Питання 21: Ідеальний газ. Основні положення мкт ідеального газу

Ідеальний газ - це газ, в якому молекули можна вважати матеріальними точками, а силами притягання й відштовхування між молекулами можна знехтувати. У природі такого газу не існує, але близькими за властивостями можна вважати реальні розріджені гази, тиск в яких не перевищує 200 атм і які перебувають при не дуже низькій температурі, оскільки відстань за таких умов між молекулами набагато перевищує їх розміри. Нехай всередині посудини, площа стінки якоїS міститься ідеальний одноманітний газ з молекулами масоюm₀ кожна, які хаотично рухаються зі швидкостями

Основне рівняння МКТ газів дає можливість, знаючи масу молекулиm₀, знайти середню квадратичну швидкість і концентрацію молекул n, розрахувати тиск, який чинить газ на стінку посудини, в якій він знаходиться. Це рівняння можна подати і в іншому вигляді, врахувавши, що

Поділимо і помножимо праву частину рівняння (3.1.8) на 2:

Основне рівняння МКТ газів підтверджує той факт, що чим більша маса молекул і їх швидкості, а також концентрація, тим більший тиск вони чинять на стінки посудини. Основне рівняння МКТ газів установлює зв'язок між легковимірюваними величинами макроскопічного параметра тиску з такими мікроскопічними параметрами, як маса однієї молекули і концентрація молекул.

Питання 22: Тиск газу. Основне рівняння мкт ідеального газу. Температура. Вимірювання температури. Шкали температур.

Ідеальним газом називають сукупність величезної кількості молекул , не взаємодіючих на відстані.

У ідеального газу:

1.Молекули не мають різмірів. 2.Відсутні сили межмолекулярної взаємодії. 3.Зіткнення молекул між собою і зі стінками посудини абсолютно пружні. Ідеальний газ – це ідеалізоване поняття, реальний газ (наприклад азот) можна наближено розглядати як ідеальний при достатньо низькому тиску та високій температурі, що дозволяє знехтувати розмірами і взаємодією молекул. Мікростани (поведінку окремих молекул газу) не можна контролювати. Макростани (прояви рухів безлічі молекул у посудині об ємом V) можна контролювати шляхом вимірювання р і Т. Величини р,V,Т - параметри стану.

Пристрої для вимірювання температури (термометри) Бувають різних типів, а саме: Їх дія базується на зміні обєму рідини (ртуті, спирту) при зміні їх температури. Їх дія базується на зміні тиску газу при зміні температури. Їх дія базується на зміні опору матеріалів при зміні температури. У побуті звичайно користуються температурною шкалою, яку запропонував у Х\/ІІІ столітті шведський фізик Андерс Цельсій. У ній точками відліку є температура танення льоду, прийнята за 00С, і температура кипіння води при нормальному тиску, прийнята за 1000С. У фізиці обовязкова до застосування шкала, яку запропонував англійський фізик Уільям томсон (лорд Кельвін). У ній за нуль прийнято температуру, при якій зник би тепловий рух молекул, нулю відповідає температура за Цельсієм -273,150С, Т = (t + 273)К, одна поділка шкали Кельвіна дорівнює одній поділці шкали Цельсія. Ця шкала називається абсолютною або термодінамічною.