1.2.2 Переробка гудронів
Найбільшу складність у нафтопереробці представляє кваліфікована переробка гудронів (особливо глубоковакуумної перегонки) з високим вмістом асфальто-смолистих речовин, металів і інших гетерозв'язків, яка вимагає значних капітальних і експлуатаційних витрат. У зв'язку з цим на НПЗ країни і за кордоном обмежуються переробкою гудронів з отриманням таких непаливних нафтопродуктів, як котельне паливо, бітум, нафтовий пек, нафтовий кокс та інші.
де, ВБ – виробництво бітуму; ВП – виробництво пеку; СК – сповільнене коксування
Рисунок 1.3 – Схема переробки гудрону з отриманням непаливних нафтопродуктів [3]
Глибока переробка гудронів, з максимальним отриманням компонентів моторних палив, може бути здійснена за допомогою тих же промислових технологічних процесів, які застосовуються при переробці вакуумних (глубоковакуумних) газойлів, але з попередньою деасфальтизацією сировини (рис.1.4), де одночасно досягається деметалізація і зниження коксованості нафтового залишку. Для цієї мети прийнятніша енергозберігаюча технологія процесу сольвентної деасфальтизації із застосуванням пропан-бутанової суміші або легкого бензину, який здійснюється при над критичних параметрах (процеси типу РОЗІ, Демекс і Добен). [3]
Для глибокої переробки нафти застосовуються різні комбінації представлених на рис. 1.2 і 1.4 схем переробки вакуумних газойлів та деасфальтизату гудрону. По суті, такими є схеми глибокої переробки нафти, запропоновані різними науково-дослідними інститутами з переробки нафти (БашНИИ НП, ВНИИ НП і ГрозНИИ) та закордонними фірмами.
де ДА – деасфальтизація; ГЗ – гідрознесірення; КК – каталітичний крекінг; ГК – гідрокрекінг; ТК – термічний крекінг; ЛГК – легкий гідрокрекінг; СК – сповільнене коксування;
Рисунок 1.4 – Схема переробки гудрону сірчистої нафти [3]
Слід зазначити, що з можливих комбінацій схем рис. 1.2, а-г і 1.4, а-г варіанти глибокої переробки нафти з використанням однотипних процесів мають одну важливу постійність: вони дозволяють здійснити спільну переробку суміші вакуумного газойлю і деасфальтизату гудрону в одному об'єднаному процесі. Так, схеми глибокої переробки нафти за типом комбінацій 1.2,а + 1.4,а або 1.2,в + 1.4,в дозволять здійснити глибоку переробку нафти з переважним випуском або автобензину або дизельного палива. Проте очевидно, що схема глибокої переробки нафти за типом 1.2,а + 1.4,в (тобто каталітичний крекінг + гідрокрекінг) має більшу технологічну гнучкість відносно регулювання потрібного співвідношення дизпаливо: бензин і випуску зимових або арктичних сортів малосірчистих дизельних і реактивних палив для надзвукової авіації.
На рис.1.5 представлений один з варіантів потокової схеми перспективного НПЗ глибокої переробки сірчистих нафт. До складу цього НПЗ входять:
- комбінована установка неглибокої переробки нафти ЛК-6у;
- комбінована установка поглибленої переробки мазуту КТ-1 (без вісбрекінгу);
- установка деасфальтизації і деметалізації гудрону;
- установка гідрокрекінгу деасфальтизованого гудрону;
- установки гідроізомеризації і селективного гідрокрекінгу легкого бензину, каталітичної гідродепарафінізації прямогонної дизельної фракції, алкілування;
де ЛК-6у – комбінована установка неглибокої переробки нафти; КТ-1 – комбінована установка поглибленої переробки мазуту; ГІЗ – гідроізомеризація; СГК – селективний гідрокрекінг; КГДП – каталітична гідродепарафінізація; ВМТБЕ – виробництво МТБЕ; ВВ – виробництво водню; ДА – деасфальтизація; ВБ – виробництво бітуму; ГК – гідрокрекінг
Рисунок 1.5 – Потокова схема НПЗ глубокої переробки сірчистої нафти [3]
Ця схема перспективного НПЗ дозволяє отримувати високооктанові компоненти автобензину, такі, як ізомеризат, риформат, алкілат, МТБЕ, бензини каталітичного і гідрокрекінгу і селективного гідрокрекінгу, зріджені гази С3 і С4, які необхідні для виробництва неетильованих високооктанових автобензинів з обмеженим вмістом ароматичних вуглеводнів, а також малосірчисті дизельні і реактивні палива літніх і зимових сортів.
Глибина переробки нафти на такому НПЗ складає близько 90%.