- •4. Рівні самосвідомості властиві філогенезу:
- •7. Методи філософії:
- •8. Типи світогляду:
- •14. Обґрунтуйте залежність класифікації наук від генезису форм матеріального руху?
- •15. Чим відрізняється рух та розвиток?
- •16. У чому полягає єдність світу?
- •17. Чим визначається зміст часу?
- •18. Чим визначається зміст простору?
- •19. У чому полягають особливості суспільного часу?
- •20.У чому полягають особливості суспільного простору?
- •21.Чим відрізняється людина від тварини?
- •22. Що означає «бути родовою істотою»?
- •23. Чим відрізняється тлумачення людини в античності та середньовіччі?
- •24.Чим обумовлюється раціоналізація сутності людини у філософії Нового часу?
- •25.За якими закономірностями німецька класична філософія завершилася ототожненням сутності людини з філософською самосвідомістю?
- •26.Які особливості відзначають слов’янську філософію у тлумаченні людини?
- •27. Чи є щось спільне між екзистенціальною та фрейдистською інтерпретаціями людини?
- •28. У чому полягає відмінність марксистського та фейєрбахівською концепціями людини?
- •29. Визначте образ людини в антропології, теології, окультизмі.
- •30. Прокоментуйте типологію людини: індивід, індивідуальність, особистість.
- •31. Розкрийте суть розвитку людини та форми її самореалізації.
- •32. Розкрийте зміст поняття "спосіб людського життя".
- •33.Визначте зміст поняття "безсмертя людини".
- •34. Обґрунтуйте відмінність між індивідуальністю між індивідуалізмом
- •35. Покажіть. Яким чином дві форми індивідуалізму взаємопереходять одна в одну.
- •36. Обгрунтуйте основні риси особистості
- •37. Сформулюйте погляди об’єктивних ідеалістів на питання формування свідомості.
- •38. З чого матеріалісти завжди намагалися виводити свідомість?
- •39. Чим є мова по відношенню до свідомості?
- •40.Що означає поняття „рефлексія”?
- •У чому полягає специфіка самосвідомості по відношенню до свідомості?
- •Обґрунтуйте чому різні мови народів світу побудовані на єдиних морфологічних засадах.
- •Назвіть загальні рівні пізнання.
- •Назвіть підрівні чуттєвого споглядання.
- •Які концепції інтуїції Ви знаєте?
- •Яке значення для пізнання має фантазія та творча уява?
- •54. Які форми істини ви знаєте?
- •55. У чому полягає критерій істинності самої практики?
- •56. Чим відрізняється істина від правди?
- •58. Чи можна погоджуватися з Сократом що «істина це пристрасть»?
- •59. Що являє собою суперечність як джерело розвитку?
- •66. Що собою являє марне заперечення? -----------------------------
- •67. Яким чином співвідноситься «прогрес» та «регрес» в процесі розвитку?
- •68. Чому категорії виступають “сходинками виведення людини з царства тварин”? ----------------------------------------------------------------------------
- •69. Яким чином співвідносяться категорії та закони діалектики?
- •70. Чому не можна ототожнювати категорії “дійсність” та “реальність”?
- •71. Якому співвідношенню необхідності та свободи обумовлюється свавілля?
- •74. . Обґрунтуйте зміст «віртуальної реальності» в аспекті категорій «дійсність» та «можливість».
- •75. . Доведіть доцільність та межу формалізму як принципу бюрократії в державних структурах.
- •76. Обґрунтуйте зв’язок реформізму та поступовості у розвитку суспільних суперечностей.
- •77. Виведіть природу анархізму з точки зору перевтілень свободи.
- •78.Чим зумовлюється логіка розвитку соціальної філософії?
- •79.Що означає поняття „суспільне виробництво”?
- •80. У чому суттєва відмінність „економічного способу виробництва” від „технологічного способу виробництва”?
- •81.Що таке форма суспільної свідомості?
- •82.Які ви знаєте форми суспільної свідомості?
- •83.З чого виходять теорії технологічного детермінізму?
- •84. Якими є найбільш характерні риси інформаційного суспільства?
- •85. У чому полягає сутність "філософії економіки" ?
- •87. На Вашу думку, з якими проблемами пов’язано економічне зростання?
- •88. Як Ви розумієте економічне буття людини?
- •89. Як Ви можете прокоментувати вислів, що «сучасна економіка є економікою знань».
- •90.Прокоментуйте вислів, що «завдяки економіки людина реалізує себе як цілісність».
- •У чому полягають особливості сучасного економічного розвитку України ?
