- •1. Загальні положення…………………………………………………….23
- •1. Загальні положення…………………………………………………….42
- •2. Приклади розв’язання завдань………………………………………....54
- •Практична робота № 1 Тема: «Осередки ураження»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення
- •1.1. Ядерна зброя
- •1.1.1. Ударна хвиля ядерного вибуху.
- •1.1.2. Світлове випромінювання ядерного вибуху.
- •1.1.3. Проникаюча радіація.
- •1.1.4. Радіоактивне зараження.
- •1.1.5. Електромагнітний імпульс.
- •1.2. Осередок ядерного ураження.
- •2. Приклади розв’язання завдань
- •Визначити:
- •Рішення:
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •Практична робота № 2 Тема: «Оцінка укриття працівників об’єкту господарської діяльності в захисних спорудах»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення.
- •При проведенні оцінки укриття працівників об’єкту господарської діяльності в захисних спорудах необхідно виконати наступні завдання і визначити:
- •2. Приклади розв’язання завдань
- •2.1. Оцінка захисних споруд за місткістю
- •Довідкові дані:
- •Послідовність оцінки:
- •Висновок:
- •2.2 Оцінка захисних споруд за можливістю захисту від факторів ядерного вибуху
- •Довідкові дані:
- •Послідовність оцінки:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Висновок:
- •2.3 Оцінка захисних споруд за можливістю системи життєзабезпечення
- •Довідкові дані:
- •Подати у захисну споруду, Qпотр, м3/чол.
- •Пфвк і перв, м3/год
- •Послідовність оцінки:
- •Висновок
- •2.4 Оцінка захисних споруд за своєчасністю укриття людей
- •Довідкові дані:
- •Послідовність оцінки:
- •Висновки:
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •Практична робота № 3 Тема: «Організація і проведення рятувальних і невідкладних робіт (р і нр)»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення
- •1.1 Мета та зміст рятувальних і інших невідкладних робіт
- •1.2 Сили і засоби для проведення р і нр
- •1.3 Умови успішного проведення р і нр
- •Дії командира зведеної рятувальної команди (ЗвРк) з організації і проведення р і нр
- •1.4.1 Приведення зведеної рятувальної команди (ЗвРк) у готовність до виконання завдань за призначенням
- •1.4.2 Рух зведеної команди до осередку ураження
- •1.4.3 Зміст і послідовність роботи командира зведеної рятувальної команди з організації і проведення рятувальних і невідкладних робіт в осередку ураження.
- •2. Приклади розв’язання завдань Завдання 2.1. Визначення основних характеристик маршу при пересуванні до осередку ураження.
- •Завдання 2.2. Визначення можливих доз опромінення особового складу при подоланні радіоактивно забруднених районів.
- •Завдання 2.3. Визначення дози опромінення особового складу при проведенні р і нр на радіоактивно забрудненій місцевості після руйнування аес
- •Завдання 2.4. Визначення тривалості (початку) робіт особового складу ЗвРк при проведенні р і нр на радіоактивно забрудненій місцевості після руйнування аес
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •Практична робота № 4 Тема: «Оцінка можливих наслідків аварії на вибухонебезпечному об'єкті»
- •Зразок заповнення контрольної картки
- •1. Загальні положення
- •1.1 Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •1.2 Оцінка стійкості об’єкта до ударної хвилі вибуху
- •1.3 Оцінка інженерного захисту робітників і службовців
- •1.4 Оцінка пожежної обстановки
- •2. Приклади розв’язання завдань
- •2.1 Визначення ступеню руйнувань під час вибуху
- •1) Зона осередку вибуху
- •2) Надлишковий тиск
- •3) Характер руйнувань
- •2.2 Визначення очікуваного характеру пожеж
- •1. Визначаємо категорію пожежної небезпеки виробниц-тва.
- •2. Визначаємо ступінь вогнестійкості будівлі цеху.
- •2.3 Оцінка ступеня можливих уражень персоналу
- •3. Вихідні дані для самостійного розв’язання задач згідно варіанту
- •4. Тестові завдання для контролю рівня опанування матеріалу даної теми
- •5. Додатки
- •Рекомендована література
- •Осипенко в.І., Швець в.Г. Цивільний захист Посібник до виконання практичних робіт
- •65082, Одеса, вул. Дворянська, 1/3
1.4.3 Зміст і послідовність роботи командира зведеної рятувальної команди з організації і проведення рятувальних і невідкладних робіт в осередку ураження.
З прибуттям в район розташування (або в осередок ураження), командир ЗвРК доповідає старшому начальнику про прибуття в район та готовність до ведення Р і НР.
Отримавши уточнене завдання від старшого начальника, командир ЗвРК ОГД:
з’ясовує отримане завдання;
організовує розвідку ділянки робіт;
оцінює обстановку;
приймає рішення;
ставить завдання підлеглим у вигляді усного наказу;
організує взаємодію, забезпечення та управління.
