- •Питання 1: Матерія і рух, простір і час. Матеріальна єдність світу. Предмет і методи фізики
- •Питання 2:Зміст і структура фізики
- •Питання 3: Кінематика матеріальної точки. Завдання кінематики
- •Питання 4: Класичні уявлення про простір і час. Система відліку. Еталони довжини і часу. Матеріальна точка.
- •Питання 6: Радіус-вектор, вектори переміщення, швидкості і прискорення
- •Питання 7: Динаміка матеріальної точки. Завдання динаміки. Перший закон Ньютона, його наслідки. Інерціальні системи відліку.
- •Питання 8: Механічна сила. Сили в природі
- •Питання 9: Другий закон динаміки. Маса і її вимірювання
- •Питання 10: Робота, потужність, енергія. Збереження повної енергії матеріальної точки
- •Питання 11: Електростатика. Електричний заряд і поле. Властивості електричного заряду. Два види заряду. Дискретність заряду. Елементарний заряд. Взаємодія точкових заряджених тіл. Закон Кулона.
- •Питання 12: Рух зарядів в електричному полі, електричний струм. Закон Ома для ділянки кола
- •Питання 13: Сторонні сили. Електрорушійна сила. Закон Ома для неоднорідної ділянки і повного кола. Робота і потужність постійного струму.
- •Питання 14: Явище електромагнітної індукції. Закон електромагнітної індукції. Індуктивність. Енергія магнітного поля.
- •Питання 16: Електромагнітні коливання. Коливальний контур
- •Коливальний контур без джерела напруги[ред. • ред. Код]
- •Питання 17: Електромагнітна природа світла. Джерела і приймачі світла
- •Питання 18: Хвильова оптика. Інтерференція світла. Явища дифракції і дисперсії світла
- •Питання 19: Геометрична оптика як граничний випадок хвильової оптики. Закони відбивання і заломлення світла. Дзеркала і лінзи.
- •Питання 20: Спектри випромінювання і поглинання. Спектрометри. Спектральний аналіз
- •Питання 21: Ідеальний газ. Основні положення мкт ідеального газу
- •Питання 22: Тиск газу. Основне рівняння мкт ідеального газу. Температура. Вимірювання температури. Шкали температур.
- •Питання 23: Рівняння стану ідеального газу (Клапейрона-Менделєєва). Газові закони
- •Питання 25: Перший закон термодинаміки. Другий закон термодинаміки. Теорема Нернста. Недосяжність абсолютного нуля температур
- •Питання 26: Загальні властивості і структура рідини. Поверхневий шар рідини. Поверхневий натяг. Капілярні явища
- •Питання 27: Аморфні і кристалічні тіла. Дальній порядок в кристалах. Монокристали і полікристали
- •Класифікація кристалів за типом зв’язків.
- •Аморфні тіла
- •Питання 29: Фотоефект. Закони фотоефекту
- •Питання 30: Будова атома. Дослід Резерфорда. Постулати Бора
- •Постулати Бора
- •Питання 31: Будова ядра. Дефект маси. Енергія зв’язку атомного ядра
- •Питання 32: Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду
- •Питання 33: Рентгенівське випромінювання та його застосування
- •Отримання рентгенівського випромінювання
- •Питання 34: Квантові генератори (лазери) та їх застосування
- •Питання 35: Ядерні реакції. Поділ важких ядер. Ланцюгова реакція поділу ядер. Ядерна енергетика
- •Питання 36: Реакції термоядерного синтезу, умови їх здійснення. Керований термоядерний синтез.
Питання 23: Рівняння стану ідеального газу (Клапейрона-Менделєєва). Газові закони
Рівняння стану ідеального газу показує, що для даної кількості (даної маси) ідеального газу відношення добутку тиску на об'єм до абсолютної температурі є величина постійна.
Система СІ
p1 |
початковий тиск, |
Па |
T1 |
початкова температура, |
К |
V1 |
початковий об’єм, |
м3 |
p2 |
кінечний тиск, |
Па |
T2 |
кінечна температура, |
К |
V2 |
кінечний об’єм, |
м3 |
Vпр |
проміжний об’єм газу при нагріванні |
м3 |
Рівняння стану ідеального газу зв’язує макроскопічні параметри p, V, T, які характеризують стан даної маси тіла.
