43. Види текстів екскурсій.

Існ. 2 види тексту екскурсії: контрольний (текст екскурсійної (турист.) організації тощо) та індивід. текст (текст екскурсовода). Обидва варіанти мають відпов. наступн. ключовим вимогам: стислість, чіткість формулювань, необхідний для повного розкриття теми обсяг фактичного матеріалу (дати, цифри, факти, назви, прізвища та ін.), відповідність інформації темі, достовірність, літературна мова.

За своїм змістом, х-ром оцінки подій і висновками обидва тексти – контрольний та індивід. – співпадають. Різниця між ними полягає в послідовності викладу матеріалу, зворотах мови, формах посилань на прийоми показу та розповіді.

Контрольний текст екскурсії являє собою директивний технолог. докум., в якому матеріал осн. частини екскурсії подано у хронолог. порядку, без врахув. маршрутної послідовності та структури екскурсії. До контрольного тексту включ. також матеріали до вступу, закінчення, логічний переходів. Обсяг контрольного тексту для автобусної екскурсії (тривал. 3 год.) становить приблизно 80 тис. знаків. Матеріали контрольного тексту орієнтовані на допом. екскурсоводу при складанні власного індивід. тексту.

Індивід. текст екскурсії відображає структуру екскурсії, побудований у відповідності з її маршрутом. Матеріал у ньому подається в тій послідовн., в якій показують об’єкти. Індивід. текст має чіткий поділ на частини, кожна з яких присвячена 1 з підтем.

Індивідуальний текст – це готова для виконання розповідь. При цьому кожна підтема – це окрема розповідь, яка має задовольн. вимогам змістовної повноти, логічної структурованості і організаційної чіткості. Не рекоменд. використов. розваж. матеріал, який мінімізує пізнавальну цінність екскурсії.

44. Вимоги до екскурсійної методики.

Методика пред'явл. чіткі вимоги до всього екскурс. процесу, його організ. і змісту. Вся багатогранна робота з підготовки і провед. екскурсій повинна бути побуд. відповідно до вимог екскурс. методики до відбору екскурс. об'єктів. Необх. відбирати для спостереж. об'єкти, які мають безпосер. віднош. до теми; слід залишати найбільш типові і вдалі для створ. маршруту об'єкти; потрібно відмов. від тих об'єктів, які, хоча і розкрив. теми, але розташ. незручно (далеко, погана видимість і т. п.). Методика вимагає логічної послідовн. в показі об'єктів, виділення і використ. пауз між об'єктами, нейтралізації відволікаючих подразників (вуличн. шуму, сторонніх розмов, об'єктів, що не входять в тему, і ін.). При побудові маршруту забезп. max економія часу в пересув. екскурс. групи між об'єктами. Важл. уникати одноманітності демонстрованих об'єктів.

Одна з вимог методики – забезпеч. безперервності екскурсії як процесу засвоєння знань. Весь час ведення екскурсії заповнено сумою показу, розповіді і пауз між підтемами і основними питаннями теми. 

Методика вимагає зв'язки і взаємодію між показом і розповіддю, передбач. в одному випадку їх поєднання, в іншому - чергування, в третьому відсутність обох елементів.

Методика виходить з того, що під час переїздів або переходів між об'єктами, в хвилини, вільні від показу і розповіді, екскурсанти дістають можлив. подумати над почутим, порівн. спостережуваний об'єкт раніше баченим, краще засвоїти побачене і почуте, закріпити матеріал в пам'яті. Важл. роль грає правильне використ. пауз.

Дотримання вимог методики допом. екскурсоводові донести до аудиторії знання у формі, відмінній від лекції, бесіди, усного журналу, тематичного вечора, а також забезпечити стійкий інтерес до теми впродовж всієї екскурсії. Екскурсійна методика рекомендує в мить, коли увага до розповіді починає слабшати, вводити новий об'єкт показу. Методика проведення екскурсій будується з урахув. інтересу екскурсантів.