28. У чому полягає відмінність марксистського та фейєрбахівською концепціями людини?

марксистська концепція людини стала складатися в другій половині XIX століття в працях Карла Маркса і Фрідріха Енгельса. Проблема природи (походження) людини вирішувалася на основі еволюційної теорії Дарвіна і уявлень про природно-історичному процесі формування людини в ситуацію, що виникає суспільстві. Виникнення свідомості людини відбувалося на основі трудової діяльності і в зв'язку з розвитком мови. Людина має асоціальную природу, т. К., з одного боку, він вийшов з тваринного світу, з іншого - сформувався в суспільстві; він має біологічну, тілесну організацію і соціальну (суспільну) сутність. З точки зору марксизму, в людині панівним є соціальні риси, а не біологічні, провідним є свідомість, а не несвідоме. А у центрі уваги Фейєрбаха не абстрактне поняття матерії, а людина як єдність психічного й фізіологічного, душі і тіла. В дусі матеріалізму мислитель стверджує, що тіло у його цілісності і складає сутність людського "Я". Духовне начало в людини не може бути відділеним від тілесного, дух і тіло - дві сторони тієї реальності, котра називається людським організмом.

29. Визначте образ людини в антропології, теології, окультизмі.

Образ людини в антропології: 1) людина релігійна, людина - лише носій божественного начала; 2)людина розумна, людина - лише носій розумного начала, який вивищує її над природою; 3)людина натуралістична, людина - лише високорозвинена жива істота; 4)людина натуралістична дегенеративна, людина - носій негативного начала стосовно до самої природи людини як такої; 5) людина, яка здатна стати надлюдиною. Образ людини в теології: людина базується, перш за все, на священному одкровенні. Образ людини в окультизмі: в окультизмі вважається, що в людині, природі та космосі присутні таємничі, надприродні сили які можна відшукати і відкрити. Окультизм закликає до оволодіння цими силами щоб таким чином досягти більш досконалого та комфортного життя на землі.

30. Прокоментуйте типологію людини: індивід, індивідуальність, особистість.

Враховуючи всі трактування людини, можна дійти висновку, що людина - жива істота, що має певні потреби, задовольняє їх у процесі виробництва завдяки спілкуванню і здатності свідомо, цілеспрямовано перетворювати світ і саму себе. Особистість - конкретний вираз сутності людини, цілісне втілення і реалізація в ній системи соціально значущих рис і якостей суспільства. Невід'ємними рисами особистості є самосвідомість, ціннісні орієнтації, соціальні відносини, відповідальність за свої вчинки, певна автономність щодо суспільства тощо. Індиві́д — окремий організм, який існує самостійно, зокрема людина, особа, одиничний представник роду людського. Індивідуальність — сукупність своєрідних особливостей і певних властивостей людини, які характеризують її неповторність і виявляються у рисах характеру, у специфіці інтересів, якостей, що відрізняють одну людину від іншої. Індивідуальність визначає людину як автора власного життя, як творця унікального життєвого шляху, носія багатогранної неповторності, авторського світобачення.