11. Переваги та недоліки процесу глобалізації

Однозначно оцінити вплив глобалізації на світові процеси не можна. Є пререваги — є недоліки. Переваги глобалізації сформулювала професор Р.П. Колосова. Вона визначила, що глобалізація дозволяє:

·   поглиблювати міжнародний розподіл праці;

·   ефективніше розподіляти кошти і в кінцевому підсумку сприяти підвищенню якості трудового життя, розширенню життєвих перспектив населення (за нижчих для нього витратах);

·   заощаджувати на масштабах виробництва, що потенційно може привести до зниження цін, отже, й до стійкого економічного зростання, підвищення рівнів зайнятості і життя;

·   може привести до підвищення рівня продуктивності праці в результаті раціоналізації виробництва на глобальному рівні і поширення передової технології, а також конкурентного тиску на користь безперервного введення інновацій у світовому мас­штабі.

Крім того, глобалізація може сприяти вільному та широкому розповсюдженню капіталів, зростанню зарубіжних інвестицій, роз­ширенню можливостей для розвитку інфраструктури, полегшенню контактів між людьми різних країн.

Недоліки, негативні наслідки та проблеми глобалізації:

-  взаємозалежність фінансових ринків;

-  зростання спекулятивних валютних потоків між державами та вторинних фінансових ринків;

-  платіжна і торговельна розбалансованості, які у сукупності значно обмежують можливість формулювання незалежної макроекономічної політики на національних рівнях.

– безробіття – транснаціональні компанії завжди шукають більш дешеву робочу силу, що змушує їх переносити виробництво в країни, що розвиваються, такі як Китай.

Сьогодні жодна країна світу, якою б потужною вона не була, не може існувати ізольовано від решти світу. Скажімо, найбагатша за своїми природними ресурсам країна у світі – Росія, не змогла б нормально існувати, якби не мала можливості продавати ці ресурси, зокрема енергоносії, десяткам країн, у тому числі й Україні. Інший приклад: глобальна фінансово-­економічна криза 2008­2009 рр. практично охопила усі держави світу, і жодна країна не змогла від цієї кризи уберегтися.

12. Міжнародний тероризм я один з головних викликів сучасному світу.

На сучасному етапі людство зіткнулося з небезпекою міжнародного тероризму. Термін "міжнародний тероризм" використовується з 70-х рр. ХХ ст. У кодексі злочинів проти світу і безпеки людства ООН він визначається як "вчинення, організація, сприяння здійсненню чи фінансування заохочення агентами чи представниками однієї держави актів проти іншої держави".

Терористична діяльність у сучасних умовах характеризується такими ознаками:

• широким розмахом;

• відсутністю чітко виражених державних кордонів, наявністю зв’язку і взаємодії з міжнародними терористичними центрами та організаціями;

• жорстокою організаційною структурою, яка складається з керівної і оперативної ланок, підрозділів розвідки, контррозвідки;

• суворою конспірацією і ретельним вибором кадрів;

• якісним технічним оснащенням, яке конкурує, а то й перевищує оснащення урядових військ.

Міжнародний тероризм діє у "місці", не має чіткого вираження бойових порядків, не виявляє себе до самого моменту вчинення злочинних дій, використовує найбрутальніші і найнесподіваніші прийоми, активно і цілеспрямовано спекулює на низьких почуттях і вадах людей.

Проблема боротьби з тероризмом – багаторівнева, але її розв’язання треба шукати у багатосторонньому партнерстві з державними структурами. Незважаючи на всі міждержавні зусилля, тероризм не тільки не послаблює своїх позицій, а навпаки розширює вплив. Терористи, складаючи план операцій, передбачають навіть висвітлення її в засобах масової інформації.