35. Покажіть. Яким чином дві форми індивідуалізму взаємопереходять одна в одну.

Індивідуалізм  – у філософії  називається  такого світогляду, згідно з яким моральне, політичне і соціальне  у свою чергу підкреслюють  свободу індивідума, значення людської особистості, особисту незалежність людини в межах демократичної  правової дисципліни.

Індивідуалізм  протиставляє себе  ідеєю  притиснення  людської особистості суспільством або ж державою (революція, повстання, бунт,державний переворот). Він є повною протилежністю  колективізму.  Розрізняють такі види індивідуалізму як політичний і анархічний.

Перший  характерний тим, що виступає за скорочення  політичної  ролі держави, стверджуючи, що  для неї необхідний  обмежений набір  функцій щоби підтримати перш за все правовий порядок. А от анархісти – індивідуалісти проти монополії держави  і її вплив на правоохоронні функції, притримуються такої думки, що такі послуги можуть бути запропоновані  лише зі сторони приватних осіб, які є не тільки ефективними, а й моральними.

36. Обгрунтуйте основні риси особистості

Особистість — інтегральна (цілісна) сукупність соціальних властивостей людини, що формується та видозмінюється протягом усього життя у результаті складної взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників Ті розвитку, активної взаємодії із соціальним середовищем.

37. Сформулюйте погляди об’єктивних ідеалістів на питання формування свідомості.

Свідомість - це наші думки, почуття, уявлення, воля. Усе це складає дуже важливу здатність людини розуміти навколишнє, усвідомлювати своє місце в суспільстві, свої дії, почуття, думки, інтереси. Тварини, як відомо, не усвідомлюють ані свою поведінку, ані своє місце в світі. Вони через це не володіють ані свідомістю, ні тим більше самосвідомістю. Це монополія людини.

Ідеалістичні погляди на природу свідомості протягом століть набували різного змісту, але зводилися до такого: свідомість - первинна, матерія - вторинна. Так, об'єктивний ідеалізм наділяє свідомість, яка існує незалежно від світу, десь поза світом і поза людиною, надматеріальним, надприродним характером. Свідомість не має ніякого відношення до мозку, дух не народжується, не виникає і не постає: вона живе своїм власним життям, розвивається, породжує явища природи та історії. Такс твердження ідеалізму про існування свідомості безпосередньо стикається з теологією, яка стверджує, що свідомість людини є Божим даром: створюючи людину, Бог "вдихнув у неї дух живий", наділивши людину часткою божественного світла.

38. З чого матеріалісти завжди намагалися виводити свідомість?

З точки зору дуалістів, матерія та свідомість - самостійні, рівноцінні начала. А це означає, що за свідомістю визнається повна незалежність від матерії. Як і матерія, свідомість є вічною, вона не виникала і не народжувалась. Відповідно відпадала й необхідність вирішення питання про її походження. Одним з видатних представників дуалізму був Рене Декарт, який вважав, що в основі світу лежать дві субстанції: духовна (мисляча) і тілесна (протяжна). Дуалізм був властивий філософії Іммануїла Канта. Близькою до дуалістичного трактування свідомості є концепція французького філософа, вченого і богослова П'єра Тейяра де Шардена. Він вважав, що в земній матерії була замкнута певна маса елементарної свідомості, психічної енергії. Отже, свідомість так само первісна, як і матерія.

Матеріалісти минулого в дискусіях з ідеалістами відкидали ідею про надприродний характер свідомості та її субстанціальність і доводили, що джерело свідомості міститься в матерії. Однак вирішити питання, як свідомість виникає в процесі розвитку матерії, їм не вдалося.