- •1. Загальні положення…………………………………………………….23
- •1. Загальні положення…………………………………………………….42
- •2. Приклади розв’язання завдань………………………………………....54
- •Практична робота № 1 Тема: «Осередки ураження»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення
- •1.1. Ядерна зброя
- •1.1.1. Ударна хвиля ядерного вибуху.
- •1.1.2. Світлове випромінювання ядерного вибуху.
- •1.1.3. Проникаюча радіація.
- •1.1.4. Радіоактивне зараження.
- •1.1.5. Електромагнітний імпульс.
- •1.2. Осередок ядерного ураження.
- •2. Приклади розв’язання завдань
- •Визначити:
- •Рішення:
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •Практична робота № 2 Тема: «Оцінка укриття працівників об’єкту господарської діяльності в захисних спорудах»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення.
- •При проведенні оцінки укриття працівників об’єкту господарської діяльності в захисних спорудах необхідно виконати наступні завдання і визначити:
- •2. Приклади розв’язання завдань
- •2.1. Оцінка захисних споруд за місткістю
- •Довідкові дані:
- •Послідовність оцінки:
- •Висновок:
- •2.2 Оцінка захисних споруд за можливістю захисту від факторів ядерного вибуху
- •Довідкові дані:
- •Послідовність оцінки:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Висновок:
- •2.3 Оцінка захисних споруд за можливістю системи життєзабезпечення
- •Довідкові дані:
- •Подати у захисну споруду, Qпотр, м3/чол.
- •Пфвк і перв, м3/год
- •Послідовність оцінки:
- •Висновок
- •2.4 Оцінка захисних споруд за своєчасністю укриття людей
- •Довідкові дані:
- •Послідовність оцінки:
- •Висновки:
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •Практична робота № 3 Тема: «Організація і проведення рятувальних і невідкладних робіт (р і нр)»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення
- •1.1 Мета та зміст рятувальних і інших невідкладних робіт
- •1.2 Сили і засоби для проведення р і нр
- •1.3 Умови успішного проведення р і нр
- •Дії командира зведеної рятувальної команди (ЗвРк) з організації і проведення р і нр
- •1.4.1 Приведення зведеної рятувальної команди (ЗвРк) у готовність до виконання завдань за призначенням
- •1.4.2 Рух зведеної команди до осередку ураження
- •1.4.3 Зміст і послідовність роботи командира зведеної рятувальної команди з організації і проведення рятувальних і невідкладних робіт в осередку ураження.
- •2. Приклади розв’язання завдань Завдання 2.1. Визначення основних характеристик маршу при пересуванні до осередку ураження.
- •Завдання 2.2. Визначення можливих доз опромінення особового складу при подоланні радіоактивно забруднених районів.
- •Завдання 2.3. Визначення дози опромінення особового складу при проведенні р і нр на радіоактивно забрудненій місцевості після руйнування аес
- •Завдання 2.4. Визначення тривалості (початку) робіт особового складу ЗвРк при проведенні р і нр на радіоактивно забрудненій місцевості після руйнування аес
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •Практична робота № 4 Тема: «Оцінка можливих наслідків аварії на вибухонебезпечному об'єкті»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення
- •1.1 Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •1.2 Оцінка стійкості об’єкта до ударної хвилі вибуху
- •1.3 Оцінка інженерного захисту робітників і службовців
- •1.4 Оцінка пожежної обстановки
- •2. Приклади розв’язання завдань
- •2.1 Визначення ступеню руйнувань під час вибуху
- •1) Зона осередку вибуху
- •2) Надлишковий тиск
- •3) Характер руйнувань
- •2.2 Визначення очікуваного характеру пожеж
- •1. Визначаємо категорію пожежної небезпеки виробниц-тва.
- •2. Визначаємо ступінь вогнестійкості будівлі цеху.
- •2.3 Оцінка ступеня можливих уражень персоналу
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •5. Додатки
- •Рекомендована література
- •Осипенко в.І., Швець в.Г. Цивільний захист Посібник до виконання практичних робіт
- •65082, Одеса, вул. Дворянська, 1/3
1.1.4. Радіоактивне зараження.
Серед вражаючих чинників ядерного вибуху радіоактивне зараження займає особливе місце, оскільки його дії може піддаватися не тільки район, прилеглий до місця вибуху, але і місцевість, видалена на десятки і навіть сотні кілометрів. При цьому на великих площах і на тривалий час може створюватися зараження, що становить небезпеку для людей і тварин. Про це сьогодні реально нагадує аварія на Чорнобильській АЕС.
