91. Як впливають культурно - цінності орієнтири суспільства на характер економічного життя людини ?

92. У чому полягає сутність поняття "філософія культури" ?

Філософія культури (культурфілософія) — ділянка філософського знання, головною метою якого є пояснення суті, специфіки культури, її взаємовідносин із природоюй суспільством; система метафізичних тверджень про суть, генезис та найзагальніші закони культури, що прямо не спираються на емпіричні факти. Термін було введено в науковий обіг в рамках філософії Просвітництва німецьким романтиком А. Мюллером (1779–1829).

Латинське слово “культура” означає оброблення ґрунту, його культивування, тобто зміна у природному об'єкті під впливом зусиль людини, її цілеспрямованої діяльності, що якісно відрізняється від змін, викликаних природними причинами. У первісному змісті терміну культура уже виражена її важлива особливість - людське начало, єдність людини, діяльності культури. Така особливість культури пізніше розвивається у різних філософських школах. На думку німецького соціолога Макса Вебера, культура - сукупність духовних символів, що не підпорядковані ніякій утилітарній меті. За Жаком Марите-ном, основою цінного в культурі є релігія. Французький етнолог-структураліст Клод Леві-Стросс вважає основним надбанням культури мову, систему знаків, комунікацію, що можна перекласти і зрозуміти. На думку інших, культура е інтелектуальним аспектом штучного середовища, що створюється людиною в процесі її життєдіяльності (Анрі Моль та ін.).

91. Що виступає критерієм єдності матеріальних форм культури ?

Матеріальна культура (англ. Material culture) — сукупність усіх матеріальних цінностей, створених певною культурою, її уречевлена складова. Оскільки для різних суспільств характерні різні культури, то відповідно до рівня узагальнення розглядають матеріальну культуру людства, окремого народу і тому подібне.

Загальна характеристика

Під матеріальною культурою розуміють сукупність предметів, пристроїв, споруд, тобто штучно створений людиною предметний світ. Іноді його називають "Другою природою".

Виділяють:

• продуктивно-предметну складову матеріальної культури власне артефакти - штучно створені людиною і використовувані нею природні об'єкти;

• технологічну складову матеріальної культури - процеси, засоби і способи створення і використання предметного світу.

Крім того, виділяють технічну культуру творців і споживачів предметного світу — це суб'єктивна сторона матеріальної культури.

Матеріальна культура розглядається на різних рівнях: від одиничних предметів, процесів і людей до глобальних цивілізацій.

91. На Вашу думку, які проблеми є загальними для концепцій культури епохи Просвітництва і сьогодення ?

102. Як пов’язані між собою культура і цивілізація ?

Культура виступає насамперед духовним виміром цивілізації, її духом, основою та фундаментом людської історії. Під цивілізацією ж розуміється певний етап культурної еволюції людства, що являє собою якісну межу на еволюційному шляху. Нині одні вчені розцінюють зустріч культури із сучасною цивілізацією як кризу культури, навіть як її катастрофу, інші вбачають у цьому народження нової культури і відповідно нового етапу цивілізації. 

Що стосується співвідношення понять «культура» і «цивілізація», то в науковій літературі існує три позиції з цього питання: ототожнення, протиставлення і взаємозумовленість.

Спочатку ці поняття використовувалися як синоніми. Ще філософи Просвітництва наполягали на тому, що тільки висока культура народжує цивілізацію, а цивілізація відповідно служить показником культурної розвиненості і спроможності. І справді, культура і цивілізація схожі за багатьма параметрами. Як культура, так і цивілізація мають соціальну природу, виникають тільки в результаті людської діяльності, утворюють «другу природу», штучне середовище проживання людини, яка протистоїть природному світу. Німецькі філософи і просвітники, серед яких особливе місце займає І. Кант, розуміли культуру як сукупність духовних цінностей. Цивілізація ж ставала синонімом матеріальної культури, достатньо високою ступінню оволодіння силами природи.