Рівняння стану ідеального газу (рівняння Кла пейрона—Менделєєва), яке зв’язує макропараметри одного стану газу:
|
, або |
|
Рівняння стану ідеального газу (рівняння Клапейрона), яке зв’язує макроскопічні стани системи даної маси газу при переході із стану 1 у стан 2:
|
або |
|
Рівняння стану строго виконується тільки для ідеального газу, є хорошим наближенням для реальних газів і непридатне у випадку пара.
Рівняння стану ідеального газу об'єднує в собі три окремих випадки
процес |
ізобарний |
іхохордний |
ізотермічний |
умова та формула |
|
|
|
|
|
|
|
Питання 24: Завдання і методи теорії теплоти. Внутрішня енергія. Робота і теплота як міри зміни внутрішньої енергії системи
Тепло – передача енергії або тепла може відбуватися двома методами або здійснення роботи або теплообміну.
Якщо передача енергії відбувається в зовнішній силі – це робота.
Кількість тепла іде на виключення роботи і змінні внутрішньої енергії. При сталому тиск змінює об’єм.
Внутрішня енергія – показник внутрішньої енергії є температура.
dA=PdV
Двигун – використовує будь-якої енергії для виконання роботи.
Р-ння теплового балансу
Форма,розмір,об’єм –сталі для тверд тіла
К-сть теплі для тверд тіла залежить від:
1)нагрівання Q=CmT
2)Плавлення-процес переходу від твердого до рідкого стану .енергія іде на розривання молекул зв’язків. Q=λm
3)кристалізація-процес оборотний до плавлення
λ питома теплот плавл- це к-сть енергії,яку треба надати одиниці маси твердого тіла при t плавл,щоб перевести його з тверд стану в рідкий
К-сть теплі для рідин залежить від(V=const)
1)випаровування-може відбуватися при будь якій t,тільки від відкритої поверхні
2)кипіння-пароутворення по всьому об’єму
3)пароутворення-прямий процес переходу з рідк стану в газопод Q=nm(n-питома теплота пароутв,m-маса)
4)Конденсація-перехід з газопод в рідк стан
n-питома теплота пароутв – це к-сть тепла,яку треба надати одиниці маси рідини (при t кипіння)щоб перетворити з рідкого в газопод стан
питома теплота згорання- к-сть тепла,яка виділяється при згоранні одиниці маси пального Q=mK(K-к-сть тепла)
Тіла, нагріті до певної температури, віддають холоднішим тілам деяку кількість теплоти. Знаючи початкові температури, маси всіх тіл і питомі теплоємності, можна обчислити невідому теплоємність твердого тіла, виходячи з так званого рівняння теплового балансу, яке формулюється так: кількість теплоти Q1, яку віддає більш нагріте тіло, дорівнює кількості теплоти, що її набуває менш нагріте тіло Q2.
Питома теплоємності плавлення - це кількість енергії, яку потрібно надати одиниці маси твердого тіла при температурі плавлення, щоб перевести його з твердого стану в рідкий.
Пароутворення – перехід з рідкого в газоподібний
Конденсація – перехід з газоподібного стану в рідкий.
Випаровування можливе при будь-які температурі, тільки при відкритої поверхні.
Кипі́ння— процес переходу рідини до пари, який характеризується, на відміну від випаровування, тим, що утворення пари відбувається не тільки на поверхні, але й в усій масі рідини. Кипіння можливе, якщо тиск насиченої пари рідини дорівнює внутрішньому тиску.
Питома теплоємності пароутворення – це кількість енергії або тепла яку потрібно на лати одиниці маси рідини.
Рівння теплового балансу – складається з кінетичної та потенціальної енергії.
Вн́утрішняене́ргія тіла (позначається як E або U) — повна енергія термодинамічної системи за винятком її кінетичної енергії як цілого і потенціальної енергії тіла в полі зовнішніх сил. Внутрішня енергія складається з кінетичної енергії хаотичного руху молекул, потенціальної енергії взаємодії між ними і внутрішньомолекулярної енергії.
Температура – це ознака внутрішньої енергії.