На радіоактивно зараженій місцевості джерелами радіоактивного випромінювання є:
уламки (продукти) поділу ядерної вибухової речовини;
наведена активність в ґрунті та інших матеріалах;
частина ядерного заряду, що не розділилася.
При вибуху ядерного боєприпасу радіоактивні продукти підіймаються разом з хмарою вибуху, перемішуються з частинками ґрунту і під дією висотних вітрів пересуваються на великі відстані. По ходу пересування хмари вони випадають, заражаючи місцевість і утворюючи так званий радіоактивний слід (рисунок 1).
Рівні радіації на вісі сліду наземного вибуху на 1 годину після вибуху (при оцінці обстановки методом прогнозування) визначаються табличним способом (див. [4] таблиця 1.12 с. 21-23).
Слід радіоактивної хмари на рівнинній місцевості при незмінних напрямку і швидкості вітру має форму витягнутого еліпса. Його умовно розподіляють на чотири зони:
Зона Г
P0
= 800 р/ч
D∞
= 4000 Р
Рисунок 1 Схема радіоактивного зараження місцевості в
районі вибуху та по сліду руху радіоактивної
хмари
помірного забруднення (зона А)
сильного забруднення (зона Б)
небезпечного забруднення (зона В)
надзвичайно небезпечного забруднення (зона Г).
Розміри зон забруднення на сліді радіоактивного забруднення місцевості (при оцінці обстановки методом прогнозування) визначають табличним способом (див. [4] таблиця 1.13 с. 24).
1.1.5. Електромагнітний імпульс.
Електромагнітний імпульс (ЕМІ) - вражаючий фактор ядерної зброї, а також будь-яких інших джерел (наприклад, блискавки, спеціальної електромагнітної зброї, короткого замикання в електрообладнанні високої потужності).
Уражаюча дія ЕМІ обумовлена виникненням наведених напруг і струмів в різних провідниках. Дія ЕМІ проявляється, перш за все, по відношенню до електричної та радіоелектронної апаратури. Найбільш уразливі лінії зв’язку, сигналізації та управління. Захист від ЕМІ досягається екрануванням ліній енергопостачання та апаратури.
Електромагнітний імпульс ядерного вибуху являє собою короткочасно існуюче електромагнітне поле, яке виникає в результаті взаємодії гамма-променів і нейтронів ядерного вибуху з атомами газів повітря. Енергія ЕМІ розподілена в широкому діапазоні частот (від декількох герц до декількох мегагерц).
Район, де кванти гамма-променів взаємодіють з атмосферою, зветься районом джерела ЕМІ. Щільна атмосфера поблизу земної поверхні обмежує область розповсюдження квантів гамма-променів (середня довжина пробігу складає сотні метрів), тому при наземному вибуху район джерела займає площу всього в декілька квадратних кілометрів і приблизно співпадає з районом, де впливають інші уражаючі чинники ядерного вибуху (УХ, СВ та ПР).
При висотному ядерному вибуху кванти гамма-променів можуть пройти сотні кілометрів до взаємодії їх з атомами атмосфери. Тому розміри району джерела ЕМІ можуть досягати сотень і тисяч квадратних кілометрів.
Основними параметрами ЕМІ, що визначають його уражаючу дію, є характер зміни напруженості електричного і магнітного полів в часі (форма імпульсу та його амплітуда).
За формою ЕМІ - це електромагнітний імпульс з крутим переднім фронтом і тривалістю в декілька десятків мілісекунд.
При вибуху боєприпасів великої потужності амплітуда ЕМІ може досягати десятків тисяч вольт на метр.
ЕМІ безпосередньо на людину не впливає.
Під впливом ЕМІ в лініях та приладах електропередачі, зв'язку, управління і сигналізації, в антенах радіостанцій і т.і. можуть наводитися Е.Р.С. великої амплітуди, що може привести до виходу їх з ладу.
Особливо підпадає до дії ЕМІ радіоелектронна і обчислювальна техніка, виконана на напівпровідникових приладах та інтегральних мікросхемах.
За відсутності відповідного захисту, електро - і радіотехнічні системи, прилади і пристрої виходять з ладу або дають збої.
