27 Сутність принципів активності та самостійності й емоційності навчання; правила реалізації їх вимог

Принцип емоційності-Цей принцип передбачає формування в учнів інтересу до знань.

Він спрямований на розвиток внутрішніх мотивів учіння на засадах співтворчості і співробітництва вчителя й учнів.

Вимоги принципу емоційності:

виховувати в дітей почуття радості від успіху в навчанні;

- засобами навчання формувати в учнів почуття подиву;

- розвивати емоційне (зацікавлене) ставлення до процесу і способів здобуття знань;

- формувати в кожного учня вміння володіти своїми настроями, контролювати свої емоції.

Серед основних шляхів реалізації його вимог є такі: доброзичливий тон спілкування, повага до особистості дитини, оптимістичний настрій, використання цікавих дидактично доцільних прикладів, підтримка віри у власні можливості.

Принцип активності й самостійності. Встановлено: чим активнішою і більш самостійною є діяльність учня, тим вищою є якість засвоєння. Активність учня може бути внутрішньою, коли, зрозумівши суть визначеної проблеми, учень свідомо й наполегливо шукає шляхи її вирішення; а є й зовнішня, метушливо-показна, коли він механічно виконує вказівки вчителя.

Рівень якості навчання залежить від характеру пізнавальної діяльності - репродуктивної чи творчої.

Активізації навчання учнів-Насамперед, це майстерність педагога, його вміння змістовно, логічно, цікаво, образно й доступно викласти програмний матеріал; поступове ускладнення завдань навчання; створення на всіх навчальних заняттях серйозної, ділової атмосфери; цілеспрямованість мобілізації уваги, волі й мислення кожного учня;

28 Поняття змісту освіти. Види освіти,їх характеристика. Рівні освіти.У вітчизняній педагогічній науці зміст освіти визначають як:

• "сукупність тих знань, умінь і навичок, які входять у загальну се­редню освіту" (В.М.Галузинський, М.Б.Євтух);

• "систему наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забез­печує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до сус­пільного життя, до праці" (М.М.Фіцула);

• "систему наукових знань, умінь і навичок, засвоєння й набуття яких закладає основи для розвитку та формування особистості" (Н.П.Волкова );

• "частину культури, соціального досвіду суспільства, яка викорис­товується в навчальному процесі для вирішення завдань навчання, виховання і розвитку особистості" (Н.Є.Мойсеюк).

Рівні загальної освіти

Початкова– забезпечує загальний розвиток – уміння читати, писати, основи арифметики, первинні навички користування книжкою, формування загальних уявлень про навколишній світ, засвоєння норм моралі, первинні трудові навички.

Основна середня– передбачає досконале оволодіння українською та рідною мовами, засвоєння знань з базових дисциплін, формування високих громадянських якостей, готовність до трудової діяльності або набуття кваліфікації.

Повна середня– поглиблене оволодіння базовими дисциплінами, формування цілісних уявлень про природу, суспільство,людину, орієнтація на професійну спеціалізацію, можливість здобуття вищого рівня освіти.

ПОЛІТЕХНІЧНА ОСВІТА– дає знання основ виробництва і навички оволодіння найпростішими знаряддями виробництва.

ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА– знання і навички, необхідні для виконання робіт, передбачених даною професією, причому в такій мірі, яка необхідна для забезпечення належної продуктивності праці.

Рівні освіти

Процес отримання освітньої підготовки має кілька рівнів. Відповідно до закону України "Про освіту" (1996 р.) встановлено такі освітні рівні:

1. початкова загальна освіта;

2. базова загальна середня освіта;

3. повна загальна середня освіта;

4. професійно-технічна освіта;

5. базова вища освіта;

6. повна вища освіта;

Всі вони пов'язані між собою.