- •Питання 1: Матерія і рух, простір і час. Матеріальна єдність світу. Предмет і методи фізики
- •Питання 2:Зміст і структура фізики
- •Питання 3: Кінематика матеріальної точки. Завдання кінематики
- •Питання 4: Класичні уявлення про простір і час. Система відліку. Еталони довжини і часу. Матеріальна точка.
- •Питання 6: Радіус-вектор, вектори переміщення, швидкості і прискорення
- •Питання 7: Динаміка матеріальної точки. Завдання динаміки. Перший закон Ньютона, його наслідки. Інерціальні системи відліку.
- •Питання 8: Механічна сила. Сили в природі
- •Питання 9: Другий закон динаміки. Маса і її вимірювання
- •Питання 10: Робота, потужність, енергія. Збереження повної енергії матеріальної точки
- •Питання 11: Електростатика. Електричний заряд і поле. Властивості електричного заряду. Два види заряду. Дискретність заряду. Елементарний заряд. Взаємодія точкових заряджених тіл. Закон Кулона.
- •Питання 12: Рух зарядів в електричному полі, електричний струм. Закон Ома для ділянки кола
- •Питання 13: Сторонні сили. Електрорушійна сила. Закон Ома для неоднорідної ділянки і повного кола. Робота і потужність постійного струму.
- •Питання 14: Явище електромагнітної індукції. Закон електромагнітної індукції. Індуктивність. Енергія магнітного поля.
- •Питання 16: Електромагнітні коливання. Коливальний контур
- •Коливальний контур без джерела напруги[ред. • ред. Код]
- •Питання 17: Електромагнітна природа світла. Джерела і приймачі світла
- •Питання 18: Хвильова оптика. Інтерференція світла. Явища дифракції і дисперсії світла
- •Питання 19: Геометрична оптика як граничний випадок хвильової оптики. Закони відбивання і заломлення світла. Дзеркала і лінзи.
- •Питання 20: Спектри випромінювання і поглинання. Спектрометри. Спектральний аналіз
- •Питання 21: Ідеальний газ. Основні положення мкт ідеального газу
- •Питання 22: Тиск газу. Основне рівняння мкт ідеального газу. Температура. Вимірювання температури. Шкали температур.
- •Питання 23: Рівняння стану ідеального газу (Клапейрона-Менделєєва). Газові закони
- •Питання 25: Перший закон термодинаміки. Другий закон термодинаміки. Теорема Нернста. Недосяжність абсолютного нуля температур
- •Питання 26: Загальні властивості і структура рідини. Поверхневий шар рідини. Поверхневий натяг. Капілярні явища
- •Питання 27: Аморфні і кристалічні тіла. Дальній порядок в кристалах. Монокристали і полікристали
- •Класифікація кристалів за типом зв’язків.
- •Аморфні тіла
- •Питання 29: Фотоефект. Закони фотоефекту
- •Питання 30: Будова атома. Дослід Резерфорда. Постулати Бора
- •Постулати Бора
- •Питання 31: Будова ядра. Дефект маси. Енергія зв’язку атомного ядра
- •Питання 32: Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду
- •Питання 33: Рентгенівське випромінювання та його застосування
- •Отримання рентгенівського випромінювання
- •Питання 34: Квантові генератори (лазери) та їх застосування
- •Питання 35: Ядерні реакції. Поділ важких ядер. Ланцюгова реакція поділу ядер. Ядерна енергетика
- •Питання 36: Реакції термоядерного синтезу, умови їх здійснення. Керований термоядерний синтез.
Питання 10: Робота, потужність, енергія. Збереження повної енергії матеріальної точки
Робота в механіці характеризує дію сили і пов'язана з переміщенням (Рис.12).
де
це кут між напрямком дії сили і
переміщенням.
Робота
- скалярна величина, вона може бути як
додатною, так і від'ємною. Якщо напрям
дії сили збігається з напрямком
переміщення, то робота сили над тілом
вважається додатною,
.
Якщо напрям дії сили і напрям переміщення
протилежні, то робота буде від'ємною
Одиниця роботи в СІ - Джоуль:
.
Потужність - це фізична величина, яка дорівнює виконаній роботі за інтервал часу. Потужність - це є швидкість виконання роботи.
Потужність
величина скалярна і в СІ вимірюється у
ватах:
.
Під
час дії на тіло сили F, якщо воно рухається
зі швидкістю
,
то потужність даної сили:
Механічна енергія - це фізична величина, яка характеризує механічний стан тіла і є загальною мірою різних видів механічного руху і різних взаємодій. Кінетична енергія характеризує рухоме тіло і пов'язана зі швидкістю тіла:
Потенціальна енергія характеризує взаємодію тіл або його частин і визначається їхнім взаємним розташуванням (Рис.13).
