58.Роль лісів у функціонуванні біосфери. Середня продуктивність різних типів лісів. Сучасні тенденції у сталому використанні лісових ресурсів.

З екологічної точки зору, ліс - це наземна екосистема, у якій панівною рослинною життєвою формою є деревні рослини. Лісові екосистеми вирізняються серед екосистем суші найбільшими запасами біомаси, найскладнішою вертикальною й горизонтальною структурою, найбільшою просторовою потужністю, найвищим біотичним різноманіттям. Вони мають найвищу екологічну стійкість і справляють найбільший вплив на зовнішнє середовище, порівняно з іншими наземними екосистемами.

У лісах планети зростає понад 10 000 видів дерев, чагарників і ліан, під наметом яких ростуть трав'яні рослини, мохи, лишайники, плауни, хвощі, папороті, гриби. Щороку в процесі фотосинтезу ліси виробляють величезну кількість (коло 100 млрд. т органічної маси) продуктів - кислот, смол, цукрів, вітамінів, фітонцидів тощо.

Унікальність тропічного лісу в біосфері визначається не лише безпрецедентним видовим різноманіттям (не менше 40-50% світового), але і його провідною роллю в життєво важливому для біосфери процесі поглинання двоокису вуглецю і виділення кисню.

Головна проблема тропічних вологих лісів нині полягає у страхітливо швидкому темпі їх зведення людиною як для отримання деревини, так і з метою сільськогосподарського освоєння території. Ще в 1950 р. тропічні ліси всіх типів займали площу коло 2400 млн. га, а тепер - в 1,5 раза менше.

59.Сучасний стан продовольчої проблеми на Землі і в окремих регіонах. Шляхи вирішення продовольчої проблеми.

Продовольча проблема належить до категорії глобальних. Для розв'язання продовольчої проблеми недостатньо зусиль окремої держави, а потрібне добре налагоджене співробітництво всіх країн. Забезпеченість людства продуктами харчування завжди була не тільки головною умовою його існування, але й найбільш важливим фактором соціальної стабільності.

Світове виробництво продовольства постачає більш, ніж достатньо калорій, щоб підтримувати населення планети, з близько 15 відсотками для заощадження. Але голод зберігається в основному через політичні і економічні перешкоди у розподілі продовольства.

Нині в усьому світі є приблизно 854 млн людей, які недоїдають, із них:

A) 820 млн людей в країнах, що розвиваються, із них:

- 212 млн знаходиться в Індії;

- 206,2 млн знаходяться в Африці в районі Сахари;

- 524 млн населення знаходиться в Азії і в Тихоокеанському регіоні;

- 52,4 млн знаходиться в країнах Латинської Америки і Карибського моря;

- 37,6 млн голодних знаходиться в близькосхідній і Північній Африці;

Б) 25 млн - у країнах з перехідною економікою;

B) 9 млн - в індустріальних країнах.

60.“Зелена революція” та її наслідки.

«Зеленої революцією» був названий процес бурхливої інтенсифікації сільського господарства в період 1960-1970-х рр., коли з'явилися нові сорти культурних рослин з високим продукційним потенціалом і породи сільськогосподарських тварин з дуже високими надоями і приростами ваги. Батьком «Зеленої революції» вважається американський селекціонер Н. Борлоуг, який вивів сорт короткостеблової пшениці «Мексікале», що давав урожай приблизно в 3 рази вище, ніж традиційні довгостеблові сорти (частка зерна в біомасі «Мексікале» досягла 60%). Автор нового сорту був удостоєний Нобелівської премії миру. Потім були отримані високопродуктивні сорти основних видів культурних рослин (кукурудзи, рису, бавовни, сої та ін.).

«Зелена революція» збільшила врожайність культур і загальний збір зерна. За даними Міжнародного банку реконструкції та розвитку, виробництво рису в світі збільшилося на 65%, пшениці - на 80%, інших злакових культур – на 90%.

Загалом «Зелена революція» лише частково вирішила проблему продовольчої безпеки і на деякий час відсунула проблему голоду, однак поставила агросферу на грань екологічної катастрофи. Різко підвищилася енергоємність сільського господарства за рахунок використання поливу, добрив, пестицидів, антибіотиків та стимуляторів росту для тварин, інших засобів інтенсифікації. Це призвело до руйнування навколишнього середовища - дегуміфікації, обезструктурування і засолення грунтів, які перетворилися в безплідні «агроземи», забруднення вод, зниження біологічного різноманіття.

У середині 1980-х рр. негативні наслідки «Зеленої революції» проявилися вже повною мірою, подальше нарощування вкладень антропогенної енергії в агроекосистеми перестало давати віддачу, і приріст виробництва зерна припинився.