32.Індикатори сталого розвитку , їх види , вимоги до індикаторів.

Індикатори – певні нормативи і умови, на яких грунтується стійкий (сталий) розвиток. Існує близько 130 індикаторів, що характеризують різні сторони та аспекти стійкого розвитку. Політично-правовий аспект включає розвинуту сучасну демократію, конституційну владу, правову державу, громадянське суспільство. Складовими є також дотримання прав і свобод людини, рівності усіх перед законом, досконала система законодавства.

Економічний аспект передбачає оптимальне поєднання державної, корпоративної, приватної та муніціпальної власності, функціонування змішаної економіки, наявність сукупності ринків (товарів і послуг, капіталів, цінних паперів, нерухомості, робочої сили та ін.); конкурентне середовище та антимонопольне законодавство, засоби стимулювання суспільно корисної діяльності.

Надзвичайно розгалуженим є екологічний аспект стійкого розвитку. Ним охоплюються: забезпечення коеволюції суспільства і природи, людини і біосфери, відновлення гармонії між ними; створення реальних можливостей не лише для нинішнього, а й для майбутніх поколінь задовольняти свої основні життєві потреби; здійснення теоретичних досліджень та розробка практичних методів ефективного використання природних ресурсів; розгортання маловідходних та безвідходних технологій, широке впровадження біотехнологій; поступовий перехід від енергетики органічного палива до альтернативної енергетики, що грунтується на використанні відновлюваних джерел енергії (сонце, вітер, вода, енергія біомаси, підземне тепло); цілеспрямоване екологічне виховання населення.

Міжнародний аспект декларує відомі принципи міжнародного права у сфері міжнародних відносин, а саме боротьбу за мир, запобігання новій світовій війні та регіональним конфліктам, вирішення суперечностей будь-яких суперечностей мирними політичними засобами; розвиток всебічного співробітництва, широка кооперація між країнами і народами в різноманітних галузях економіки, науки і техніки; всіляке сприяння миротворчій та природоохорончій діяльності ООН з боку держав-членів.

Інформаційний аспект програми стійкого розвитку спрямований на матеріалізацію досягнень науки, широку інформатизацію суспільства, масове застосування електронних засобів зв’язку та обміну інформацією.

Базовий набір індикаторів стійкого розвитку поділяють на три основні групи:

Ø соціальні;

Ø економічні;

Ø екологічні.

Статистичний департамент ЄС виділяє також інституціональні індикатори.

41 соціальний індикатор об’єднано в п’ять агрегованих блоків: боротьба з бідністю, демографічна динаміка, сприяння освіті, підготовці кадрів та поінформованості суспільства, захист здоров’я населення, сприяння стійкому розвитку поселень.

23 економічні індикатори об’єднані в три групи:

Ø економічний розвиток;

Ø зміна характеру споживання;

Ø фінансові ресурси і механізми.

В екологічному розділі зосереджено 55 індикаторів, які розбиті на п’ять підрозділів:

Ø водні ресурси;

Ø земельні ресурси;

Ø інші природні ресурси;

Ø атмосфера;

Ø відходи.