Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3 а. Посібник до виконання практ. робіт ЦЗ 2012.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.17 Mб
Скачать

1.4.3 Зміст і послідовність роботи командира зведеної рятувальної команди з організації і проведення рятувальних і невідкладних робіт в осередку ураження.

З прибуттям в район розташування (або в осередок ураження), командир ЗвРК доповідає старшому начальнику про прибуття в район та готовність до ведення Р і НР.

Отримавши уточнене завдання від старшого начальника, командир ЗвРК ОГД:

  • з’ясовує отримане завдання;

  • організовує розвідку ділянки робіт;

  • оцінює обстановку;

  • приймає рішення;

  • ставить завдання підлеглим у вигляді усного наказу;

  • організує взаємодію, забезпечення та управління.

Розвідка на ділянці робіт в осередку ураження:

  • визначає рівні радіоактивного зараження;

  • здійснює пошук входів до захисних споруд і аварійні виходи з них;

  • встановлює характер руйнувань будинків, захисних споруд і стан людей в них;

  • визначає місця і характер аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах;

  • встановлює характер пожеж, визначає стан і умови рятування людей на об’єкті.

Всі дані негайно доповідаються командиру команди. В свою чергу всі дані про зміну обстановки і свої пропозиції командир команди доповідає старшому начальнику, інформує підлеглих та сусідів.

Після проведеного комплексу робіт з організації Р і НР командир ЗвРК вводить команду в осередок ураження.

Під час проведення Р і НР командир ЗвРК:

  • особисто керує підпорядкованими силами і засобами;

  • здійснює контроль за виконанням ними завдань;

  • підтримує безупинну взаємодію;

  • ставить нові та уточнює поставлені завдання;

  • здійснює маневр силами і засобами;

  • організує спостереження за зміною рівнів радіації і дозиметричний контроль;

  • здійснює всебічне забезпечення команди;

  • систематично доповідає старшому начальнику про зміну обстановки і свої пропозиції щодо її вирішення.

О ц і н к а р а д і а ц і й н о ї о б с т а н о в к и проводиться після одержання даних розвідки і здійснюється в такій послідовності:

  • за виміром рівня радіації на певний час і приведенням його до рівня на 1 годину після вибуху, визначаються зони радіоактивного зараження;

  • розраховуються дози опромінення, які може отримати особовий склад за час перебування в зоні зараження;

  • розраховуються дози опромінення, які отримані особовим складом при подоланні зон зараження на маршруті;

  • визначають припустимий час перебування в зоні зараження з урахуванням виміряного рівня радіації;

  • визначають припустимий час початку Р і НР при заданій (допустимій) дозі опромінення і тривалості робіт;

  • розраховують кількість змін для ведення Р і НР з урахуванням радіаційної обстановки, яка склалася на об’єкті;

  • визначають режими роботи особового складу команди і режими поведінки населення в умовах радіоактивного зараження.

Для командира ЗвРК важливо визначити припустимий час початку ведення Р і НР при заданій (допустимій) дозі опромінення і тривалості робіт із тим, щоб особовий склад команди не одержав дозу опромінення більше встановленої.

Вихідними даними для визначення часу початку робіт є:

  • встановлена доза опромінення Двст, (Р);

  • рівень радіації через 1 годину після вибуху Р1, (Р/год);

  • тривалість роботи Тр.

Крім цього, командир ЗвРК повинен уміти визначати кількість змін, виходячи з існуючої радіаційної обстановки. Це обумовлено тим, що час роботи кожної зміни обмежується термінами, протягом яких доза опромінення не перевищує встановленої.

Вихідними даними для визначення кількості змін є:

  • встановлена доза опромінення Двст, (Р);

  • рівень радіації, виміряний (розрахований) на час входу в зону зараження Р, (Р/год);

  • час входу в зону зараження після вибуху.

За особовим складом команди, яка веде роботи в осередку ураження, постійно здійснюється дозиметричний контроль з метою визначення доз опромінення людей і ступеня зараженості техніки, води, продовольства та інших матеріальних засобів радіоактивними речовинами. Визначення доз опромінення проводиться приладами ДП-24 (ДП-22А), у комплект яких входять індивідуальні дозиметри ДКП-50А.

Дози опромінення визначають груповим та індивідуальним методами.

У деяких випадках визначення дози опромінення здійснюється розрахунковим шляхом – по рівнях радіації на місцевості, часу перебування особового складу команди на ній і ступеню його захисту за формулами 1.1-1.3

Д =

(1.1)

Д =

(1.2)

Д =

(1.3)

де Д – доза опромінення, яку отримають ті, хто знаходиться на зараженій місцевості;

Рсер – середній рівень радіації за весь час роботи на зараженій місцевості;

Рвх, (вих) – рівень радіації при вході (виході) в різних ділянках зараженої місцевості під час її подолання;

Рi – рівень радіації в точці виміру на певний (і-тий) час, Р/год;

n – кількість вимірів радіації;

Tруху – тривалість перебування на зараженій території;

tк.р, tп.р – астрономічний час закінчення (початку) робіт на зараженій території;

Косл – коефіцієнт ослаблення дії радіації.

Індивідуальний метод застосовується для визначення доз опромінення, отриманих особовим складом, який виконує завдання у відриві від ЗвРК. Всі ці особи забезпечуються індивідуальними дозиметрами.

Порядок і час зняття показань з дозиметрів визначає командир ЗвРК, який веде облік доз опромінення на всіх підлеглих. Дані про сумарну дозу опромінення командир ЗвРК подає в штаб ЦЗ ОГД після виконання завдання, а при однократному опроміненні понад 100 Р – негайно з прийняттям відповідних заходів.