Лекція 3. УМОВИ І ЧИННИКИ ЯКОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

3.1. Поняття якості управлінських рішень

3.2.Цілі і критерії оцінки якості управлінських рішень

3.3.Умови забезпечення якості управлінських рішень

3.4.Психологія особистості в системі розробки управлінських рішень

3.1. Поняття якості управлінських рішень

Якість управлінського рішення в загальному випадку характеризує ступінь відповідності параметрів обраного варіанту вирішення певної системи вимог, що задовольняють як розробників рішення, так і його споживачів, і забезпечує можливість ефективної реалізації передбачається варіанта управлінського рішення.

До числа основних вимог до якості управлінського рішення слід віднести:

• наукову обґрунтованість;

• несуперечність;

• своєчасність;

• адаптивність;

• реальність (практичну реалізованість).

Таким чином, якість управлінського рішення демонструє, якою мірою воно забезпечує реалізацію завдань, що стоять перед керованою системою завдань.

Для забезпечення якості управлінського рішення необхідно знайти раціональні відповіді на наступні питання:

• керівник якого рівня управління повинен приймати рішення;

• який тип прийнятого рішення доцільно використовувати;

• скільки часу керівник може витратити на розробку рішення і скільки часу залишається виконавцям для реалізації рішення;

• яким чином має бути оформлено рішення;

• яким чином рішення доводиться до підлеглих;

• які показники контролю виконання рішення необхідно використовувати;

• яка повинна бути ступінь відповідальності керівника і виконавців за своєчасність та ефективність реалізації рішення?

Якісне рішення володіють рядом властивостей:

• виходить з інтересів конкретних споживачів, організації, колективу, суспільства в цілому, суспільних норм і законів;

• приносить мінімум неприємностей і незручностей споживачам (зовнішнім партнерам, підлеглим, колегам, керівництву);

• забезпечує максимум ефективності, надійності, впевненості і гарантій майбутніх успіхів;

• попереджає або зводить до мінімуму невиправдані витрати, додаткові витрати часу, різні види ресурсів, ірраціональні кадрові перестановки; непродумані зміни положень, інструкцій, норм управління;

• створить необхідні передумови, можливості, перспективи покращення і вдосконалення тих чи інших аспектів діяльності;

• виключає виникнення нових складних проблем, повторення або зростання масштабів критичних ситуацій, локалізує конфлікти;

• не суперечить природним законам людської психології і соціальним потребам спільностей людей;

• технічно здійсненно, економічно вигідно і раціонально реалізовано;

• може бути виконано в прийнятні терміни.

Фактори, що визначають якість управлінських рішень

Фактори, що визначають якість і ефективність управлінських рішень, можуть бути класифіковані за різними ознаками. У самому загальному випадку їх можна розділити на фактори внутрішньої природи (зв'язані з керуючою і керованою системами) і зовнішні фактори (вплив навколишнього середовища), включаючи:

• закони об'єктивного світу, зв'язані з прийняттям і реалізацією управлінських рішень;

• чітке формулювання мети –д ля чого приймаються управлінські рішення, які реальні результати можуть бути досягнуті, як вимірити, співвіднести поставлену мету і досягнуті результати;

• обсяг і цінність інформації - для успішного прийняття управлінського рішення головним є не стільки обсяг інформації, скільки її цінність (релевантність) і своєчасність у поєднанні з рівнем професіоналізму, досвіду, інтуїцією кадрів, які приймають і реалізують управлінське рішення;

• час розробки управлінських рішень; як правило, управлінське рішення завжди приймається в умовах дефіциту часу при неординарних обставин (дефіциту ресурсів, активність конкурентів, економічна нестабільність, політична невизначеність тощо);

• наявний кадровий потенціал;

• організаційні структури управління;

• методи і методики розробки і реалізації управлінських рішень;

• доступність технологій здійснення управлінської діяльності;

• суб'єктивність оцінки варіанта вибору рішення; як правило, чим більш неординарним є управлінські рішення, тим суб'єктивна його оцінка;

• початковий стан керуючої і керованої систем (психологічний клімат, авторитет керівника, професійно-кваліфікаційний склад кадрів і т. д.);

• систему моніторингу та оцінки рівня якості та ефективності управлінських рішень.

