- •Питання 1: Матерія і рух, простір і час. Матеріальна єдність світу. Предмет і методи фізики
- •Питання 2:Зміст і структура фізики
- •Питання 3: Кінематика матеріальної точки. Завдання кінематики
- •Питання 4: Класичні уявлення про простір і час. Система відліку. Еталони довжини і часу. Матеріальна точка.
- •Питання 6: Радіус-вектор, вектори переміщення, швидкості і прискорення
- •Питання 7: Динаміка матеріальної точки. Завдання динаміки. Перший закон Ньютона, його наслідки. Інерціальні системи відліку.
- •Питання 8: Механічна сила. Сили в природі
- •Питання 9: Другий закон динаміки. Маса і її вимірювання
- •Питання 10: Робота, потужність, енергія. Збереження повної енергії матеріальної точки
- •Питання 11: Електростатика. Електричний заряд і поле. Властивості електричного заряду. Два види заряду. Дискретність заряду. Елементарний заряд. Взаємодія точкових заряджених тіл. Закон Кулона.
- •Питання 12: Рух зарядів в електричному полі, електричний струм. Закон Ома для ділянки кола
- •Питання 13: Сторонні сили. Електрорушійна сила. Закон Ома для неоднорідної ділянки і повного кола. Робота і потужність постійного струму.
- •Питання 14: Явище електромагнітної індукції. Закон електромагнітної індукції. Індуктивність. Енергія магнітного поля.
- •Питання 16: Електромагнітні коливання. Коливальний контур
- •Коливальний контур без джерела напруги[ред. • ред. Код]
- •Питання 17: Електромагнітна природа світла. Джерела і приймачі світла
- •Питання 18: Хвильова оптика. Інтерференція світла. Явища дифракції і дисперсії світла
- •Питання 19: Геометрична оптика як граничний випадок хвильової оптики. Закони відбивання і заломлення світла. Дзеркала і лінзи.
- •Питання 20: Спектри випромінювання і поглинання. Спектрометри. Спектральний аналіз
- •Питання 21: Ідеальний газ. Основні положення мкт ідеального газу
- •Питання 22: Тиск газу. Основне рівняння мкт ідеального газу. Температура. Вимірювання температури. Шкали температур.
- •Питання 23: Рівняння стану ідеального газу (Клапейрона-Менделєєва). Газові закони
- •Питання 25: Перший закон термодинаміки. Другий закон термодинаміки. Теорема Нернста. Недосяжність абсолютного нуля температур
- •Питання 26: Загальні властивості і структура рідини. Поверхневий шар рідини. Поверхневий натяг. Капілярні явища
- •Питання 27: Аморфні і кристалічні тіла. Дальній порядок в кристалах. Монокристали і полікристали
- •Класифікація кристалів за типом зв’язків.
- •Аморфні тіла
- •Питання 29: Фотоефект. Закони фотоефекту
- •Питання 30: Будова атома. Дослід Резерфорда. Постулати Бора
- •Постулати Бора
- •Питання 31: Будова ядра. Дефект маси. Енергія зв’язку атомного ядра
- •Питання 32: Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду
- •Питання 33: Рентгенівське випромінювання та його застосування
- •Отримання рентгенівського випромінювання
- •Питання 34: Квантові генератори (лазери) та їх застосування
- •Питання 35: Ядерні реакції. Поділ важких ядер. Ланцюгова реакція поділу ядер. Ядерна енергетика
- •Питання 36: Реакції термоядерного синтезу, умови їх здійснення. Керований термоядерний синтез.
Питання 1: Матерія і рух, простір і час. Матеріальна єдність світу. Предмет і методи фізики
Механіка – наука про загальні закони руху і взаємодії матерії. Науці відомі два види матерії – речовина і поле. Саме ці форми матерії людина здатна відчувати, навчилась фіксувати, копіювати, фотографувати, тобто дійсно досліджувати. Увесь розвиток науки стверджує, що матерія перебуває у вічному (безперервному) русі. Рух же в свою чергу відбувається в просторі та має певну тривалість. Під рухом у механіці розуміють будь-яку зміну, що відбувається з матерією. Отже, усі явища, що відбуваються в природі – це прояв різних видів руху. Спокій матерії – це лише частковий випадок руху, оскільки рух поняття відносне. Матерія не існує без руху, а говорити про рух без існування матерії теж неможливо.
Усі явища в природі мають певну тривалість, відбуваються у певній послідовності, отже матерія існує в часі. А оскільки усі матеріальні об’єкти певним чином розташовані одні відносно інших, мають певну просторову протяжність, то це значить, що матерія існує в просторі.
Рух, простір і час – це основні форми існування матерії, які тісно пов’язані між собою.
Фізика вивчає відносно прості і в той же час найзагальніші закономірності явищ природи, властивості і будову матерії, закони її руху. Фізика – точна наука, тому вона вивчає не тільки якісні, а й кількісні закономірності явищ. Фізика – експериментальна наука: її закони базуються на фактах, встановлених експериментальним шляхом.
Отже, фізика – це дослідна наука, тому дослід у фізиці є емпіричною формою пізнання об’єктивної дійсності. Основним методом дослідження матерії у фізиці є наукове спостереження, яке полягає у цілеспрямованому сприйманні властивостей предметів та явищ з метою одержання відповідної інформації про об’єкт пізнання. У наукових спостереженнях широко використовують спеціальні засоби спостереження (мікроскопи, терези, мікрометри тощо), які компенсують природну обмеженість органів відчуття людини, підвищують точність і об’єктивність результатів наукового дослідження матерії.
Виходячи із багатогранності досліджуваних фізикою об’єктів і форм руху матерії, фізику підрозділяють на ряд розділів (напрямків), хоча цей поділ неоднозначний і залежно від вибору критеріїв можна змінювати.
Так, за вибором об’єкта дослідження у фізиці можна виділити: фізику твердого тіла, фізику плазми, фізику ядра і т.д.; за формою руху матерії: механіку матеріальної точки, механіку суцільних середовищ, термодинаміку, електродинаміку тощо.
Визнано, що фізика, як наука, бере початок з часів Г. Галілея. Дійсно, Г. Галілей та його послідовник І. Ньютон здійснили революцію в науковому пізнанні світу. Фізика, яку вони започаткували, бурхливо розвивалась впродовж трьох століть та досягла кульмінації в другій половині ХІХ століття створенням електромагнітної терії, називається тепер класичною фізикою. Рухтіл, швидкості яких порівняння зі швидкістю світла, вивчаються в релятивіській механіці, в основі якої лежить теорія відносності. Рух мікроскопічних тіл вивчає квантова механіка.
У той же час, сучасна фізика має достатньо незначну кількість фундаментальних фізичних теорій, які охоплюють всі її розділи. В цих теоріях зосереджено всі знання про характер фізичних процесів і явищ, які найбільш повно відображають різноманітні форми руху матерії.
