- •1. Дайте визначення предмету і об‘єкту тмв як науки. Розкрийте місце тмв у системі суспільних наук.
- •2. Опишіть предметну структуру та назвіть функції тмв як науки.
- •3. Розкрийте суть проблеми методу у тмв.
- •4. Назвіть та охарактеризуйте загальнонаукові методи дослідження в тмв.
- •5. Назвіть та охарактеризуйте історичні методи
- •6. Назвіть та охарактеризуйте конкретно-емпіричні методи
- •7. Назвіть та охарактеризуйте прогностичні методи
- •8. Розкрийте сутність мв як суспільного явища та основні підходи до його розуміння.
- •9. Розкрийте зміст політичного ідеалізму як напрямку у науці про мв.
- •10. Охарактеризуйте модерністські теорії мв. Розкрийте зміст наукової суперечки між традиціоналістами та модерністами.
- •11 Охарактеризуйте неокласичні теорії мв.
- •12. Розкрийте зміст теорій міжнародного середовища: географічного детермінізму та геополітики.
- •13. Розкрийте зміст марксизму та неомарксизму як напрямку у науці про мв.
- •14. Розкрийте сутність цивілізаційного підходу у науці про мв. Назвіть основні цивілізаційні теорії.
- •15. Поясніть зміст поняття «міжнародна система» і змалюйте її структуру.
- •16. Розкрийте зміст поняття ієрархії у міжнародній системі.
- •17. Назвіть та охарактеризуйте типи міжнародних систем.
- •18 Назвіть найважливіші особливості (закономірності) мв.
- •19 Розкрийте зміст поняття «учасник» мв і проблеми його дифініювання.
- •20 Опишіть державоцентричну модель мв.
- •21 Опишіть транснаціональну модель мв.
- •22 Перерахуйте і коротко охарактеризуйте типи учасників мв.
- •23 Розкрийте зміст поняття «інтерес» у науці про мв та проблеми вивчення.
- •24 Класифікуйте інтереси учасників мв.
- •25 Опишіть видову структуру мв.
- •26 Розкрийте зміст поняття «зовнішньополітичні відносини». Поясніть як співвідносяться світова політика та зовнішні політики держав.
- •27 Розкрийте характерні риси і особливості міжнародних економічних відносин.
- •28 Розкрийте характерні риси і особливості міжнародних відносин у сфері культури.
- •29 Розкрийте характерні риси і особливості міжнародних відносин у сфері інформації.
- •30 Зобразіть і охарактеризуйте форми (моделі) мв.
- •31 Розкрийте зміст поняття «конфлікт» у науці про мв.
- •32 Розкрийте внутрішню природу конфлікту у мв. Поясніть ґенезу конфлікту та назвіть його фази.
- •33 Класифікуйте міжнародні конфлікти.
- •34 Перерахуйте основні загрози сучасній міжнародній безпеці.
- •35. Опишіть механізми підтримання міжнародної безпеки
- •36 Розкрийте роль дипломатії як інструменту міжнародної політики.
- •37 Поясніть співвідношення понять «міжнародні відносини» та «міжнародна політика».
- •38. Розкрийте зміст діалектики як методологічної основи досліджень мв.
- •39. Поясніть зміст поліцентризму як особливості (закономірності) мв.
- •40 Поясніть взаємозалежність між внутрішньодержавними і міжнародними відносинами як закономірність (особливість) мв.
- •41 Поясніть взаємозалежність економіки і політики як особливість (закономірність) мв.
- •42 Охарактеризуйте фізичну особу як учасника мв.
- •43 Охарактеризуйте суспільну групу як учасника мв.
- •44 Охарактеризуйте державу як учасника мв.
- •45 Розкрийте роль міжнародних організацій у системі мв.
- •46 Назвіть і коротко охарактеризуйте типи зовнішньої політики.
- •47 Розкрийте зміст ліберальної та протекціоністської політик у міжнародних економічних відносинах.
