53.Поняття про екомережу. Елементи екомережі. Досвід інших країн у створенні екомережі.

Екологі́чна мере́жа — єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти інших типів.

До складових структурних елементів екомережі включаються:

а) території та об'єкти природно-заповідного фонду;

б) землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;

в) землі лісового фонду;

г) полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду;

ґ) землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами;

д) землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів;

є) інші природні території та об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу природну цінність);

є) земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;

ж) території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

Ідею Європейської екомережі було запропоновано колективом голландських дослідників у 1993 р. на конференції в Маастріхті. Сьогодні вона є головним визначальним елементом Всеєвропейської стратегії збереження біорізноманіття

54.Екологічні конфлікти. Стадії та методи вирішення ек.

Екологічний конфлікт - протистяння на внутрішньо- і/або міждержавному рівнях, спричинене несумісними чи ворожими інтересами однієї або більше сторін і їхньою боротьбою за право власності, використання (розподілу) природних ресурсів чи контролю над ними, яке супроводжується можливим застосуванням насильницьких методів для досягнення мети. Виділяють три групи екологічних конфліктів: територіальні, природно-ресурсні та екологічні. Конфлікти за землю, територію виникають з різних причин. Але найчастіше це географічне положення території у військово-стратегічному або економічному відношенні. Чи не найбільше конфліктів виникає внаслідок проникнення через кордон держав забрудненої атмосфери. Такі конфлікти найчастіше відбуваються в Європі та Північній Америці. Винуватцями забруднення атмосфери багатьох країн в Європі є Англія та Німеччина. в найближчому майбутньому екокрнфлікти можуть набути масштабів глобальних явищ. Відповідних ефективних механізмів і інструментарію розв’язання таких конфліктів економічними суб’єктами ще не сформовано.

55.Класифікація ресурсних конфліктів. Ресурсна політика у забезпеченні сталого розвитку.

Інтенсивне залучення і використання екосистем в сучасних виробничих процесах є джерелом потенційних екологічних конфліктів («ресурсні»), які вже мають прояви на територіальному рівні і в найближчому майбутньому можуть набути масштабів глобальних явищ. Умовно ці види конфліктів можуть бути ідентифіковані таким чином: 1) «земельні» конфлікти; 2) «водні» конфлікти; 3) «лісові» конфлікти; 4) «мінеральні» конфлікти; 5) «продовольчі» конфлікти; 6) «асиміляційні» конфлікти; 7) комплексні конфлікти.

«асиміляційні» конфлікти можуть виникати і розвиватися на будь-якому рівні (локальному, регіональному, міжнаціональному) з приводу інтенсивного використання асиміляційного потенціалу природного середовища. У більшості випадків має місце «переексплуатація» цього потенціалу, що негативно впливає на сусідніх субєктів господарювання.

земельний - наприклад конфлікт між Україною і Румунією за володіння о. Зміїний (Україною знайдені значні запаси нафти в прилеглому до острова морському шельфі)