1) Зона осередку вибуху

Визначимо за формулами (1), (2), в яку зону осередку вибуху потрапляє наш об’єкт.

Радіус зони 1:

R₁=17,5 Q^⅓, м = 17,5 x = 17,5 x 6,7 = 117 м < 800 м (1)

Радіус зони 2:

R₂ = 1,7 x R₁=1,7 x 117 = 199 м < 800 м (2)

Тобто наш об’єкт при можливій аварії потрапить в 3-ю зону осередку вибуху.

2) Надлишковий тиск

Для зони 3 за допомогою графіків (рис. 2, с. 83) знаходимо величину надлишкового тиску ударної хвилі на відстані L = 800 м від центру вибуху, об’ємом Q = 300 т пропану. Це буде ∆P = 25 кПа. (3)

3) Характер руйнувань

Будівля. З додатку 1 визначаємо, що будівля зі збірного залізобетону від ударної хвилі з надлишковим тиском 25 кПа отримає середні руйнування. (4)

З додатку 2 визначаємо, що середні руйнування нашої будівлі означають:

- руйнування даху;

- руйнування легких внутрішніх перегородок;

- в капітальних стінах з'являться тріщини.

Обладнання. 3 додатку 1 визначаємо:

Легкі верстати отримають сильні руйнування, що означає (додаток 2, с. 94): (5)

- зміщення верстатів з фундаменту;

- деформація верстатів;

- тріщини в деталях.

Комунікації. Наземні трубопроводи отримають здебільшого слабкі руйнування, це означає (додаток 2): пошкодження окремих елементів. Кабельні наземні мережі отримають слабкі руйнування. (6)

Висновок: Під час аварії на вибухонебезпечному об'єкті з вибухом 300 т пропану будівля цеху може отримати середні руйнування. Верстати отримують сильні руйнування, а наземні трубопроводи та кабельні наземні мережі - слабкі руйнування.

2.2 Визначення очікуваного характеру пожеж

Внаслідок вибухів на промислових об'єктах можуть виникати окремі або суцільні пожежі.

Окрема пожежа виникає в окремій будівлі чи споруді.

Суцільна пожежа характеризується тим, що упродовж 1...2 годин вогонь охоплює до 90% всіх будівель і споруд об’єкту.

Характер виникнення та розповсюдження пожежі залежить від таких чинників:

• ступеню руйнувань будівель і споруд під час вибуху;

• категорії пожежної небезпеки виробництва (додаток 3, с.94);

• ступеня вогнестійкості будівель і споруд (додаток 4, с. 95);

• щільності забудови об'єкту (Щ) та ін.

Очікуваний характер пожеж з урахуванням наведених чинників можна визначити за допомогою таблиці 2.1, с.86.

Таблиця 2.1 - Можлива пожежна обстановка після вибуху

№ п/п	Характер забу-дови та категорія пожежної небез-пеки	Ступінь вогне-стійкості будівель	ΔР, кПа	Очікувана пожежна обстановка
				Варіант оцінки	Упродовж перших 30хв.	Через 1-2 години після вибуху
1	Міська забудова або виробничі приміщення, будівлі та спору-ди категорій по-жежної небез-пеки В, Г, Д	IV, V	10-20	1	Окремі пожежі	Суцільні пожежі при Щ>20%
			> 20	2	Окремі пожежі	Суцільні пожежі при Щ>10%
		III	20-50	3	Окремі пожежі	Суцільні пожежі при Щ>20%
		I, II	20-50	4	Окремі пожежі	Суцільні пожежі при Щ>30%
2	Виробничі об’єкти катюго-рій пожежної небезпеки А і Б	-	10-50	5	Окремі пожежі, що швидко перетво­рюються у суцільні, і супроводжуються вибухами виробничого устаткування

Примітка:

Щільність забудови - це процентне відношення загальної площі всіх забудов до площі території об'єкту.

Завдання № 2

Умови: Визначити можливу пожежну обстановку після вибуху, якщо в районі розташування цеху надлишковий тиск ударної хвилі 25 кПа.

Рішення