22. Що означає «бути родовою істотою»?

Суть людини в тому, що людина - істота розумна, людина - істота, яка має самосвідомість, людина - істота моральна і вільна та ін. Поняття людини, насамперед, охоплює загальнородові риси, що відрізняють людину від інших живих істот

Людина в її конкретному прояві є оригінальна і неповторна істота. Індивід означає окреме існування людського, поєднує природне, біологічне, психологічне і соціальне, тобто відтворює в одній особі всі людські якості. Кант говорив, що кожна особа володіє досконалою гідністю, абсолютною цінністю, особа не є знаряддям здійснення певних планів, навіть благородних планів загального блага.

Особа, насамперед, за духовною природою є істота вільна і творча. Свобода є позитивною, творчою потужністю, що нічим не обумовлюється і не обґрунтовується, - це потужність духу творити не з природного світу, а із самого себе. Свобода, вважає Микола Бердяєв, є самоочевидною і не потребує зайвих філософських обґрунтувань і доказів.

Людина – суб’єкт моральної свідомості, в корінь відмінних від навколишньої природи, - в своїй поведінці повинна керуватися велінням морального закону. Закон апріорний, не підлягає впливу ніяких зовнішніх обставин і тому безумовний – категоричний імператив, який має абстрактно-обов’язковий і формалістичний характер.

23. Чим відрізняється тлумачення людини в античності та середньовіччі?

Середньовічні філософи, подібно до античних мислителів, вважали, що людина складається з душі та смертного тіла - божественної та земної, сакральної та гріховної складових. Слід також відзначити, що поняття людської особистості в цю добу перебуває на початковій стадії формування і лише у творах представників пізньої схоластики набуває більшої конкретизації: під особистістю починають розуміти душу конкретної людини, яка обумовлює її розумові здібності, моральність та вольові якості. Зазначимо, що цей термін здебільшого вживається стосовно людини, яка подолала пута тілесного начала, тобто Ісуса Христа, а також інших священних для християн осіб.

Людина по народженні належала до одного з них і практично не мала можливості змінити своє соціальне становище. З кожним станом було пов'язано своє коло політичних і майнових прав та обов'язків, наявність привілеїв або їх відсутність, специфічний уклад життя, навіть характер одягу.

24.Чим обумовлюється раціоналізація сутності людини у філософії Нового часу?

Людина у гуманістів ставиться в центр всесвіту і виступає як творець самого себе. Він не просто природна істота, а пан природи. Це, у свою чергу, призводить до зміни морально-етичних побудов, якими повинен керуватися людина. В основі - принцип рівності всіх людей, а доблесті людини виявляються важливішими походження. Затверджуються антіаскетіческіе цінності і проповідується необхідність чуттєвості і насолоди людини, що дозволяє говорити про відродження гуманістичного епікуреїзму. Ставлення до людини як до творця самого себе породжує і інше ставлення до мистецтва, яке і розглядається як вираження творчих потенцій людини. Саме тут людина уподібнюється Богу і творить. У рамках натурфілософських побудов затверджується пантеїзм, в якому Бог ніби зливається з природою, а природа представляється єдиним цілим, в якому все взаємопов'язане.