- •11. Методологія педагогічного дослідження
- •12.Методи наукового дослідження в галузі дошкільної педагогіки
- •13. Упровадження результатів наукових досліджень у практику дошкільної освіти
- •14. Значення передового педагогічного досвіду
- •15. Розвиток вітчизняної дошкільної педагогіки у другій половині XX ст.
- •16. Зарубіжні педагогічні концепції дошкільної освіти XX ст.
- •17. Актуальні проблеми дошкільної педагогіки.
- •18. Дошкільні заклади в системі національної освіти
- •19. Типи дошкільних закладів і їх функції
- •20. Програми виховання і навчання дітей
- •85. Форми організації навчання дітей дошкільного віку
- •86. Закономірності педагогічного процесу
- •87. Структура педагогічного процесу
- •88. Розвивальне середовище як складова педагогічного процесу
- •89. Планування педагогічного процесу
- •90. Планування у різновікових групах
- •91. Виховна функція сім'ї
- •92. Особливості сімейного виховання дошкільників
- •93. Батьківський авторитет
- •94. Педагогічна культура батьків
- •95. Форми роботи дошкільного закладу із сім'єю
- •96. Наступність, спадкоємність, перспективність у системі безперервної освіти
- •97.Виховання батьків
- •98. Готовність дітей до шкільного навчання
- •99. Адаптація до шкільного навчання
- •100. Спільна робота дошкільного закладу і школи
11. Методологія педагогічного дослідження
Дошкільна педагогіка, як і будь-яка наука, може успішно розвиватися за умови постійного поповнення новими фактами. Вони повинні бути обґрунтованими, узагальненими і обов'язковими для виконання. З огляду на це методологія педагогіки як науки є сукупністю положень про педагогічне пізнання і перетворення дійсності.
Основою методології педагогіки є вчення про структуру і функції педагогічного знання; вихідні, фундаментальні педагогічні положення (теорії, концепції, гіпотези), які мають загальнонаукове наповнення; вчення про логіку і методи педагогічного дослідження, способи використання здобутих знань для вдосконалення педагогічної практики.
Педагогічне дослідження — процес наукового визначення, вивчення та аналізу результатів актуальної педагогічної проблеми.
Творчий цілеспрямований пошук шляхів удосконалення виховання і навчання дітей дошкільного віку утворює зміст педагогічного дослідження.
Педагогічне дослідження здійснюється на теоретико-методологічному, теоретичному і методичному, а також на історико-педагогічному рівнях. Теоретико-методологічний рівень педагогічного дослідження спрямований на аналіз існуючих і створення нових педагогічних теорій. Ефективність таких досліджень оцінюють за ступенем новизни і теоретичної значущості здобутих результатів та їх впливу на розвиток педагогіки. Теоретичний і методичний рівні забезпечують вирішення теоретичних і методичних проблем навчання і виховання дітей. Їх ефективність пов'язують насамперед із якістю розв'язання конкретних навчально-виховних завдань. 1сторико-педагогічне дослідження має на меті вивчення конкретних проблем історії педагогіки.
Педагогічне дослідження є складним, тривалим процесом, який охоплює кілька етапів:
1. Обґрунтування проблеми дослідження. Для цього необхідно вивчити теорію, історію питання, реальний стан його на даний час. Проблема має бути актуальною; у виборі об'єкта і предмета дослідження ви ходять з потреби його вивчення. Вирішення проблеми і є метою дослідження.
Об'єктами педагогічного дослідження є елементи педагогічної системи. Предметом дослідження є частина об'єкта, яка безпосередньо підлягає дослідженню. Проблема дослідження завжди пов'язана з удосконаленням предмета дослідження, поліпшенням його стану в педагогічній практиці, поглибленням теоретичних уявлень про нього.В організації дослідження особливо важливим є формулювання гіпотези (наукового припущення), яка передбачає процес і висновки дослідження.
Перший етап закінчується вибором методів дослідження на основі специфіки проблеми і завдань, які поставив перед собою дослідник. Наприклад, для початкового етапу придатні методи теоретичного пошуку: підбір та опрацювання наукових джерел, вивчення педагогічної практики тощо.
2. Вирішення поставлених завдань. Для практичної перевірки гіпотези застосовують констатуючі, формуючі та контрольні методи. Насамперед дослідник вивчає первинний стан педагогічного явища, вдаючись до констатуючих методів: спостереження, бесіди, вивчення матеріалів роботи дошкільних закладів, соціометрії, експерименту. Для оцінки правильності дослідницького пошуку, а за необхідності — коригування його, дослідник постійно використовує моніторинг (спостереження) — збір, обробку та аналіз інформації про хід дослідження, його проміжні та остаточні результати. Основою моніторингу є система діагностики, яка передбачає необхідний набір критеріїв (узагальнених показників).
3.Теоретичний аналіз результатів, формулювання висновків і педагогічних рекомендацій, упровадження їх у практику. Цей етап завершує дослідження. З'ясувавши, що гіпотеза не підтвердилася, дослідник змушений висунути нову і відповідно до неї здійснити нове дослідження. Про успішність дослідження свідчить використання його результатів у теорії і практиці дошкільного виховання.
Педагогічне дослідження у має такі суттєві особливості, зумовлені його об'єктом:
— особистість дитини перебуває на стадії становлення, і дослідження повинно сприяти її розвитку;
— оскільки кожне досліджуване явище, що розвивається, пов'язане з іншими, то його необхідно вивчати послідовно, зважаючи не лише на окремо взяті параметри, а й на їх зв'язок з іншими аспектами розвитку;
— дослідження проблем дошкільної педагогіки, як правило, здійснюється в умовах реального педагогічного процесу;
— вивчення особливостей виховання і розвитку дитини має відбуватися з відома батьків і педагогів.
