- •1 Місце і роль учителя-вихователя в суспільстві. Функції педагога.
- •2 Якості та вміння учителя-вихователя
- •3. Предмет педагогіки її основні категорії їх сутність.
- •4 Педагогіка в системі наук. Джерела розвитку педагогіки. Система педагогічних наук
- •5 Методи науково педагогічних досліджень
- •6 Поняття «людина», «особистість», «індивідуальність». Сутність розвитку і формування особистості.
- •8 Вікова періодизація дітей. Особливості соціально-психологічного і фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку, врахування їх у навчально-виховній роботі.
- •9 Особливості анатмо-фізіологічного і соціально-психічного розвитку дітей середнього шкільного віку. Врахування їх у навчально-виховній роботі.
- •10 Особливості анатмо-фізіологічного і соціально-психічного розвитку дітей старшого шкільного віку. Врахування їх у навчально-виховній роботі.
- •11 Сутність виховання, його мета. Завдання складових частин всебічного, гармонійного розвитку особистості
- •12 Сутність всебічного гармонійного розвитку особистості. Комплексний підхід до виховання
- •13 Поняття системи освіти, її соціальна сутність. Структура системи освіти в Україні.
- •14 Принципи функціонування системи в Україні . Завдання освітньо – виховних закладів системи освіти.
- •15 Управління системою освіти
- •16 Сутність і завдання дидактики, її категорії.
- •17 Зв`язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики на сучасному етапі.
- •18 Сутність процесу навчання, його методологічна основа, і рушійна сила.
- •19 У чому сутність логіки навчального процесу?
- •20 Функції, мотиви навчання
- •21 Структура процесу учіння, його взаємозв’язок між її компонентами
- •22.Типи навчання,їх сутність. Шляхи оптимізації навчального процесу в школі
- •23 Принципи навчання, їх місце у системі навчально-виховного процесу
- •24 Сутність принципів науковості ,систематизації і послідовності. Правила реалізації вимог цих принципів.
- •25 Сутність принципів свідомості й наочності навчання; правила реалізації їх вимог.
- •26 Сутність принципів зв’язку навчання з життям, доступності і врахування індивідуальних особливостей школярів; правила реалізації їх вимог.
- •27 Сутність принципів активності та самостійності й емоційності навчання; правила реалізації їх вимог
- •29 Характеристика навчальних планів загальносвітніх навчально-визховних закладів.
- •31 Сутність методів, прийомів, і засобів навчання. Класифікація методів навчання.
- •33 Характеристика методів навчання за особливостями логіки пізнання
- •34Характеристика методів навчання за рівнем самостійної розумової діяльності
- •36 Форми організації навчання, їх становлення в історії розвитку освіти, і школи
- •37Класно урочна система організації навчання, її розвиток і становлення. Вимоги до сучасного уроку.
- •39Позаурочні форми організації навчання, їх характеристика
- •40 Система роботи вчителя по підготовці до уроку
- •41 Місце аналізу й оцінки знань, умінь та навичок учнів у системі навчально-виховної роботи. Види контролю навчльної діяльності учнів.
- •2. Види контролю знань, умінь I навичок учнiв
- •42 Методи аналізу й оцінки знань, умінь, та навичок. Критерії оцінок в школі
- •43 Завдання виховання. Закономірності виховного процесу.
- •44 Рушійні сили і фактори виховання.
- •45 Мотиви виховного процесу. Структура процесу виховання.
- •46 Зміст виховання.
- •47 Принципи виховання їх сутність
- •48. Критерії вихованості особистості
- •49. Поняття методу, прийому і засобу виховання. Класифікація методів виховання.
- •50. Характеристика методів формування свідомості і переконань особистості.
- •51. Характеристика методів організації діяльності і формування поведінки особистості.
- •52. Характеристика методів стимулювання поведінки і діяльності.
- •53. Педагогічні умови доцільності використання методів виховання.
- •54. Почуття колективу, його види, їх характеристика.
- •55. Особливості розвитку колективу на різних стадіях.
- •56. Фактори розвитку колективу
- •57. Завдання і зміст морального виховання.
- •59. Виховання моральної свідомості, національної гідності та громадянської відповідальності.
- •60. Патріотичне та інтернаціональне виховання.
- •61. Виховання дисциплінованості та відповідальності.
- •62. Шляхи, засоби тат методи статевого виховання.
- •63. Шляхи та засоби екологічного виховання.
- •64. Шляхи та засоби правового виховання.
- •65. Розумове виховання: завдання, засоби, шляхи та методи.
- •66. Значення праці у житті людини. Завдання та принципи трудового виховання.
- •67. Шляхи, засоби та методи трудового виховання.
- •72. Напрямки, форми і засоби фізичного виховання школярів. Місце і роль сім*ї у фізичному вихованні дітей.
- •73. Педагогічне спілкування, його функції, рівні та види педагогічного спілкування.
- •74. Стилі педагогічного спілкування, їх характеристика. Психолого – педагогічні умови ефективного спілкування.
- •75. Функції, напрямки і форми роботи класного керівника.
- •76 Діяльність класного керівника по вивченню учнів.
- •77. Робота класного керівника по організації та проведенні позакласної виховної роботи.
- •78. Особливості, шляхи та форми класного керівника з батьками учнів.
- •79. Важковиховувані учні, соціально – педагогічні причини появи їх суспільстві.
