- •1. Загальні положення…………………………………………………….23
- •1. Загальні положення…………………………………………………….42
- •2. Приклади розв’язання завдань………………………………………....54
- •Практична робота № 1 Тема: «Осередки ураження»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення
- •1.1. Ядерна зброя
- •1.1.1. Ударна хвиля ядерного вибуху.
- •1.1.2. Світлове випромінювання ядерного вибуху.
- •1.1.3. Проникаюча радіація.
- •1.1.4. Радіоактивне зараження.
- •1.1.5. Електромагнітний імпульс.
- •1.2. Осередок ядерного ураження.
- •2. Приклади розв’язання завдань
- •Визначити:
- •Рішення:
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •Практична робота № 2 Тема: «Оцінка укриття працівників об’єкту господарської діяльності в захисних спорудах»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення.
- •При проведенні оцінки укриття працівників об’єкту господарської діяльності в захисних спорудах необхідно виконати наступні завдання і визначити:
- •2. Приклади розв’язання завдань
- •2.1. Оцінка захисних споруд за місткістю
- •Довідкові дані:
- •Послідовність оцінки:
- •Висновок:
- •2.2 Оцінка захисних споруд за можливістю захисту від факторів ядерного вибуху
- •Довідкові дані:
- •Послідовність оцінки:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Висновок:
- •2.3 Оцінка захисних споруд за можливістю системи життєзабезпечення
- •Довідкові дані:
- •Подати у захисну споруду, Qпотр, м3/чол.
- •Пфвк і перв, м3/год
- •Послідовність оцінки:
- •Висновок
- •2.4 Оцінка захисних споруд за своєчасністю укриття людей
- •Довідкові дані:
- •Послідовність оцінки:
- •Висновки:
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •Практична робота № 3 Тема: «Організація і проведення рятувальних і невідкладних робіт (р і нр)»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення
- •1.1 Мета та зміст рятувальних і інших невідкладних робіт
- •1.2 Сили і засоби для проведення р і нр
- •1.3 Умови успішного проведення р і нр
- •Дії командира зведеної рятувальної команди (ЗвРк) з організації і проведення р і нр
- •1.4.1 Приведення зведеної рятувальної команди (ЗвРк) у готовність до виконання завдань за призначенням
- •1.4.2 Рух зведеної команди до осередку ураження
- •1.4.3 Зміст і послідовність роботи командира зведеної рятувальної команди з організації і проведення рятувальних і невідкладних робіт в осередку ураження.
- •2. Приклади розв’язання завдань Завдання 2.1. Визначення основних характеристик маршу при пересуванні до осередку ураження.
- •Завдання 2.2. Визначення можливих доз опромінення особового складу при подоланні радіоактивно забруднених районів.
- •Завдання 2.3. Визначення дози опромінення особового складу при проведенні р і нр на радіоактивно забрудненій місцевості після руйнування аес
- •Завдання 2.4. Визначення тривалості (початку) робіт особового складу ЗвРк при проведенні р і нр на радіоактивно забрудненій місцевості після руйнування аес
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •Практична робота № 4 Тема: «Оцінка можливих наслідків аварії на вибухонебезпечному об'єкті»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення
- •1.1 Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •1.2 Оцінка стійкості об’єкта до ударної хвилі вибуху
- •1.3 Оцінка інженерного захисту робітників і службовців
- •1.4 Оцінка пожежної обстановки
- •2. Приклади розв’язання завдань
- •2.1 Визначення ступеню руйнувань під час вибуху
- •1) Зона осередку вибуху
- •2) Надлишковий тиск
- •3) Характер руйнувань
- •2.2 Визначення очікуваного характеру пожеж
- •1. Визначаємо категорію пожежної небезпеки виробниц-тва.
- •2. Визначаємо ступінь вогнестійкості будівлі цеху.
- •2.3 Оцінка ступеня можливих уражень персоналу
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •5. Додатки
- •Рекомендована література
- •Осипенко в.І., Швець в.Г. Цивільний захист Посібник до виконання практичних робіт
- •65082, Одеса, вул. Дворянська, 1/3
1.2. Осередок ядерного ураження.
В результаті дії уражаючих чинників ядерного вибуху утворюється складний осередок ядерного ураження (ОЯУ).
Під ОЯУ розуміється - територія, у межах якої в результаті дії уражаючих чинників ядерного вибуху відбулися масові поразки людей і тварин, руйнування і пошкодження споруд, технологічного устаткування, зараження атмосфери і місцевості, затоплення, пожежі.
Його розміри в основному залежать від потужності боєприпасу, виду вибуху і рельєфу місцевості.
Межею ОЯУ є умовна лінія на місцевості, де надмірний тиск у фронті УХ складає 10 кПа або 0,1 кгс/см2.
Для рівнинної місцевості площу ОЯУ можна прийняти такою, щодо площі кола
де R - радіус (віддалення) межі ОЯУ від центру (епіцентру) вибуху.
З метою визначення характеру руйнувань і встановлення обсягу рятувальних та інших невідкладних робіт залежно від надмірного тиску у фронті ударної хвилі осередок ядерного ураження умовно поділяють на чотири зони.