Потенціальна енергія тіла у полі тяжіння по переміщенню тіла у положення, в якому потенціальна енергія рівна нулю.
Робота сили тяжіння не залежить від форми траєкторії, а буде визначатися тільки різницею потенціальних енергій тіла у початковому і
кінцевих положеннях.
Рисунок 1
Потенціальна енергія пружно деформованого тіла обчислюється за формулою:
де k- коефіцієнт пружності тіла.
Потенціальна енергія тіла масою m в полі тяжіння тіла масою М обчислюється за формулою:
r - відстань між матеріальними точками.
Робота рівнодійної сил, що прикладені до тіла, дорівнює зміні його кінетичної енергії (теорема про кінетичну енергію):
А
=
Пружно
деформоване тіло при зміні деформації
від
до
буде виконувати роботу:
Під час переміщення матеріальної точки масою m відносно іншої точки М сили тяжіння виконують роботу:
Повна механічна енергія замкненої системи, у якій діють тільки внутрішні сили, залишається, сталою:
Дане рівняння виражає закон збереження повної механічної енергії.
Якщо в системі діють не потенціальні сили (наприклад сила тертя), то механічна енергія може перетворюватися у внутрішню.
Питання 11: Електростатика. Електричний заряд і поле. Властивості електричного заряду. Два види заряду. Дискретність заряду. Елементарний заряд. Взаємодія точкових заряджених тіл. Закон Кулона.
Як відомо, існує два види матерії − речовина і поле. Отже, коли існує речовина, а саме заряджені частинки чи тіла, то навколо них існує поле електричне. Поняття „поля” введено Майклом Фарадеєм. Згідно М.Фарадею, навколо кожного заряду існує електричне поле, що пронизує увесь оточуючий його простір.Електричне поле нерухомих зарядів називають електростатичним.
Коли до одного заряду підносять інший, то обидва з них зазнають дії сили, обумовленої електричним полем кожного із зарядів. Це легко виявити дослідно, якщо підвісити на невеликій відстані два легких предмети та надати їм зарядів, бо кожен із зарядів опиниться в електричному полі іншого заряду.
Електричний заряд −це властивість частинок матерії або тіл, що характеризує їхній взаємозв’язок з власним електромагнітним полем і їхню взаємодію із зовнішніми електричними полями.Кількісно електричний заряд визначається за силовою взаємодією тіл, які мають електричний заряд. Заряд не існує без носія, тобто без матерії. Отже, заряд − це одна із фундаментальних властивостей матерії.
Найменший відомий електричний заряд − це заряд електрона, який називають елементарним зарядом: е ≈ − 1,6х10-19Кл. До речі, при електризації тіл тертям, вони одержують заряд близько 10-6 Кл.
Отже, легко показати, що існує два види електричних зарядів. Наприклад, дві пластмасові лінійки потерті папером − відштовхуються; це ж саме буде у випадку електризації двох скляних чи ебонітових пластинок; проте, наелектризовані лінійка іскляна пластинка, або скляна та ебонітова пластинки − притягуються. Тому ми і вважаємо, що однойменні заряди відштовхуються, а різнойменні − притягуються.
Американські вченні Р. Сіммер та Б. Франклін назвали ці два види зарядів: позитивними (додатніми) та негативними (від’ємними). Слід розуміти, що який заряд як назвати, було все одно. Б. Франклін запропонував заряд наелектризованої об шовк скляної палочки вважати додатнім, а заряд наелектризованого об шерсть янтарю − від’ємним. Цього припущення ми притримуємось і до цього часу.
Внаслідок електризації тіл тертям негативний заряд одного тіла точно дорівнює позитивному зарядові іншого. Це положення відому під назвою закон збереження електричного заряду: електричні заряди не виникають і не зникають, вони можуть лише передаватись від одного тіла до іншого, або переміщуватись всередині даного тіла. Цей закон можна сформулювати й так:алгебраїчна сума зарядів, які виникають в будь-якому електричному процесі на всіх тілах, що беруть участь в цьому процесі завжди дорівнює нулеві.
Оскільки, елементарний заряд е ≈ − 1,6х10-19 Кл, то звідси слідує, що заряд будь-якого тіла складається з цілого числа елементарних зарядів, тобто Q=n∙e, де n=1,2,3, ... . Таким чином кажуть, що заряд тіла квантується, тобто може приймати лише строго дискретні значення.