- •Як впливають культурно - цінності орієнтири суспільства на характер економічного життя людини ?
- •У чому полягає сутність поняття "філософія культури" ?
- •Що виступає критерієм єдності матеріальних форм культури ?
- •На Вашу думку, які проблеми є загальними для концепцій культури епохи Просвітництва і сьогодення ?
- •102. Як пов’язані між собою культура і цивілізація ?
- •Як Ви розумієте поняття «осьовий час» к.Ясперса і яка його роль у становленні сучасної цивілізації
- •Яка роль релігії у становленні локальних цивілізацій ?
- •Як Ви розумієте думку а. Тойнбі, що доля цивілізації залежність від спроможності еліти відповідати на внутрішні і зовнішні виклики ?
- •У чому полягає сутність поняття" глобалізація " ?
- •У чому на сучасному етапі розвитку світової цивілізації проявляє себе глобалізація ?
- •На Вашу думку, як глобалізація відображає інтереси людини?
- •115. Визначте роль країн-лідерів західної цивілізації у прискоренні глобалізації.
- •116. Прокоментуйте думку, що «глобалізація несе благо для всіх людей».
- •117. У чому полягає роль філософії при вивченні процесів глобалізації?
- •118. У чому полягає природи глобальних проблем ?
- •119. У чому полягає основне питання футурологічних теорій і концепцій ?
22. Що означає «бути родовою істотою»?
Суть людини в тому, що людина - істота розумна, людина - істота, яка має самосвідомість, людина - істота моральна і вільна та ін. Поняття людини, насамперед, охоплює загальнородові риси, що відрізняють людину від інших живих істот
Людина в її конкретному прояві є оригінальна і неповторна істота. Індивід означає окреме існування людського, поєднує природне, біологічне, психологічне і соціальне, тобто відтворює в одній особі всі людські якості. Кант говорив, що кожна особа володіє досконалою гідністю, абсолютною цінністю, особа не є знаряддям здійснення певних планів, навіть благородних планів загального блага.
Особа, насамперед, за духовною природою є істота вільна і творча. Свобода є позитивною, творчою потужністю, що нічим не обумовлюється і не обґрунтовується, - це потужність духу творити не з природного світу, а із самого себе. Свобода, вважає Микола Бердяєв, є самоочевидною і не потребує зайвих філософських обґрунтувань і доказів.
Людина – суб’єкт моральної свідомості, в корінь відмінних від навколишньої природи, - в своїй поведінці повинна керуватися велінням морального закону. Закон апріорний, не підлягає впливу ніяких зовнішніх обставин і тому безумовний – категоричний імператив, який має абстрактно-обов’язковий і формалістичний характер.
23. Чим відрізняється тлумачення людини в античності та середньовіччі?
Середньовічні філософи, подібно до античних мислителів, вважали, що людина складається з душі та смертного тіла - божественної та земної, сакральної та гріховної складових. Слід також відзначити, що поняття людської особистості в цю добу перебуває на початковій стадії формування і лише у творах представників пізньої схоластики набуває більшої конкретизації: під особистістю починають розуміти душу конкретної людини, яка обумовлює її розумові здібності, моральність та вольові якості. Зазначимо, що цей термін здебільшого вживається стосовно людини, яка подолала пута тілесного начала, тобто Ісуса Христа, а також інших священних для християн осіб.
Людина по народженні належала до одного з них і практично не мала можливості змінити своє соціальне становище. З кожним станом було пов'язано своє коло політичних і майнових прав та обов'язків, наявність привілеїв або їх відсутність, специфічний уклад життя, навіть характер одягу.
24.Чим обумовлюється раціоналізація сутності людини у філософії Нового часу?
Людина у гуманістів ставиться в центр всесвіту і виступає як творець самого себе. Він не просто природна істота, а пан природи. Це, у свою чергу, призводить до зміни морально-етичних побудов, якими повинен керуватися людина. В основі - принцип рівності всіх людей, а доблесті людини виявляються важливішими походження. Затверджуються антіаскетіческіе цінності і проповідується необхідність чуттєвості і насолоди людини, що дозволяє говорити про відродження гуманістичного епікуреїзму. Ставлення до людини як до творця самого себе породжує і інше ставлення до мистецтва, яке і розглядається як вираження творчих потенцій людини. Саме тут людина уподібнюється Богу і творить. У рамках натурфілософських побудов затверджується пантеїзм, в якому Бог ніби зливається з природою, а природа представляється єдиним цілим, в якому все взаємопов'язане.