Розвідка на ділянці робіт в осередку ураження:
визначає рівні радіоактивного зараження;
здійснює пошук входів до захисних споруд і аварійні виходи з них;
встановлює характер руйнувань будинків, захисних споруд і стан людей в них;
визначає місця і характер аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах;
встановлює характер пожеж, визначає стан і умови рятування людей на об’єкті.
Всі дані негайно доповідаються командиру команди. В свою чергу всі дані про зміну обстановки і свої пропозиції командир команди доповідає старшому начальнику, інформує підлеглих та сусідів.
Після проведеного комплексу робіт з організації Р і НР командир ЗвРК вводить команду в осередок ураження.
Під час проведення Р і НР командир ЗвРК:
особисто керує підпорядкованими силами і засобами;
здійснює контроль за виконанням ними завдань;
підтримує безупинну взаємодію;
ставить нові та уточнює поставлені завдання;
здійснює маневр силами і засобами;
організує спостереження за зміною рівнів радіації і дозиметричний контроль;
здійснює всебічне забезпечення команди;
систематично доповідає старшому начальнику про зміну обстановки і свої пропозиції щодо її вирішення.
О ц і н к а р а д і а ц і й н о ї о б с т а н о в к и проводиться після одержання даних розвідки і здійснюється в такій послідовності:
за виміром рівня радіації на певний час і приведенням його до рівня на 1 годину після вибуху, визначаються зони радіоактивного зараження;
розраховуються дози опромінення, які може отримати особовий склад за час перебування в зоні зараження;
розраховуються дози опромінення, які отримані особовим складом при подоланні зон зараження на маршруті;
визначають припустимий час перебування в зоні зараження з урахуванням виміряного рівня радіації;
визначають припустимий час початку Р і НР при заданій (допустимій) дозі опромінення і тривалості робіт;
розраховують кількість змін для ведення Р і НР з урахуванням радіаційної обстановки, яка склалася на об’єкті;
визначають режими роботи особового складу команди і режими поведінки населення в умовах радіоактивного зараження.
Для командира ЗвРК важливо визначити припустимий час початку ведення Р і НР при заданій (допустимій) дозі опромінення і тривалості робіт із тим, щоб особовий склад команди не одержав дозу опромінення більше встановленої.
Вихідними даними для визначення часу початку робіт є:
встановлена доза опромінення Двст, (Р);
рівень радіації через 1 годину після вибуху Р1, (Р/год);
тривалість роботи Тр.
Крім цього, командир ЗвРК повинен уміти визначати кількість змін, виходячи з існуючої радіаційної обстановки. Це обумовлено тим, що час роботи кожної зміни обмежується термінами, протягом яких доза опромінення не перевищує встановленої.
Вихідними даними для визначення кількості змін є:
встановлена доза опромінення Двст, (Р);
рівень радіації, виміряний (розрахований) на час входу в зону зараження Р, (Р/год);
час входу в зону зараження після вибуху.
За особовим складом команди, яка веде роботи в осередку ураження, постійно здійснюється дозиметричний контроль з метою визначення доз опромінення людей і ступеня зараженості техніки, води, продовольства та інших матеріальних засобів радіоактивними речовинами. Визначення доз опромінення проводиться приладами ДП-24 (ДП-22А), у комплект яких входять індивідуальні дозиметри ДКП-50А.
Дози опромінення визначають груповим та індивідуальним методами.
У деяких випадках визначення дози опромінення здійснюється розрахунковим шляхом – по рівнях радіації на місцевості, часу перебування особового складу команди на ній і ступеню його захисту за формулами 1.1-1.3
Д = |
|
(1.1) |
Д = |
|
(1.2) |
Д = |
|
(1.3) |
де Д – доза опромінення, яку отримають ті, хто знаходиться на зараженій місцевості;
Рсер – середній рівень радіації за весь час роботи на зараженій місцевості;
Рвх, (вих) – рівень радіації при вході (виході) в різних ділянках зараженої місцевості під час її подолання;
Рi – рівень радіації в точці виміру на певний (і-тий) час, Р/год;
n – кількість вимірів радіації;
Tруху – тривалість перебування на зараженій території;
tк.р, tп.р – астрономічний час закінчення (початку) робіт на зараженій території;
Косл – коефіцієнт ослаблення дії радіації.
Індивідуальний метод застосовується для визначення доз опромінення, отриманих особовим складом, який виконує завдання у відриві від ЗвРК. Всі ці особи забезпечуються індивідуальними дозиметрами.
Порядок і час зняття показань з дозиметрів визначає командир ЗвРК, який веде облік доз опромінення на всіх підлеглих. Дані про сумарну дозу опромінення командир ЗвРК подає в штаб ЦЗ ОГД після виконання завдання, а при однократному опроміненні понад 100 Р – негайно з прийняттям відповідних заходів.
