Догляд за фіалкою узамбарською

Місце розташування: у догляді фіалка досить невибаглива рослина. Вона віддає перевагу яскравому розсіяному світлу, але влітку рекомендується притіняти від прямих сонячних променів. Найкраще розміщати сенполію на східних або західних вікнах. Пізньою осінню і взимку фіалки можна тримати на південному вікні.

Температура: оптимальна зимова температура для сенполії близько 16-18°C, літня близько 20-22°C . Рекомендується стежити, щоб вона не опускалася нижче 15°C і не піднімалася вище 30°C. Не переносить перепадів температур і протягів, тому їх не можна виносити на балкон або в сад.

Полив: фіалку узамбарску слід поливати дуже обережно. Поливають субстрат навколо рослини, щоб вода не потрапила в центр розетки листків, а ще краще поливати з піддона або методом занурення. Після того як весь земляний покрив просочиться вологою, зайву воду з піддона зливають. Використовуйте невапняну, теплу воду.

Вологість повітря: для того щоб підтримати необхідну вологість повітря, горщик з фіалкою необхідно помістити на піддон із гравієм, наполовину наповнений водою. У жодному разі не обприскуйте оксамитові листочки і квітки рослини, чутливі до сірої гнилизни.

Підгодівля: у період активного росту ( весна-літо-осінь) узамбарску фіалку підгодовують 1 раз в 2 тижні мінеральним добривом для квітучих рослин. З добрив для сенполії особливо необхідний фосфор, тому що він сприяє рясному цвітінню.

Пересадження: сенполії пересаджують щорічно навесні. Посуд бажано використовувати неглибокий, але широкий. Земляну суміш складають із листової землі, торфу і піску (4:1:1), при можливості додають добре перепрілий гній. Гарний шар дренажу обов'язковий.

У міру розростання фіалок у них з'являються бічні розетки, які рекомендується вчасно видалити. Така хірургічна операція буде сприяти кращому цвітінню. Або навесні при пересадженні розділіть рослину на декілька кущів (розеток).

Розмноження: сенполії можна розмножувати вегетативним і насіневим способами, але розмноження листковими черешками – головний спосіб. Навесні беруть листочок, захоплюючи 3-4 см черешка. Добре вкорінювати в піску або торф'яному субстраті. При живцюванні листкову пластинку в ґрунт не заглубляют, вона повинна повністю залишатися над поверхнею. Після того як на поверхні субстрату виростуть мініатюрні розетки з листочками (приблизно через 40 днів), їх можна розсаджувати в горщики на постійне місце. Молоді рослини після живцювання зацвітають через 6-10 місяців.

Насінний спосіб розмноження узамбарскої фіалки більш кропіткий, вимагає більше часу, але дає можливість одержати нові форми.

Шкідники: найпоширенішими шкідниками узамбарскої фіалки є цикламенові кліщі, тля, борошнисті червці і нематоди, що поселяються на коріннях і листках рослини. Для боротьби з ними рекомендується використовувати відповідні інсектициди, найкраще у свічах. Тому що препаратами, що випускаються в аерозолях, можуть зашкодити листки. При зараженні фіалки нематодою, рекомендується рослину спалити.

Серед грибних хвороб поширені борошниста роса (оїдіум) і сіра гнилизна (збудник – Botrytis cinerea), проти яких використовують відповідні фунгіциди (фундазол 0,2% або хлороокись міді 0,5%).

Можливі труднощі при вирощуванні сенполії (фіалки узамбарскої)

Знебарвлення листків і поява на них плям – у результаті занадто сильного прямого сонячного освітлення.

Поганий ріст і відсутність цвітіння – недостатнє освітлення або часта перестановка з місця на місце.

Гниття розетки листків – надлишковий полив, потрапляння води в центр рослини при поливі зверху.

Пожовтіння і плямистість листків – недостатній полив або передозування добривами.

Фікуси

Філодендрон (Philodendron

Філодендрон – одна з найпопулярніших кімнатних рослин. Має дуже багато загального з родом монстер. Цей рід, прийшов з вологих лісів Центральної і Південної Америки, належить до сімейства ароїдних і нараховує за різним даними 300-350 видів. На батьківщині філодендрон частково веде спосіб життя епіфітних ліан (у перекладі філодендрон означає «люблю дерево»), а частково – наземних рослин. У культурі розводять багато різновидів і сортів філодендрона, більшість з яких може рости тільки в оранжереях, але є і сорти, придатні для кімнатного квітництва.

Представники роду Філодендрон (Philodendron) – це лазячі ліани з довгими, тонкими, м'ясистими стеблами або деревоподібні рослини з одним коротким товстим стеблом. Є види, що мають невеликі розміри, але деякі види деревоподібних досить розкидисті рослини, можуть виявитись занадто великі для маленької кімнати. Рідше зустрічаються і безстебальні розеточні рослини.

У більшості філодендронів з кожного вузла стебла утворюється повітряне коріння, необхідні їм в умовах джунглів. Вони допомагають рослині (ліанам) обвиватися навколо стовбурів дерев і підніматися туди, де більше світла. Лежачі на землі коріння забезпечувала рослину живильними речовинами і вологою. Тому не слід видаляти повітряне коріння рослини, що живе в приміщенні. Краще підв'язати їх до головного стебла, тоді вони стануть для нього додатковими джерелами живлення.

Дивні та різноманітні листки у філодендронів, які різняться по розмірах (від зовсім дрібних до дуже великих), по будові (від тонкі і тендітних до м'ясистих і щільних), за формою (округлі, серцеподібні, стріловидні, цільнокраї, глибоковиїмчасті, гострі), по забарвленню (від зеленого до червоно-коричневого, зустрічаються і форми з яскравими листочками). Часто молоді екземпляри не схожі на дорослі рослини. Характерною рисою у філодендрона є чергування листків. Кожний черешковий листочок народжується всередині чешуйчатого листка. У деяких видів чешуйчаті листки швидко обпадають і видні лише на верхівці пагона, але в багатьох вони надовго зберігаються, правильно чергуючись із черешковими зеленими листками.

Деякі види філодендронів можуть цвісти в кімнатних умовах. Квітки зібрані в циліндричний качан з покривалом.

Слід зазначити, що сік філодендрона, так само як і багатьох представників сімейства ароїдних тією чи іншою мірою отрутний, і може викликати подразнення шкіри, слизової оболонки очей, тому слід надягати рукавички, коли ви обрізаєте рослину або берете черешки.