- •48 Охарактеризуйте основні різновиди відносин у системі міжнародних економічних зв‘язків.
- •49 Дайте класифікацію національних політичних еліт за я.П‘єтрасєм.
- •50 Назвіть твердження Аристотеля про міжнародний контекст існування держави.
- •51 Назвіть правила успішної зовнішньої політики Ніколо Макіавелі.
- •52 Назвіть принципи політичного реалізму Ганса Моргентау.
- •53 Розкрийте зміст геополітичної концепції Хелфорда Маккіндера.
- •54 Розкрийте зміст геополітичної концепції Ніколаса Спайкмена.
- •55 Розкрийте зміст геополітичної концепції євразійства (п.М.Савицький, м.С.Трубецькой, г.В.Вернадський).
- •56 Розкрийте зміст цивілізаційної теорії Освальда Шпенглера.
- •57 Розкрийте зміст теорії локальних цивілізацій Арнольда Джозефа Тойнбі.
- •58 Розкрийте зміст концепції «зіткнення цивілізацій» Самюеля Хантінгтона.
- •59. Назвіть основні стратегії і тактики поведінки у міжнародному конфлікті.
- •60. Перерахуйте функції міжнародного конфлікту.
- •61. Поясніть значення переговорів як методу вирішення конфліктів
- •62 Охарактеризуйте міжнародний тероризм і загрозу безпеці сучасного світу.
- •63. Назвіть і охарактеризуйте основні сучасні геополітичні моделі.
- •64 Назвіть основні напрями діяльності сучасних міжнародних організацій.
- •65 Поясніть засадничі твердження класичної теорії політичного реалізму.
- •66. Поясніть особливості еволюції сучасної міжнародної системи.
- •67. Розкрийте суть поняття «середовище» міжнародної системи
- •70. Охарактеризуйте особливі риси мв – поліцентризм, системність, глобальність.
- •71. Проаналізуйте зміст понять «тероризм» та «терористична організація» у контексті сучасних мв.
- •72. Охарактеризуйте проблеми типології держав за рівнем їхньої національної могутності.
- •73. Виникнення класичної геополітичної науки. Розкрийте основний зміст німецької класичної геополітики.
- •74. Проаналізуйте геополітичну концепцію євразійства.
- •75. Охарактеризуйте зміст сучасної англосаксонської геополітики.
- •76. Охарактеризуйте та проаналізуйте зміст сучасної європейської геополітики.
- •77. Проаналізуйте сучасні тенденції розвитку цивілізаційної теорії.
- •78. Охарактеризуйте особливі риси мв – взаємозалежність між внутрішньодержавними та міжнародними відносинами, економічна детермінованість, культурний плюралізм
- •79. Розкрийте зміст категорії «зовнішня політика держави»
- •80. Охарактеризуйте цілі та методи зовнішньої політики держави
15. Поясніть зміст поняття «міжнародна система» і змалюйте її структуру.
Міжнародна система це макроявище міжнародних відносин, складовими якого є елементарні явища нижчого ієрархічного порядку: учасники та відносини між ними. Характеризуючи міжнародні системи, можна визначити три основні особливості для всіх їхніх типів: 1.Параметри міжнародних систем не є сумою параметрів їх елементів, позаяк їх взаємозв'язок породжує якісно новий рівень цілісності. 2.Елементи міжнародних систем є системами нижчого ієрархічного рівня і можуть розглядатись як такі лише в межах мак-росистеми, до якої вони належать. 3. Міжнародні відносини як макросистема мають три рівні організації: цілісний (макро), частинний (мезо) та елементарний (мікро), що відповідає системам, підсистемам та елементам (складовим). Міжнародна система характеризується такими особливостями: — вона є сукупністю взаємопов'язаних елементів, що перебувають між собою у певних причинно-наслідкових зв'язках; — вона є функціональною цілісністю; — вона є сукупністю відносин, дій та учасників; —вона є сукупністю, що становить органічну єдність із міжнародним середовищем.
