29.Екологодеструктивні впливи і, іі , ііі рівнів , їх характеристика

30.Екологічний моніторинг , його сутність і види.

Екологічний моніторинг – це інформаційна система спостережень, оцінки і прогнозу змін у стані навколишнього середовища, створена з метою виділення антропогенних складових цих змін на тлі природних процесів. Моніторинг може здійснюватися такими засобами:

фізичними;

хімічними;

біологічними;

авіаційними;

космічними.

Залежно від завдань, що вирішуються системою екомоніторингу, розрізняють такі його види:

біоекологічний (санітарно-гігієнічний);

геоекологічний (природно-господарський);

біосферний (глобальний);

геофізичний;

біологічний. Залежно від призначення за спеціальними програмами здійснюються загальний, кризовий і фоновий екологічний моніторинги довкілля.

Загальний екомоніторинг довкілля – це оптимальні за кількістю та розміщенням місця, параметри й періодичність спостережень за довкіллям, що дають змогу на основі оцінки та прогнозування стану довкілля підтримувати прийняття відповідних рішень на всіх рівнях відомчої й загальнодержавної екологічної діяльності.Кризовий екомоніторинг довкілля – це інтенсивні спостереження за природними об’єктами та джерелами техногенного впливу, розташованими в районах екологічної напруженості, у зонах аварій і небезпечних природних явищ зі шкідливими екологічними наслідками. Його призначення – забезпечення своєчасного реагування на кризові й надзвичайні екологічні ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення нормальних умов для життєдіяльності населення і господарювання.Фоновий екомоніторинг довкілля – це багаторічні комплексні дослідження спеціально визначених об’єктів природоохоронних зон із метою оцінки та прогнозування зміни стану екосистем, віддалених від об’єктів промислової й господарської діяльності, або одержання інформації для визначення середньостатистичного (фонового) рівня забруднення довкілля в антропогенних умовах.

В Україні моніторинг природного середовища здійснюється багатьма відомствами, які є складовими підсистеми моніторингу. Так, наприклад, у системі моніторингу, що здійснюється в Україні, розрізняють три рівні моніторингу навколишнього природного середовища: глобальний, регіональний і локальний.

31.Соціально-економічний моніторинг. Показники соціально-екологічного моніторингу.

«соціально-екологічний моніторинг» - система повторюваних спостережень за ставленням населення (громадської думки) до екологічних проблем.

Із сутності соціально-економічної системи випливає, що результати її управлінського моніторингу мають бути інформаційно-аналітичної базою для виконання таких завдань:обгрунтування цілей і пріоритетних завдань державної політики;попередження кризових ситуацій і конфліктів;

оцінювання результативності діяльності органів управління різних рівнів;обгрунтування заходів державної підтримки окремих територій,спостереження й отримання достовірної та об'єктивної інформації про перебіг соціально-економічних процесів, обгрунтування заходів державної підтримки окремих видів економічної діяльності, галузей та виробничих систем;оцінювання і системний аналіз одержаної інформації, виявлення причин, що викликають той чи інший характер перебігу економічних і політичних процесів;забезпечення в установленому порядку органів управління, підприємств,установ і організацій незалежно від їх підпорядкованості та форм власності, а також громадян інформацією, отриманою при здійсненні моніторингу;розроблення системи прогнозів соціально-економічного розвитку суб'єктів господарювання;розроблення рекомендацій, спрямованих на подолання негативних і підтримку позитивнихтенденцій, доведення їх до відома відповідних органів управління і влади;підготовка щорічних державних доповідей про соціально- економічну і політичну ситуацію та пріоритетні напрями національної політики. Отже, головною метою моніторингу соціально-економічної системи є збирання, вивчення і підготовка інформації для аналізу та прийняття економічних рішень на різних рівнях управління. Це зумовлює дві особливості, яким має задовольняти моніторинг як система збирання та оброблення інформації: цільова спрямованість інформаційних процесів; максимальна об'єктивність висновків на кожній стадії оброблення даних.