- •1.Формування ідей сталого розвитку. Перша конференція оон з навколишнього середовища (Стокгольм , 1972 р.).
- •2.Виникнення поняття «сталий розвиток» і формування його сучасної концепції. Діяльність Міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку (комісія г.Х.Брундтланд). Доповідь г.Х.Брундтланд.
- •3. Конференція оон з навколишнього середовища і розвитку ( Ріо- де- Жанейро, 1992 р.) : підсумки, прийняті документи , значення .
- •4.Декларація оон з навколишнього середовища і розвитку . Основні принципи сталого розвитку .
- •5.«Цілі розвитку тисячоліття», прийняті Асамблеєю оон у. 2000 р.
- •6.Діяльність Римського клубу , групи Worldwatch, модель Леонтьєва.
- •7.Передумови формування засад сталого розвитку. Класична, неокласична та інституціальні школи.
- •8.Поняття про стійкий розвиток. Цілі, завдання стійкого розвитку.
- •9.Фактори ризику для стійкого розвитку.
- •10.Рівні забезпечення сталого розвитку.
- •11. Проблеми стійкого розвитку та напрями розв’язання проблем.
- •12.Принципи забезпечення ср (принцип екологічної республіки, триєдності часів, вічного колодязя, екологічних цілей, екологічної мотивації).
- •13.Глобальні екологічні проблеми людства. Специфіка для різних регіонів планети.
- •14.Класифікація природних факторів та процесів впливу на природу.
- •15.Міжнародне співробітництво з метою сталого розвитку (міжнародні угоди і конвенції щодо охорони атмосфери, Світового океану, переміщення шкідливих речовин та ін.).
- •16.Короткий огляд сучасних концепцій розвитку . Антропоцентризм. Екоцентризм.
- •17.Проблема перенаселеності . Демографічні кризи в історії людства.
- •18.Демографічний перехід , його етапи у країнах з різним ступенем економічного розвитку.
- •19.Основні параметри демографічного процесу , зростання чисельності населення у країнах з різним ступенем економічного розвитку.
- •20.Народонаселення , основні поняття . Управління демографічним процесом.
- •21.Паризька угода 2015 р. Щодо зміни клімату. Кліматична конференція у Марракеші у 2016 р., Марокко. Монреальський протокол.
- •22.Членство України у міжнародних угодах щодо охорони довкілля.
- •23.Повістка 2030 для сталого розвитку - саміті оон зі сталого розвитку (вересень, 2015).
- •24.Передумови і умови переходу країн до сталого розвитку . Проблеми переходу України до сталого розвитку.
- •25.Закономірності взаємовідносин людини і природи.
- •26.Закономірності природокористування
- •27.Закономірності охорони природи.
- •28.Проблема екологізації господарства
- •29.Екологодеструктивні впливи і, іі , ііі рівнів , їх характеристика
- •30.Екологічний моніторинг , його сутність і види.
- •31.Соціально-економічний моніторинг. Показники соціально-екологічного моніторингу.
- •32.Індикатори сталого розвитку , їх види , вимоги до індикаторів.
- •33.Групи критеріїв стійкого розвитку.
- •34.Основні індикатори сталого розвитку, їх характеристика
- •35.Моделі формування індикаторів стійкості
- •36.Індекс людського розвитку ( ілр ) . Індекс щасливої планети. Поняття про екологічний слід.
- •37.Глобалізація, позитивні та негативні наслідки.
- •38.Основні види порушення природного середовища , їх коротка характеристика.
- •39.Порушення рельєфу
- •40.Порушення водних екосистем
- •41.Порушення біоти
- •42.Порушення глобальної екосистеми Землі та вплив на людину
- •43.Поняття про біорізноманіття, його склад і рівні.
- •44.Закономірності біорізноманіття
- •45.Основні варіанти економічної оцінки біорізноманіття.
- •46.Рівні охорони біорізноманіття
- •47.Причини втрати біорізноманіття. Показники біорізноманіття в Україні.
- •48.Поняття про екологічний ризик. Моделювання і прогнозування екологічного ризику.
- •49.Управління екологічним ризиком для забезпечення сталого розвитку.
- •50.Характеристики стійкості систем.
- •51.Механізми зворотного зв’язку.
- •52.Мета, принципи, етапи і зміст екологічної освіти. Екологічна політика , екологічна стратегія , екологічна тактика. Базові напрямки екологічної політики.
- •53.Поняття про екомережу. Елементи екомережі. Досвід інших країн у створенні екомережі.
- •54.Екологічні конфлікти. Стадії та методи вирішення ек.
- •55.Класифікація ресурсних конфліктів. Ресурсна політика у забезпеченні сталого розвитку.
- •56.Характеристика основних енергетичних ресурсів. Геліоенергетика та вітрова енергетика у суспільстві сталого розвитку.