103. На Вашу думку, з якими чинниками пов’язано становлення давніх цивілізацій ?

Виникнення та розробка поняття цивілізації пов’язані з формуванням особистості як родової властивості людини, яка досягла високого рівня розвитку. Для визначення тієї стадії всесвітньо-історичного процесу, який відзначається високим рівнем розвитку соціальності людини, за часів Просвітництва А .Фергюссон починає використовувати термін “цивілізація”. У контексті з такими поняттями, як співжиття, суспільне благо, суспільний договір, просвітництво, культура, поняття цивілізації характеризує “громадський стан”, що є критерієм прогресу та протилежить “природному стану”. Суспільне благо та удосконалення громадського стану – ось критерії прогресу цивілізації. Прибічники “суспільного договору”, просвітники вважали, що громадський стан потрібний для забезпечення та захисту інтересів окремої людини, до яких вони зараховували життя, безпеку, свободу, власність. Політичним інститутом, що повинен підтримувати такий устрій, виступає держава, якій суспільство делегує певну частину своїх прав і свобод.

104.Як Ви розумієте поняття «цивілізаційний розвиток» ?

Цивілізацію співвідносять із класовим антагоністичним суспільством. Звичайно, тут існує деякий зв'язок. Перехід від первісного суспільства до цивілізації ознаменувався поділом суспільства на класи. Однак поняття цивілізації не можна ні обмежувати рамками класового антагоністичного суспільства, ні ототожнювати з ним. Класова поляризація і загострення класових суперечностей не вичерпують усього багатства суспільного життя, хоча класові суперечності складають дуже важливу сторону життєдіяльності суспільства. Соціальна структура суспільства значно складніша, і існують суперечності не тільки між класами, але і між іншими соціальними суб'єктами (групами, індивідами). Крім того, існують і внутрішньокласові суперечності. Тому цивілізація охоплює все багатство зв'язків у суспільстві і вирішує питання взаємин як між різними соціальними суб'єктами, так і усередині соціальних груп, класів, між індивідами і суспільством, суспільством і природою. Вона характеризує суспільство в його цілісності. Через те, що інтегрованим виразом усієї системи суспільних відносин є суспільний лад, який визначає в даному суспільстві спосіб, ступінь і характер задоволення потреб, то, зрозуміло, він є важливим чинником, що впливає на розвиток цивілізації. Але важливим є і те, щов суспільстві питання саморегуляції і управління здійснюються не автоматично під впливом об'єктивних законів історичного процесу, а переломлюючись через інтереси соціальних суб'єктів, які займають різне місце в суспільному житті і які виявляють різне ставлення до дійсності, один до одного.

105.Визначте роль неолітичної революції у становленні давніх цивілізацій. У X-IX тис. до н.е. намітився перехід до якісно нового етапу розвитку кам'яного століття, що отримав назву неоліту - нового кам'яного віку. Неоліт характеризується насамперед значним вдосконаленням техніки обробки каменю. Ускладнилися операції по обробці каменю - з'явилися свердління, шліфування, розпилювання та інші операції. З їх використанням створювалися нові спеціалізовані високопродуктивні види кам'яних знарядь, а також знарядь з дерева і кістки. Була винайдена технологія виробництва тканин і глиняного посуду. З'явилися і удосконалювалися первісні транспортні засоби (сани, лижі, човни). Значно підвищилася продуктивність праці. Всі ці та інші пов'язані з ними зміни, включаючи і такий важливий фактор, як накопичення досвіду і знань, призвели до кардинального перевороту в системі матеріального виробництва, отримав назву неолітичної революції. Сенс цієї революції у системі матеріального виробництва полягав у переході від економіки до присвою вального ремесла, тобто від полювання і збиральництва до землеробства і скотарства. Люди навчилися сіяти хліб, який забезпечував безперебійне живлення. В протягом усього року, розводити худобу, регулярно постачав чоловічка м'ясом (крім того, молоком, сиром, шкурами, шкірами, вовною та ін). Життя родової громади стала більш забезпеченою, стабільною; люди стали менше залежати від природного середовища, значно підвищився суспільний добробут. Неолітична революція була першою ланкою ланцюга послідовних перетворень системи суспільного життя, у результаті яких у кінцевому рахунку виникла цивілізація, а разом з нею і наука.

