювання нових педагогічних явищ у процесі розробки гіпотези дослідження, теоретичної концепції тощо.
Контрольний експеримент полягає в застосуванні сформованої і апробованої у процесі творчо-перетворювального або формуючого експерименту методики в роботі розширеного кола педагогів і шкіл. Мета його - фіксація показників досліджуваного об'єкта після закінчення процедури формуючих впливів.
Метод вивчення шкільної документації передбачає вивчення особових справ учнів, медичних карт, класних журналів, учнівських щоденників, протоколів різноманітних зборів та засідань, загально шкільного плану роботи, протоколів засідань педагогічної ради, планів роботи класних керівників, предметних комісій тощо.
Метод вивчення результатів діяльності учня. Його застосовують, вивчаючи письмові, графічні роботи учнів та їхні вироби. Ці роботи допомагають виявити індивідуальність кожного учня, дізнатися про його ставлення до навчання, оцінити рівень засвоєння вмінь і навичок у певному напрямку навчальної діяльності.
Метод психолого-педагогічного тестування допомагає визначити рівень знань та вмінь учнів, його інтелектуальний розвиток за допомогою відповідно сформованих запитань, спеціальних карток, малюнків, ребусів, кросвордів, задач-шарад.
Проективні методи передбачають використання стимулів для збудження певних реакцій людини з метою вивчення її психічних властивостей. З цією метою піддослідному пропонують, наприклад, відновити ціле деталями або написати оповідання за малюнком із невизначеним змістом.
Метод анкетування передбачає відповідь досліджуваних на складені за спеціальною програмою запитання.
Метод рейтингу - це метод оцінки педагогічної діяльності або її аспектів компетентними експертами, для яких властиві такі риси: позитивне ставлення до експертизи, креативність, конструктивність мислення, наукова об'єктивність, самокритичність, відсутність схильності до конформізму. Рейтинг є основою для побудови різноманітних шкал оцінок.
Метод узагальнення незалежних характеристик розроблений К.К.Платановим. Суть його зводиться до порівняння інформації щодо учня, яка надійшла з різних джерел: від батьків, учителів, ровесників, сусідів тощо.
Метод соціометрії запозичений з однойменної галузі соціології, яка вивчає між особистісні взаємини в малих групах кількісними методами, її автор - американський соціальний психолог і педіатр Джакоб Морено - мав на меті не лише вивчення, а й розв'язання проблем у групі.
Метод вимірювань передбачає присвоєння чисел речам відповідно до певних правил (наприклад, коефіцієнт інтелектуальності
