- •1. Поняття екскурсійної справи.
- •2. Історія екскурсійної справи в Україні.
- •3. Історія екскурсійної справи в Галичині.
- •5. Поняття “екскурсія” та суть екскурсії.
- •6. Основні цілі екскурсії.
- •7. Основні критерії класифікації екскурсій.
- •8. Класифікації екскурсій за змістом.
- •9. Класифікації екскурсій за формою проведення.
- •10. Класифікації екскурсій за місцем проведення.
- •11. Класифікації екскурсій за тематикою.
- •12. Функції екскурсії.
- •13. Oзнаки екскурсії.
- •14. Показ і розповідь як головні елементи проведення екскурсій.
- •15. Технологічні основи проведення екскурсії.
- •16. Вимоги до розповіді на екскурсії.
- •17. Сутність екскурсійного методу.
- •18.Схема екскурсійного аналізу
- •19. Завдання екскурсійного процесу.
- •20. Вимоги до екскурсії.
- •21. Ознаки екскурсії як форми туристичної послуги.
- •22. Знайомство екскурсовода з екскурсантами та його місце під час проведення екскурсії.
- •23. Вихід екскурсантів з автобуса та повернення їх в автобус.
- •24. Особливості проведення екскурсій під час руху автобуса.
- •25. Пересування екскурсантів та їхнє розташування біля об’єкту.
- •26. Хронологічні особливості проведення екскурсії.
- •27. Паузи в екскурсії.
- •28. Відповіді екскурсовода на запитання екскурсантів.
- •29. Поняття “Портфель екскурсовода”.
- •30. Використання “портфеля екскурсовода”.
- •31. Правове регулювання екскурсійної справи.
- •32. Поняття туристичного супроводу.
- •33. Поняття туру та його відмінності від екскурсії.
- •34. Завдання гіда-перекладача.
- •36. Особистість екскурсовода
- •38. Методика підготовки екскурсій.
- •39. Організація процесу підготовки екскурсій.
- •40. Етапи підготовки екскурсій.
- •41. Критерії оцінки екскурсійних об’єктів.
- •42. Вимоги до контрольного тексту екскурсії.
- •43. Види текстів екскурсій.
- •44. Вимоги до екскурсійної методики.
- •45. Класифікація методичних прийомів.
- •46. Поняття загальної та часткової методик.
- •47. Характерні види показу для автобусної екскурсії.
- •48. Види прийомів в екскурсійній методиці.
- •49. Методичні прийоми показу.
- •50. Прийом попереднього огляду.
- •51. Прийом зорового аналізу
- •52. Прийом зорової реконструкції.
- •53. Прийом зорового монтажу.
- •54. Прийом локалізації подій.
- •55. Прийом зорового порівняння.
- •56. Методичні прийоми розповіді.
- •57. Прийом розповіді Екскурсійна довідка.
- •58. Прийом розповіді Характеристика об’єкта .
- •59. Прийом розповіді Прийом пояснення.
- •60. Прийом розповіді Прийом репортажу.
- •61. Прийом розповіді Прийом літературного монтажу.
- •62. Рух в екскурсії.
- •Лист бронювання
- •70.Фірмовий бланк
- •Принципи складання турів
- •75. Переваги та недоліки подорожей автобусним транспортом
- •76. Тривалість керування автобусом
- •77.Перерви у керуванні транспортним засобом (автобусом)
- •78. Тривалість відпочинку водія автобуса.
- •79. Контрольний пристрій в автобусі
- •80. Складання кошторису обслуговування групи туристів
- •Поняття екскурсійної справи.
- •Історія екскурсійної справи в Україні
- •Зв’язок екскурсійної справи з іншими науками.
