- •1. Загальні положення…………………………………………………….23
- •1. Загальні положення…………………………………………………….42
- •2. Приклади розв’язання завдань………………………………………....54
- •Практична робота № 1 Тема: «Осередки ураження»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення
- •1.1. Ядерна зброя
- •1.1.1. Ударна хвиля ядерного вибуху.
- •1.1.2. Світлове випромінювання ядерного вибуху.
- •1.1.3. Проникаюча радіація.
- •1.1.4. Радіоактивне зараження.
- •1.1.5. Електромагнітний імпульс.
- •1.2. Осередок ядерного ураження.
- •2. Приклади розв’язання завдань
- •Визначити:
- •Рішення:
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •Практична робота № 2 Тема: «Оцінка укриття працівників об’єкту господарської діяльності в захисних спорудах»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення.
- •При проведенні оцінки укриття працівників об’єкту господарської діяльності в захисних спорудах необхідно виконати наступні завдання і визначити:
- •2. Приклади розв’язання завдань
- •2.1. Оцінка захисних споруд за місткістю
- •Довідкові дані:
- •Послідовність оцінки:
- •Висновок:
- •2.2 Оцінка захисних споруд за можливістю захисту від факторів ядерного вибуху
- •Довідкові дані:
- •Послідовність оцінки:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Висновок:
- •2.3 Оцінка захисних споруд за можливістю системи життєзабезпечення
- •Довідкові дані:
- •Подати у захисну споруду, Qпотр, м3/чол.
- •Пфвк і перв, м3/год
- •Послідовність оцінки:
- •Висновок
- •2.4 Оцінка захисних споруд за своєчасністю укриття людей
- •Довідкові дані:
- •Послідовність оцінки:
- •Висновки:
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •Практична робота № 3 Тема: «Організація і проведення рятувальних і невідкладних робіт (р і нр)»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення
- •1.1 Мета та зміст рятувальних і інших невідкладних робіт
- •1.2 Сили і засоби для проведення р і нр
- •1.3 Умови успішного проведення р і нр
- •Дії командира зведеної рятувальної команди (ЗвРк) з організації і проведення р і нр
- •1.4.1 Приведення зведеної рятувальної команди (ЗвРк) у готовність до виконання завдань за призначенням
- •1.4.2 Рух зведеної команди до осередку ураження
- •1.4.3 Зміст і послідовність роботи командира зведеної рятувальної команди з організації і проведення рятувальних і невідкладних робіт в осередку ураження.
- •2. Приклади розв’язання завдань Завдання 2.1. Визначення основних характеристик маршу при пересуванні до осередку ураження.
- •Завдання 2.2. Визначення можливих доз опромінення особового складу при подоланні радіоактивно забруднених районів.
- •Завдання 2.3. Визначення дози опромінення особового складу при проведенні р і нр на радіоактивно забрудненій місцевості після руйнування аес
- •Завдання 2.4. Визначення тривалості (початку) робіт особового складу ЗвРк при проведенні р і нр на радіоактивно забрудненій місцевості після руйнування аес
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •Практична робота № 4 Тема: «Оцінка можливих наслідків аварії на вибухонебезпечному об'єкті»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення
- •1.1 Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •1.2 Оцінка стійкості об’єкта до ударної хвилі вибуху
- •1.3 Оцінка інженерного захисту робітників і службовців
- •1.4 Оцінка пожежної обстановки
- •2. Приклади розв’язання завдань
- •2.1 Визначення ступеню руйнувань під час вибуху
- •1) Зона осередку вибуху
- •2) Надлишковий тиск
- •3) Характер руйнувань
- •2.2 Визначення очікуваного характеру пожеж
- •1. Визначаємо категорію пожежної небезпеки виробниц-тва.
- •2. Визначаємо ступінь вогнестійкості будівлі цеху.
- •2.3 Оцінка ступеня можливих уражень персоналу
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •5. Додатки
- •Рекомендована література
- •Осипенко в.І., Швець в.Г. Цивільний захист Посібник до виконання практичних робіт
- •65082, Одеса, вул. Дворянська, 1/3
1.1.1. Ударна хвиля ядерного вибуху.
Ударна хвиля ядерного вибуху — один з основних уражаючих чинників. Залежно від того, в якому середовищі виникає і розповсюджується ударна хвиля — в повітрі, воді або ґрунті, її називають відповідно повітряною ударною хвилею, ударною хвилею у воді і сейсмічною вибуховою хвилею.
Повітряною ударною хвилею називається область різкого стиснення повітря, що розповсюджується на всі сторони від центру вибуху з надзвуковою швидкістю.