Таким чином, якісні управлінські рішення, з одного боку, повинні спиратися на об'єктивні закони і закономірності суспільного розвитку. З іншого боку, якість управлінських рішень істотно залежить від безлічі суб'єктивних факторів - логіки оцінки ситуацій і розробки рішень, якості оцінки ситуації, структуризації задач і проблем, визначеного рівня культури керування, технології прийняття та механізму реалізації рішень, виконавської дисципліни і т. п.

При цьому навіть ретельно продумані рішення можуть виявитися неефективними, якщо вони будуть не на часі, або не зможуть передбачити можливих змін у ситуації, що підлягає управлінського зміни.

Розглянемо найважливіші фактори, що впливають на процес прийняття управлінських рішень та їх ефективність.

На прийняття управлінських рішень впливають наступні групи факторів.

1. Категорія розв'язуваної проблеми:

• стандартні проблеми, рішення яких вимагає чітко слідувати певним стандартам. Головну роль повинні грати вміння та навички;

• типові проблеми - вирішуються на базі численних певних, наперед заданих правил, в ході рішення необхідно з наявного масиву вибрати конкретний, часто єдиний набір правил, який дозволяє домогтися успіху;

• евристичні проблеми, при вирішенні яких слід або десь знайти, або самим сформулювати правила їх вирішення з наступним їх використанням.

2. Умови використання:

• квазістабільні, або сприятливі умови, - перед спеціалістом не виникає ніяких непередбачених ситуацій, він перебуває у звичайній спокійній обстановці;

• екстремальні, тобто умови, коли від спеціаліста вимагається показати всі свої якості, і по них будуть судити про його професійну придатність;

• кризові, тобто коли виникають непередбачені ситуації, що призводять або можуть призвести до зриву звичайних показників діяльності.

3. Достатність вихідної інформації:

• при недостатності вихідної інформації потрібно знайти або синтезувати вихідну інформацію, яка дозволить добитися бажаної мети;

• достатній обсяг вихідної інформації;

• при надлишковому обсязі вихідної інформації фахівець повинен вміти виявити тільки необхідну інформацію і використовувати тільки її.

4. Достовірність вихідної інформації:

• явно недостовірна, не відповідає умовам завдання, виявити недостовірність якої не представляє складності;

• псевдодостовірна, що відповідає умовам завдання, однак містить такі відомості, які не дозволяють прийняти правильне рішення вихідної задачі;

• повністю достовірна, відповідна умовам задачі і дозволяє прийняти правильне рішення вихідної задачі.

5. Масштаб проблеми:

• глобальні - від їх вирішення залежить життєдіяльність цілих регіонів, всієї планети в цілому;

• локальні - від їх вирішення залежить життєдіяльність невеликої групи людей, окремої людини;

• мікролокальні - від їх вирішення залежить конкретний вчинок окремої людини.

6. Технічне оснащення:

• відсутнє, коли немає в наявності необхідних технічних засобів для вирішення проблеми;

• мається у недостатньому обсязі для сталого та якісного прийняття рішення;

• мається в достатку.

Універсальні фактори можуть бути доповнені іншими залежно від поставленої мети, виникаючих проблем, умов їх вирішення. До їх числа можна віднести:

• наслідки проблеми (капіталомісткість, ефективність, вплив на що-небудь);

• вплив на організацію (наслідки прийняття рішення);

• терміновість проблеми й обмеження в часі;

• ступінь використання здібностей і часу керівника;

• увагу до проблеми (вмотивованість і наявність здібностей у учасників);

• ступінь підтримки вирішення проблеми ззовні;

• життєвий цикл проблеми (чи може проблема вирішиться сама собою чи в ході інших проблем).

На якість управлінських рішень впливає безліч суб'єктивних факторів. При цьому спектр їх впливу досить широкий. Розглянемо основні з них.