До цього важливо додати ще дві істотні особливості міжнародної системи: — вона є ієрархічно-структурованою цілісністю, а не спонтанною чи анархічною множиною складових; — вона не є статичною, а у процесі свого розвитку постійно видозмінюється.
Міжнародну систему можна окреслити як ієрархічно-структуровану, цілісну сукупність учасників міжнародних відносин, що пов'язані між собою сталими взаємовідносинами. У найпростішому варіанті міжнародну систему можна зобразити у вигляді елементарної моделі
Така модель охоплює два рівні ієрархії (І, II) та трьох (у найпростішому варіанті) учасників (А, В, С), які є її елементами. Складовими системи є також взаємозв'язки (А — В; А — С; В — С), що, власне, й утворюють цілісність. Структура міжнародної системи охоплює три рівні організації: на першому міжнародна система розглядається як цілісність, на другому — як поєднання підсистем учасників і відносин між ними, на третьому вона є поєднанням елементарних складових елементів — учасників міжнародних відносин. Підсистеми складаються з елементів системи й самі є елементами системи (надсистеми). Рівень підсистем об'єднує складові, які є також системами на нижчому ієрархічному рівні.
16. Розкрийте зміст поняття ієрархії у міжнародній системі.
У міжнародній системі ієрархія виявляється в тому, що кожен учасник міжнародних відносин посідає певне місце залежно від системних параметрів, які його характеризують. Учасники не є однорідними щодо свого місця в системі навіть тоді, коли належать до одного типу. Якщо припустити зворотне, то доводиться констатувати, що будь-які стосунки втратили б сенс, тому що однакові можливості, ресурси та потреби унеможливлювали б взаємозв'язки взагалі. Отже, всі учасники міжнародних відносин перебувають на певних щаблях в ієрархії системи, що є однією з умов її існування. Такі щаблі можна назвати рівнями, які принципово відділяють групи учасників одна від одної.
До факторів, які найчастіше вважають складовими поняття "могутність держави", належать: 1. Географічні — положення, розмір території, її орографічна та гідрографічна характеристика, природні умови. 2.Демографічні — чисельність населення, рівень урбанізації країни, структурні особливості населення (вікові, етнічні, релігійні тощо).
3. Економічні — забезпеченість природними ресурсами, рівень розвитку технологій, потенціал промисловості й сільського господарства, фінансова системи країни, валовий національний продукт (ВНП). 4.Інфраструктури — шляхи сполучення, рівень розвитку транспорту, система зв'язку, рівень інформаційних технологій. 5.Військові — чисельність та оснащеність збройних сил країни, рівень їхньої боєздатності, військові традиції. 6. Політичні — стабільність політичної системи держави, позиції національної політичної еліти, рівень розвитку державного апарату, політичний престиж держави у міжнародних відносинах. 7.Історичні, які пов'язані з т. зв. історичною репутацією держави як суб'єкта міжкародних відносин. 8.Психологічні, що являють собою історично зумовлений менталітет населення.
Інакше кажучи, йдеться про параметри, які можна виміряти кількісно, а також ті, щодо яких це, принаймні поки що, неможливо. Тут варто розрізняти всі складові за приналежністю до надзвичайно близьких, але не тотожних понять "могутність" і"сила".
Загалом в ієрархії будь-якої міжнародної системи можна виокремити чотири ранги держав: I — високорозвинені наддержави, що домінують у міжнародній системі; II — високорозвинені регіональні наддержави; III — середні за розвитком суверенні та незалежні держави; IV — відсталі та несамостійні держави, залежні території.
Однією з надзвичайно важливих особливостей ієрархії міжнародних систем є постійна змінність параметрів могутності держав, що спричиняє зміни в їх розміщенні. Розвиток системи є процесом, що зумовлює глибокі якісні трансформації на всіх рівнях ієрархії і виражається у зміні її типу, що призводить до задіяння якісно інших механізмів підтримання стабільності в ній.