- •57.Сучасні тенденції в енерговиробництві та енергоспоживанні у Європі і світі.
- •58.Роль лісів у функціонуванні біосфери. Середня продуктивність різних типів лісів. Сучасні тенденції у сталому використанні лісових ресурсів.
- •59.Сучасний стан продовольчої проблеми на Землі і в окремих регіонах. Шляхи вирішення продовольчої проблеми.
- •60.“Зелена революція” та її наслідки.
47.Причини втрати біорізноманіття. Показники біорізноманіття в Україні.
Зменшення біорізноманіття обумовлюється рядом причин.
1. Втрата середовища існування
2. Розповсюдження екзотичного різновиду.
3. Незаконне полювання і систематичне рубання лісу для одержання енергії або виробництва деревного вугілля також є причинами втрати біорізноманіття.
4. Менш вивченими є випадки «взаємозалежних» ефектів.
5. Забруднення і глобальна зміна навколишнього середовища також загрожують всесвітньому біорізноманіттю.
6.. Зростання кількості насел
7. Структура виробництва і надмірне споживання. Збільшення обсягів виробництва і споживання енергії веде до перетворення середовища існування і надмірного використання екосистем.
Показники стану біорізноманіття в Україні.
Займаючи менше 6% площі Європи, Україна володіє приблизно 35% її біорізноманіття. Це обумовлено тим, що територія України розташована в різних природних зонах, таких, як: степова, лісостепова, широколистяно-лісова, присередземноморська. Характерною особливістю України є існування широкої водної екосистеми Дніпра, що спричинює велику різноманітність ландшафтів. Найбільшою різноманітністю в Україні відзначаються гірські природні ландшафти Карпат і Криму, а в межах рівнинної території найбільш багатий Поліський край. Багатство ландшафтів в Україні збільшується в такій послідовності: луки, болота, плавні, степи і ліси. В Україні живуть представники більш ніж 70 тис. таксонів. Флора України сьогодні налічує близько 25 тис. видів рослин, із них майже 4,5 тис. видів вищих (у тому числі понад 700 видів лікарських) і більш як 6 тис. видів грибів і водоростей. Фауна України представлена близько 45 тис. видів тварин (17 видів - земноводні, 20 - плазуни, понад 350 - птахи, 113 — ссавці, 200 - риби, решта - безхребетні). На жаль, видове багатство як тварин, так і рослин стрімко зменшується через антропогенне навантаження на середовище і техногенні катастрофи. Територія України, раніше одна з найбагатших за біорізнома- ніттям, втрачає свій природний потенціал і перетворюється на зону екологічного лиха. Так, за висновками спеціалістів, Україні властива тенденція до суттєвого кількісного і якісного зменшення видового багатства біорізноманіття. Приблизно 9% судинних рослин, 38,0% ссавців, 38,1% плазунів, 29,4% амфібій перебувають у складному стані. Існують прогнози, що за умови збереження таких тенденцій частка ссавців, які будуть занесені до Червоної книги України, становитиме більше 50%, а уже в третьому виданні Червоної книги опиниться до 5% фауни та 2/3 хребетних тварин.
48.Поняття про екологічний ризик. Моделювання і прогнозування екологічного ризику.
Екологічний ризик _ це ймовірність негативних змін під впливом сукупності шкідливих впливів на навколишнє середовище , що призводить до необоротної деградації екосистеми.
В оцінюванні ризику можна виділити 4 основних напрямки: інженерний,
модельний, експертний і соціологічний
1. Інженерний напрямок – є розрахунком ймовірностей аварій. Основні зу-
силля спрямовуються на збір статистичних даних про аварії та пов’язані з
ними викиди токсичних речовин у навколишнє середовище.
2. Модельний напрямок. Розробляються математичні моделі процесів, які
призводять до небажаних наслідків для людини та навколишнього середо-
вища під час використання шкідливих хімічних сполук.
3. Експертний напрямок- єдине джерело даних — експерти, перед якими ставиться завдання ймовірної оцінки наслідків подій повязаних із аналізом ризику
4. Соціологічний напрямок – дає змогу визначити сприйняття населенням і
його окремими групами того чи іншого ризику.
Оцінка екологічного ризику може бути проведена на основі наявних нау кових і статистичних даних про екологічно значимі події, катастрофи, про вне-
сок екологічного фактора в формування стану санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, про вплив забруднення навколишнього середовища на
стан біоценозів і т. ін. Вихідними даними можуть слугувати:
• Статистична оцінка на основі досвіду дослідження аналогічних ситуацій;
• Експертна оцінка.
Аналіз ризику в екології:
- вивчення ефектів впливу різних факторів на н_с
- кількісна оцінка ризику
- управління ризику.