- •Значення екскурсовода в екскурсії
Принципи складання турів
Тури, які розробляються туроператорами, повинні відповідати таким принципам:
- безпека (всіх складових і на всіх етапах проходження туру);
- комфортність (задоволення життєвих потреб в прожив., харчуванні, транспортуванні та ін. послугах на рівні, по можливості не нижчому ніж в постійному місці прожив.), тобто забезпечення якісного обслуговування під час подорожування;
- ергономічність (відповідність турпродукта та його складових фізіологічним та психологічним потребам туриста);
- достатність послуг, що пропонуються для задоволення потреб туриста під час подорожі, для реалізації мети подорожі;
- категоріальна відповідність (всі складові тура повинні відповід. заявленому класу обслуг.);
- конкурентоздатність (забезпечення прибутковості в діяльності турфірми)
Вибір форми турпродукту визначається метою та видом подорожі. Відповідно тури поділяють на рухомі, що передбачають інтенсивне пересування з максимально можливим охоплюванням об'єктів показу та стаціонарні, що передбачають більш спокійний відпочинок з обмеженими виїздами. За цим критерієм тур може формуватися в формі маршрутно-транспортного чи маршрутно-стаціонарного.
75. Переваги та недоліки подорожей автобусним транспортом
Автобусні тури корист. попул. у молоді, людей середнього віку, так і у пенсіонерів. Причина цьому доступні ціни і великий асортимент різноманітних турів: спортивних, релігійних, екскурсійних, насичені різном. розваж. програмами. Автобуси зручні для тривалих поїздок, так як вони обладнані туалетом, кухнею, зручними сидіннями.
Переваги - висока маневреність, велика швидкість перевезень; застос. для коротких відстаней. Автобусний тур справжня знахідка для людей, які страждають острахом летіти на літаку. Переваги автобусних турів полягають в їхній відносній дешевизні: автобусну подорож коштує прибл. в 1,5-2 рази дешевше, ніж звичайний тур з авіаперельотом і в тому, що ціна на автобусні тури не змінюється протягом усього сезону, незалежно від попиту. Незаперечна перевага автобусних турів - це «доставка від дверей до дверей»: мандрівникам доводиться ходити зовсім мало: автобус привезе і на екскурсію, і в торговий центр, і забере прямо від дверей готелю.
Сезонність при організації автобусних турів не грає такої великої ролі, як в інших поїздках. Фактично автобусні тури здійснюються протягом усього року.
Недоліками автобусного транспорту є: забруднення довкілля. Але є й негативна сторона в автобусному туризмі. Автобусний екскурс. туризм в два рази небезпечніше залізничного і в 4 рази - авіаційного. У дорозі можуть траплятися несподіванки. Напр., поломка автобуса або аварія. Також для багатьох туристів недоліком є прожив. в дешевих готелях під час автобусного туру та нічні переїзди, вони виснажують. Недоліком є те що потрібно під час подорожі робити 4-5 годинні зупинки.
76. Тривалість керування автобусом
Водії з міжнар. перевезень пасажирів автобусами, які наймаються на роботу водіями вперше, допускаються до керування трансп. засобами після стажування з практичного керування на відповідному трансп. засобі не менше 30 год.; водії, які мають міжнародне посвідчення водія і не керували автомоб. трансп. засобами відповідної категорії більше 12 міс., зобов’язані скласти екзамен з практичного керування цими засобами в підрозділі ДАІ МВСУ; водії, які здійснюють перевезення, зобов’язані мати вік не менше 21 року та стаж керування автобусами не менше 3 років. На автобусні маршрути протяжністю понад 500 км. направляються 2 водії, причому період керування кожного повинен становити половину заг. періоду керування
Після керування протягом 4 год. водій повинен зроб. перерву для відпоч. та харч. тривал. не менше 45 хв., якщо не настає період щоденного відпочинку.
Час руху фіксується бортовим приладом - тахографом на спеціальних дисках. Всі диски повинні бути пред'явлені поліції за 1 вимогою. При виявленні порушень або відступів від існуючих правил, непідкупний європ. поліцейський без обговорень накладає на транспортний засіб штраф у розмірі від 1500 до 2500 євро. У разі несплати штрафу, трансп. засіб можуть заарештувати і заборон. подальший в'їзд на територію Євросоюзу. Трансп. засіб, керований 2 водіями, може безпер. перебувати в русі не більше 20 год., так як max час управл. для кожного водія становить не більше 10 год..