Передню межу хвилі, що характеризується різким стрибком тиску, називають фронтом ударної хвилі.
Володіючи великим запасом енергії, ударна хвиля ядерного вибуху здатна завдавати поразки людям, руйнувати різні споруди, бойову техніку та інші об'єкти на значних відстанях від місця вибуху. На розповсюдження ударної хвилі, її руйнівну і уражаючу дію можуть вплинути рельєф місцевості та лісові масиви в районі вибуху, а також метеорологічні умови.
Основними параметрами ударної хвилі, що визначають її уражаючу дію, є: надмірний тиск ∆Рф і швидкісний напір ∆Ршв повітря.
Надмірний тиск – (∆Рф) - різниця між нормальним атмосферним тиском перед фронтом хвилі (Рф) і максимальним тиском у фронті ударної хвилі (Ро), тобто ∆Рф = Рф - Ро.
Швидкісний напір повітря (∆Ршв) – це динамічне навантаження, яке створюється потоком повітря.
Одиницею надмірного тиску і швидкісного напору повітря у
системі СІ є Паскаль (Па), позасистемна одиниця — кілограм-сила на квадратний сантиметр (кг·с/см2); 1кг·с/см2 = 100 кПа.
∆Рф - визначають табличним способом (див. [4] таблиця 1.1, с. 4).
Результатом дії цих чинників ударної хвилі є пошкодження у людей і тварин, які поділяються на легкі, середні, важкі і дуже важкі травми.
Легкі травми – при ∆Рф від 20 до 40 кПа (0,2 – 0,4 кгс/см2). Середні травми – при ∆Рф від 40 до 60 кПа (0,4 – 0,6 кгс/см2). Важкі травми – при ∆Рф від 60 до 100 кПа (0,6 – 1 кгс/см2). Дуже важкі травми – понад 100 кПа (більше 1 кгс/см2).
1.1.2. Світлове випромінювання ядерного вибуху.
Світлове випромінювання (СВ) ядерного вибуху є потоком електромагнітної енергії в широкому діапазоні частот, що включає ультрафіолетову, інфрачервону і видиму ділянки спектру.
Джерелом світлового випромінювання є область ядерного вибуху, що світиться (вогняна куля). Вона складається з нагрітих до високої температури продуктів вибуху, повітря і ґрунту (при наземному вибуху). Максимальна температура області, що світиться, на початковій і першій фазі може досягати 8000-10000°С, діаметр до 5000м (для надвеликих боєприпасів).
Тривалість світлового випромінювання (Tсв) "вогняної кулі" залежить від потужності вибуху і може бути визначена за формулою
де q – потужність ядерного боєприпасу.
Головним параметром, що визначає дію світлового випромінювання ядерного вибуху, є світловий імпульс (Ісв).
Ісв - це кількість променистої енергії, яка припадає на одиницю поверхні, перпендикулярної до напряму розповсюдження випромінювання, за весь час свічення "вогняної кулі".
Одиниця вимірювання Ісв - джоуль на квадратний метр (Дж/м2).
Несистемна одиниця - кал/см2; 1 кал/см2 = 42 кдж/м2
Ісв – визначають табличним способом (див. [4] таблиця 1.6 с.14).
Залежно від світлового імпульсу, який потрапляє на незахищені, відкриті ділянки шкіри, у людей виникають опіки, які поділяються на чотири ступеня:
опіки першого ступеня — при світловому імпульсі 80-160 кДж/м2 симптоми ураження шкіри такі: почервоніння, припухлість, болючість;
опіки другого ступеня — при світловому імпульсі 160-400 кДж/м2 на шкірі утворюються пухирі, наповнені рідиною, болючість;
опіки третього ступеня — при світловому імпульсі 400-600 кДж/м2 омертвіння шкіри, підшкірних тканин, утворення виразок;
опіки четвертого ступеня — при світловому імпульсі понад 600 кДж/м2 спостерігається обвуглювання тканин, омертвіння підшкірної клітковини, м'язів і кісток.
Ураження може бути на великих відстанях від вибуху: під час вибуху потужністю 20 кт, у прозорому повітрі вдень, ураження настають на відстані до 60 км, а при потужності 1 Мт - до 500 км.
За тяжкістю опіки у тварин поділяються на чотири ступеня.
Опіки першого ступеня виникають при світловому імпульсі 80-240 кДж/м2.
Опіки другого ступеня з'являються при світловому імпульсі 240-480 кДж/м2.
Опіки третього ступеня виникають при світловому імпульсі 480-800 кДж/м2.
Четвертий ступінь опіків виникає при світловому імпульсі 800-1000 кДж/м2 і більше.