- •80. Принципи, шляхи, засоби та методи перевиховання педагогічно запущених дітей.
- •81. Сім*я як соціальний інститут суспільного розвитку. Функції сім*ї. Вимоги до батьків – вихователів.
- •82. Місце і роль батьківського авторитету у вихованні дітей у сім*ї.
- •83. Шляхи і засоби піднесення психолого – педагогічної культури батьків.
- •84. Принципи керівництва загальноосвітніми навчально – виховними закладами. Структура управління освітою в Україні.
- •85. Система управління загальноосвітніми навчально – виховними закладами.
- •86. Планування і облік роботи в загальноосвітніх навчальних закладах. Критерії оцінювання управлінської діяльності керівників загальноосвітніх закладів.
39Позаурочні форми організації навчання, їх характеристика
До позаурочних форм навчання належать:
1 Домашня навчальна робота. Вона доповнює діяльність учнів на уроках, відрізняється великою самостійністю, проводиться без керівництва учителя. Деякі педагоги відкидають необхідність домашніх завдань, але більшість підкреслює велике значення домашньої роботи для формування навички самостійної розумової праці, почуття відповідальності за доручену справу. Існують різноманітні види домашніх завдань: а) робота з текстом підручника; б) виконання різноманітних вправ і розв'язування задач; в) виконання письмових і графічних робіт. У нормативних документах про школу вказано норми часу для виконання домашнього завдання: 1 клас — до 1 години; 2-3 класи — до 1,5; 4-5 класи — до 2; 6-7 класи — до 2,5; 8 клас — до 3; 9-11 класи — до 4.
Учнів потрібно навчити виконувати домашнє завдання: бути уважними і спостережливими; вміти запам'ятовувати; користуватися мислительними операціями; цінувати і розподіляти час; фіксувати прочитане, побачене, прослухане; писати тези, конспекти, реферати, анотації, рецензії. Проводяться індивідуальні і групові консультації та додаткові заняття.
2 Семінарські заняття для учнів IX — XI класів — одна з поширених форм організації повторення і контролю за вивченим матеріалом. Вони проводяться під час вивчення фізики, хімії, історії, біології, математики та інших предметів. Учитель вибирає тему, складає план та програму семінару, підбирає літературу, рекомендує, у кого можна ироконсультуватися щодо проблеми, залучає всіх учнів, розподіляє завдання, проводить консультації. Теми повідомлень, рефератів і доповідей формулюються в проблемній формі. Починається семінар вступним словом учителя, у якому говориться про висунуті проблеми для обговорення, їх актуальність. Семінар буде ефективним лише за умови активності, хорошої підготовки учнів. Іноді на семінарах виступають опоненти. Потрібно спонукати учнів до дискусії, не обходити гострих, злободенних питань. У кінці підводяться підсумки, здійснюється зв'язок із завданнями навчання.
3 Практикуми — це лабораторні і практичні заняття в лабораторіях, майстернях, навчальних кабінетах, на дослідних ділянках, у навчально-виробничих комбінатах, бригадах. Під час практикумів учні проявляють більше самостійності, творчості, завдання дається всім однакове або для груп учнів.
4 Факультативні заняття проводяться на добровільних засадах, за вибором учнів, це місток між навчальним предметом і наукою. Вони проводяться для учнів VII — XI класів. Існують факультативи: з поглибленого вивчення навчальних предметів; з вивчення додаткових дисциплін з одержанням спеціальності; міжпредметні факультативи. Факультативи поділяються на теоретичні, практичні і комбіновані залежно від дидактичної мети. Відповідно до типу факультативу формуються групи учнів, підбираються форми і методи роботи, форми проведення факультативних занять — уроки, семінари, екскурсії, дискусії тощо.
5 Навчальні екскурсії. Екскурсія — це така форма навчання, при якій учні сприймають і засвоюють знання шляхом виходу до місця розміщення об'єктів, які вивчаються (природи, заводів, історичних пам'яток), і безпосереднього ознайомлення з ними. Екскурсії виконують низку важливих функцій: реалізують принцип наочності, підносять науковість навчання, зв'язок із життям, сприяють політехнічному навчанню, сприяють профорієнтації учнів на робітничі та інші професії. Методика проведення екскурсії включає в себе підготовку екскурсії, вихід (виїзд) учнів на об'єкти, обробку (опис) матеріалів екскурсії, підбиття підсумків.
6 Предметні гуртки і наукові товариства організуються в школі для учнів, які прагнуть до розширення і поглиблення своїх знань, до технічної творчості, до дослідницької роботи. Гуртки створюються на добровільних засадах з учнів V-VІ, VII-VIII класів. Керівництво гуртками здійснюють учителі, батьки учнів, спеціально запрошені люди. Зміст гурткової роботи включає в себе: поглиблене вивчення питань програми; ознайомлення з життям і творчістю видатних учених, письменників, діячів культури, з найновішими досягненнями науки і техніки; підготовку вечорів, організацію технічного моделювання і дослідницької роботи; зустрічі з ученими тощо.
7 Олімпіади, конкурси, виставки учнівських робіт стимулюють навчально-пізнавальну діяльність учнів, розвивають творчі здібності і бажання позмагатися у вивченні шкільних предметів, у технічному моделюванні.
Консультації, заліки, екзамени — це теж позаурочні форми навчання, крім того, вони ще виконують контролюючі функції.
