40. Етапи підготовки екскурсій.

В п-сі підгот. нової екскурсії можна виділ. ряд осн. етапів, які розташ. в певн. порядку.

Вперше поняття "етапи підготовки екскурсії" було введено в ужиток у 1976 р. Тоді ж було названо 15 етапів:

1. Визначення мети і завдань екскурсії.

2. Вибір теми.

3. Відбір літератури і складання бібліографії.

4. Визнач. джерел екскурс. матеріалу. Знайомст. з експозиц. і фондами музеїв по темі.

5. Відбір і вивчення екскурсійних об'єктів.

6. Складання маршруту екскурсії.

7. Об'їзд або обхід маршруту.

8. Підготовка контрольного тексту екскурсії.

9. Комплектування "портфеля екскурсовода".

10. Визначення методичних прийомів проведення екскурсії.

11. Визначення техніки ведення екскурсії.

12. Складання методичної розробки.

13. Складання індивідуальних текстів.

14. Прийом (здача) екскурсії.

15. Затвердження екскурсії.

41. Критерії оцінки екскурсійних об’єктів.

Правильний відбір об'єктів, їх кількість, послідовн. показу вплив. на якість екскурсії. Для оцінки об'єктів, які включю в екскурсію, рекоменд. використовув. наступні показники: пізнав. цінність, популярність, незвичайність або екзотичність об'єкта, виразність об'єкта, збереж. і місце розташ. об'єкта, його функціон. та якісне (в якій якості показується) знач. в екскурсіях. Оцінюються об’єкти за ступенем збереж., які класиф. як ті, що повністю зберегл., дійшли до наших днів із значними змінами та ті, що частково зберегл. або цілком втрачені. Ще об’єкти оцінюють за пізнав. цінністю і виразністю, проте це при показі об'єкта залеж. більше від кваліфікації екскурсовода.

Для оцінки об'єктів, які включ. в екскурсію, рекоменд. використов. наступні критерії:

1. зв'язок об'єкта з конкретним історичним подією, з певною епохою, життям і творчістю певного діяча науки і культури, художні достоїнства пам'ятника, можливість їх використання з метою естетичного показу;

2. популярність об'єкта, його популярність серед населення;

3. незвичайність, екзотичність об'єкта, його особливість, неповторність пам'ятки історії та культури, будівлі, споруди.

Важливо оцінити виразність об'єкта, його взаєм. з фоном, навкол. середовищем - будівлями, спорудами, природою. Тут важл. для огляду підібрати прав. розташ. групи, потрібний час доби, врахувати вплив прир. умов та пір року.

Місцезнаходж. об'єкта грає важл. роль в п-сі відбору його для показу. При відборі об'єктів пов. врахов. відстані від пам'ятника до пам'ятника, зручн. під'їзду до об'єкта, придатність дороги для автотранспорту, можлив. підвозу до об'єкта екскурсантів, прир. обстановка, наявн. місця, придатного для розташ. групи з метою спостереж..

42. Вимоги до контрольного тексту екскурсії.

Контрольний текст екскурсії – це технологічн. Докум., розробл. та затверджений керівником суб'єкта тур. діяльн., що включ. науковий, актуалізований зміст інфи, яка надається екскурсантам.

Текст покликаний забезпеч. тематичну спрямов. розповіді екскурсовода, в ньому формулюється певна точка зору на факти та події, яким присвяч. екскурсія, дається об'єктивна оцінка показуваних об'єктів.

Вимоги до тексту: стислість, чіткість формулювань, необх. к-сть фактичн. матеріалу, наявність інформації за темою, повне розкриття теми, літературна мова.

Текст екскурсії склад. творчою групою при розроб. нової теми та викон. контр. ф-ції.

Контрольний текст у більшості випадків містить хронолог. виклад матеріалу. Цей текст не відображає структури екскурсії і не будується в маршрутній послідовності, з розподілом викладається матеріал із зупинок, де відбувається аналіз екскурсійних об'єктів. Контрольний текст є ретельно підібраним і вивірені за джерелами матеріали, що є основою для всіх екскурсій, що проводяться на дану тему. Використов. Полож. і висновки, що містят. в контрольному тексті, екскурсовод будує свій індивід. текст.

З метою полегш. роботи по створенню таких варіантів в контрольний текст можуть бути включені матеріали, пов'яз. з об'єктами, підтемами та осн. питаннями, які не увійшли в маршрут цієї екскурсії.