Зона повних руйнувань характеризується надмірним тиском 50 кПа і більше та руйнуванням або сильною деформацією всіх несучих конструкцій і елементів споруди, утворенням суцільних завалів. Підземні (підвальні) частини споруд значно менше руйнуються. Повністю руйнуються житлові та виробничі споруди, протирадіаційні укриття (ПРУ), герметичні сховища поблизу центру вибуху. До 75 % герметичних сховищ і до 90 % підземних комунально-енергетичних мереж зберігаються.
Зона сильних руйнувань має надмірний тиск від 50 до 30 кПа. Руйнування виникають при надмірному тиску: багатоповерхових будинків — 25-30 кПа, малоповерхових будівель — 25-35 кПа, споруд виробничого типу — 30-50 кПа.
У зоні середніх руйнувань більшість несучих конструкцій зберігається, лише частково деформується при надмірному тиску від 30 до 20 кПа. Середніх руйнувань зазнають багатоповерхові споруди при надмірному тиску 10-20 кПа, малоповерхові будівлі — 15-25 кПа, виробничі споруди — 20-30 кПа.
У зоні слабких руйнувань руйнуються вікна, двері, легкі перегородки, з'являються тріщини, в основному в стінах верхніх поверхів. Підвали й нижні поверхи зберігаються. Незначні руйнування і пошкодження на комунально-енергетичній мережі.
Слабкі руйнування будівель усіх типів виникають при надмірному тиску від 20 до 10 кПа.
Пошкодження характеризуються порушенням найбільш слабких елементів будівель: карнизів, перегородок, дверей, вікон та ін. Пошкодження будівель усіх типів виникають при надмірному тиску 3-5 кПа.
Їх розміри, залежно від потужності боєприпасу і виду вибуху, можна визначити табличним методом (див. [4] таблиця 1.3 с. 11).
2. Приклади розв’язання завдань
Вихідні дані:
Швидкість середнього вітру – 25 км/год
Вибух – наземний
Слабка димка
Видимість – 10 км
Потужність вибуху – 10 кт
Відстань від епіцентру вибуху – R = 1,5 км.
Визначити:
1. Надмірний тиск ∆Рф.
2. Ступінь руйнування об’єкту.
3. Ступінь ураження людей.
4. Дозу проникаючої радіації.
5. Рівень радіації на вісі сліду.
6,7,8,9. Розміри зон радіоактивного зараження.
10. Величину світового імпульсу.
11. Ступінь опікової травми людей.
Рішення:
1
.
Визначення надмірного тиску ∆Рф
(таблиця 1.1 [4]):
- при потужності вибуху – 10 кт;
- при відстані – 1,5 км;
- для наземного вибуху.
2. Визначення ступеня руйнування об’єкту (таблиця 1.3 [4]):
- 10-20 кПа – І зона - слабких руйнувань;
- 20-30 кПа – ІІ зона - середніх руйнувань.
3. Визначення ступеня ураження людей (таблиця 1.4 [4]) :
- при ∆Рф = 20 кПа – ураження (травми) - легкі
4. Визначення дози проникаючої радіації (таблиця 1.11 [4]) :
- при потужності вибуху – 10 кт
- при відстані – R = 1,5 км
5. Визначення рівня радіації на вісі сліду (таблиця 1.12 [4]) :
- при швидкості вітру – 25 км / год.
- при відстані – R = 1,5 км
- при потужності вибуху – 10 кт
Інтерполяційні розрахунки (пояснення отримання результату):
1
)
при потужності вибуху – 20 кт :
При R1 = 2км → Р1 = 5200 р/год
При R2 = 4км → Р2 = 1700 р/год
∆Р = Р1 – Р2 = 5200 - 1700 = 3500
∆R = R2- R1 = 4 - 2 = 2 км
Для ∆R = 2 км → ∆Р = 3500
Для ∆R = 0,5 км → ∆Р = Х (∆Рна 0,5)
2) при потужності вибуху – 20 кт і відстані ∆R =1,5 км:
Рна1,5 = Р1 + ∆Рна 0,5 = 5200 + 875 = 6075 р/год.
3) при потужності вибуху – 10 кт і відстані 1,5 км:
Р = 6075 : 2 = 3037,5 Р/год.
6
,
7, 8, 9. Визначення розмірів зон радіоактивного
зараження (таблиця 1.13 [4]):
- при потужності вибуху – 10 кт
- при швидкості вітру – 25 км/год
10. Визначення величини світового імпульсу Ісв (таблиця 1.6 [4]):
- при потужності вибуху – 10 кт
- при відстані – Ri =1,5 км
- для наземного вибуху
Інтерполяційні розрахунки :
При потужності вибуху – 10 кт:
на відстані R1 =1,45км → Ісв1 = 160 кДж/м²
на відстані R2 =1,83км → Ісв2 = 100 кДж/м²
∆
Ісв
= Ісв2 – Ісв1 = 100 -160 = – 60;
∆R = R2 - R1 = 1,83 -1,45 = 0,38.
∆Rі = Rі - R1=1,5 -1,45 = 0,05
0,38 → (– 60)
0,05 → ∆Ісв0,05
з
(10)
Ісв = Ісв1 + ∆Ісв0,05 =160 + (–8) = 152 кДж/м²
1
(11)
- при Ісв = 152 кДж/м² } ступінь опіку - 1