106 .Прокоментуйте думку, що «цивілізація – це мертва культура». Кризовий стан культури знайшов своє відображення в проблемі, спів­відношення культури і цивілізації. Вперше таке розрізнення ввів німець­кий філософ О.Шпенглер. У своєму творі «Занепад Європи» він пояснював кризу європейської культури її перетворенням на цивілізацію. Цивілізація як матеріально-технічна сфера людського буття є виродженням культури, втратою останньої своєї душі, свого духовного змісту. Живий зв'язок з природою втрачений, тепер людина живе в техносфері, є придатком її технологій. Соціальні зв'язки значною мірою опосере­дковані засобами масової комунікації та інформації. В машинній, комп'ютерно-інформаційній картині світу вже немає місця для людини-творця, а є лише попит на виконавця-функціонера, що вміє здобувати і комбінувати інформацію. Інформація мертве знання, яке втратило будь-який зв'язок з мудрістю, з людським сенсом знання. Культура як особлива реальність, вторинне, штучне середови­ще і формує людину, і разом з тим віддаляє її від природи. Сьогодні, в епо­ху екологічної кризи, поширюється точка зору про ворожість культури са­мій людській природі. Природа, в свою чергу, мстить людині. За словами одного з сучасних соціологів, є реальна загроза того, що в майбутньому може залишитися лише «республіка комах і трави» або купка травмованих і пошкоджених людських спільнот. За поглядами філософів-психоаналітиків, культура є кайданами для інстинктивних проявів людини, і саме культура призвела сучасну цивілізацію до невротичного стану. Проблема, безумовно, не в культурі як такій, а в тих соціальних умовах, що перетво­рили її на псевдокультуру.

107.

Індустріальне виробництво характеризується широким використанням машинної техніки як традиційної, так і нетрадиційної: автоматів, роботів, комп'ютерів. Ефективність такого виробництва набагато вища від ручної праці, тому сучасне індустріальне виробництво здатне не лише забезпечити задоволення основних потреб людини, а й створити умови для успішного розвитку науки, освіти, культури, мистецької творчості, охорони здоров'я і, врешті-решт, — для саморозвитку та самовдосконалення особи.

Але індустріальне виробництво принесло людству не лише позитивні здобутки. Його негативні сторони виявилися у тому, що:

* по-перше, воно зробило людську працю більш одноманітною, механічною, часто майже позбавленою забарвлення людською індивідуальністю;

* по-друге, машинне виробництво призвело до масового каліцтва людей, масової їх загибелі внаслідок технічних аварій та катастроф (згадаймо Чорнобиль), а застосування техніки на війні спричинило небачені жертви під час військових конфліктів;

* нарешті, впровадження машин та машинного виробництва зумовило значну раціоналізацію людської свідомості, виникнення механістичного світобачення, ототожнення природних процесів і навіть людини з машинами підвищеної складності.

Але чи не головним негативним наслідком індустріалізації виробництва стало виникнення так званих глобальних проблем сучасної цивілізації, зумовлених тим, що людська технічна та виробнича діяльність за своїми масштабами досягла вимірів загальнопланетних процесів.

Глобальними їх назвали саме тому, що вони охоплюють та вшивають певною мірою на усе людство, усю земну кулю (глобус" з латини - куля). У зв'язку з цим і розв'язувати їх може лише все людство або, принаймні, більшість його. Глобальні проблеми не можна розв'язати в межах окремих країн або окремих регіонів Землі.