- •Питання 1: Матерія і рух, простір і час. Матеріальна єдність світу. Предмет і методи фізики
- •Питання 2:Зміст і структура фізики
- •Питання 3: Кінематика матеріальної точки. Завдання кінематики
- •Питання 4: Класичні уявлення про простір і час. Система відліку. Еталони довжини і часу. Матеріальна точка.
- •Питання 6: Радіус-вектор, вектори переміщення, швидкості і прискорення
- •Питання 7: Динаміка матеріальної точки. Завдання динаміки. Перший закон Ньютона, його наслідки. Інерціальні системи відліку.
- •Питання 8: Механічна сила. Сили в природі
- •Питання 9: Другий закон динаміки. Маса і її вимірювання
- •Питання 10: Робота, потужність, енергія. Збереження повної енергії матеріальної точки
- •Питання 11: Електростатика. Електричний заряд і поле. Властивості електричного заряду. Два види заряду. Дискретність заряду. Елементарний заряд. Взаємодія точкових заряджених тіл. Закон Кулона.
- •Питання 12: Рух зарядів в електричному полі, електричний струм. Закон Ома для ділянки кола
- •Питання 13: Сторонні сили. Електрорушійна сила. Закон Ома для неоднорідної ділянки і повного кола. Робота і потужність постійного струму.
- •Питання 14: Явище електромагнітної індукції. Закон електромагнітної індукції. Індуктивність. Енергія магнітного поля.
- •Питання 16: Електромагнітні коливання. Коливальний контур
- •Коливальний контур без джерела напруги[ред. • ред. Код]
- •Питання 17: Електромагнітна природа світла. Джерела і приймачі світла
- •Питання 18: Хвильова оптика. Інтерференція світла. Явища дифракції і дисперсії світла
- •Питання 19: Геометрична оптика як граничний випадок хвильової оптики. Закони відбивання і заломлення світла. Дзеркала і лінзи.
- •Питання 20: Спектри випромінювання і поглинання. Спектрометри. Спектральний аналіз
- •Питання 21: Ідеальний газ. Основні положення мкт ідеального газу
- •Питання 22: Тиск газу. Основне рівняння мкт ідеального газу. Температура. Вимірювання температури. Шкали температур.
- •Питання 23: Рівняння стану ідеального газу (Клапейрона-Менделєєва). Газові закони
- •Питання 25: Перший закон термодинаміки. Другий закон термодинаміки. Теорема Нернста. Недосяжність абсолютного нуля температур
- •Питання 26: Загальні властивості і структура рідини. Поверхневий шар рідини. Поверхневий натяг. Капілярні явища
- •Питання 27: Аморфні і кристалічні тіла. Дальній порядок в кристалах. Монокристали і полікристали
- •Класифікація кристалів за типом зв’язків.
- •Аморфні тіла
- •Питання 29: Фотоефект. Закони фотоефекту
- •Питання 30: Будова атома. Дослід Резерфорда. Постулати Бора
- •Постулати Бора
- •Питання 31: Будова ядра. Дефект маси. Енергія зв’язку атомного ядра
- •Питання 32: Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду
- •Питання 33: Рентгенівське випромінювання та його застосування
- •Отримання рентгенівського випромінювання
- •Питання 34: Квантові генератори (лазери) та їх застосування
- •Питання 35: Ядерні реакції. Поділ важких ядер. Ланцюгова реакція поділу ядер. Ядерна енергетика
- •Питання 36: Реакції термоядерного синтезу, умови їх здійснення. Керований термоядерний синтез.
Питання 12: Рух зарядів в електричному полі, електричний струм. Закон Ома для ділянки кола
До 1800 року розвиток електрики базувався в основному на одержанні статичних зарядів за рахунок тертя. У 1800 році відбулася подія величезного практичного значення: Алессандро Вольта винайшов електричну батарею і вперше одержав стійкий потік електричного заряду, тобто постійний електричний струм.
Якщо
з’єднати дротиною два заряджених тіла
(кулі,
закріплені на електрометрах), між якими
існує різниця потенціалів, то потенціали
будуть вирівнюватись, при цьому заряди
на тілах перерозподіляться, а в
з’єднувальній дротині відбудеться
напрямлений
рух
зарядів,
який і називають електричним струмом.
Причиною спрямованого руху носіїв
струму є електричне поле, яке діє на
заряджені частинки з силою
.
Яка ж умова виникнення електричного струму?
1). Наявність в середовищі ( у провіднику) вільних заряджених частинок;
2). Наявність електричного поля, за рахунок енергії якого переміщувались би дані заряди.
Якщо всередині провідника існує електричне поле, то між кінцями провідника є різниця потенціалів, тому другу умову можна сформулювати так: наявність різниці потенціалів на кінцях провідника.
Струм в середовищі триватиме доти, поки потенціали обох тіл не зрівняються.
Історично так склалось, що за напрямок електричного струму прийняли рух позитивно заряджених частинок. В металах, як відомо, носії струму − електрони, тому вважають, що напрямок струму протилежний до руху заряджених частинок.
Для
кількісної оцінки електричного струму
введено поняття сили струму.
Сила
струму
−
скалярна
фізичнавеличина, яка чисельно дорівнює
величині заряду, що переноситься через
поперечний переріз провідника за одиницю
часу
.
Коли
сила струму і його напрямок з часом не
змінюються, то такий струм називається
постійним.
Для
постійного струму
.
В
системі СІ одиницею сили струму є
[1
А]=[1 Кл/1 с].
Якщопровідник
однорідний
і струм рівномірно розподіляється по
всьому перерізові провідника, то
називається
густиною
струму.
Густина
струму − векторна величина, його напрямок
збігається з напрямком струму.
Питання 13: Сторонні сили. Електрорушійна сила. Закон Ома для неоднорідної ділянки і повного кола. Робота і потужність постійного струму.
Якщо
на ділянці кола діють лише потенціальні
сили (рис.5.9,а), то закон Ома записується
у відомому вигляді
.
Якщо ж у колі проявляється ще й дія
сторонніх сил (рис.5.9,б), то закон Ома
набуде вигляду
+
,
звідки
+
.
Це
і є закон Ома для будь-якої ділянки кола.
Закон
Ома можна поширити і на все коло. З’єднавши
точки 2 та 1 (рис.5.9,в), перетворимо різницю
потенціалів в нуль, і врахувавши
опірджерела
струму закон Ома набуде вигляду
.
Це
і є вираз закону Ома для повного
електричного кола.
Останній вираз можна подати в різних формах. Як відомо, напруга на зовнішній ділянці залежить від навантаження, тобто
,
або
,
або
.
У цих виразах Ir − це спад напруги всередині джерела струму, а також видно, що напруга U менша від ε на величину Ir. Причому, чим більший зовнішній опір порівняно із внутрішнім, тим більше Uнаближається до ε.
Розглянемо два особливих випадки, стосовно зовнішнього опору кола.
1).
R=0
−
таке явище називають коротким замиканням.
Тоді, із закону Ома маємо −
,
тобто струм в колі зростає до максимуму,
а зовнішній спад напруг
U→0.
При
цьому в джерелі виділяється велика
потужність, що може призвести до його
псування.
2).
R=∞,
тобто електричне коло розірване,
тоді
,
а
.
Отже, в цьому випадку,
ЕРС
чисельно
дорівнює напрузі на клемах розімкнутого
джерела струму.
