3. Пояснити в чому полягає різниця між сульфітною та сульфатною целюлозою?

При сульфітному способі целюлозу отримують з хвойних порід дерев з невеликим вмістом смоли. У спеціальних залізних герметично закритих котлах деревину варять, заливаючи кислотою для варіння. В процесі варіння виводиться лігнін. Під час варіння, можуть частково руйнуватися і волокна целюлози і тим самим зменшити міцність волокна. В залежності від часу варіння отримують целюлозу з різним вмістом лігніну. Вихід целюлози при сульфітному способі складає 45 – 50%. Волокна сульфітної целюлози достатньо міцні, еластичні, легко відбілюються. Вони йдуть на виготовлення всіх видів друкарського паперу. Для підвищення білизни целюлоза піддається відбілюванню. Кращі види друкарського паперу виготовляють на основі біленої, а дешеві, наприклад газетну та ін. – з небіленої сульфітної целюлози.

При отриманні сульфатної целюлози основним реагентом є луг NaOH і сірковий натрій Na₂S. Її варять при більш високій, ніж при сульфітному способі, температурі та більшому тиску. В результаті тривалість варіння зменшується. Луг руйнує лігнін без помітного руйнування целюлози і переводить в розчинний стан смоли, які містяться в деревині. Сульфатна целюлоза має високу міцність, але має коричневий колір – волокна зафарбовуються розчиненими смолами. Тому небілену сульфатну целюлозу використовують тільки для виготовлення високоміцного пакувального і обгорткового паперу. Процес оздоблення сульфатної целюлози дуже складний і дорогий. Але завдяки високій міцності білену сульфатну целюлозу застосовують для виготовлення високоякісного паперу для документів, грошових знаків, тонкого словникового та ін.

Варіант 6

1. Назвати три види фарбувальних речовин та пояснити різницю між ними.

Існує три види фарбувальних речовин – барвники, пігменти, фарбові лаки. Основна різниця між ними полягає у здатності розчинятися у воді. Барвники – розчинні у воді, пігменти – практично нерозчинні у воді, фарбові лаки – цілком нерозчинні у воді.

2. Пояснити що таке "рафінерна деревна маса", описати принцип її отримання.

Рафінерна деревна маса – різновид білої деревної маси. Отримується стиранням змільченої в щепу деревини в дискових млинах – рафінерах. Щепа вводиться в щілину між дисками, які обертаються, поверхня яких покрита перетираючими елементами. По виході з рафінера маса сортується і крупні частинки направляються на повторне рафінування. Рафінерна маса містить більше довговолокнистих частинок і має кращі папероутворюючі властивості, ніж деревна маса, яку отримують в дефібрерах.

3. Опишіть хімічний склад целюлози.

Хімічний склад целюлози – це вміст α-, β-, γ-целюлози.

α -целюлоза (n>300) надає волокнам міцності, хімічної і термічної стійкості. Виготовлений папір має більшу довговічність і стабільність білизни. Але волокна α–целюлози є хрусткими, тому важко фібрилюються (розмелюються).

β-целюлоза є продуктом деструкції α –целюлози і складається з більш коротких ланцюгів (n=50…200). Має меншу міцність і довговічність, але легко розмелюється.

Геміцелюлози – це вуглеводи з меншим, ніж у целюлози, степенем полімеризації, які містять, крім глюкози, і інші гексози, а також пентози. На відміну від целюлози, вони розчинні в лугах, сильніше набухають в воді, що покращує скріплення волокон в структурі паперу. Але в процесі варіння целюлози, геміцелюлоза легко руйнується, особливо у кислому середовищі.

Варіант 7