Плющ (Нedera) – Хедера

Плющ (Хедера) – невеликий рід вічнозелених ліан нараховує 15 видів сімейства аралієвих, розповсюджених у сухих і вологих субтропіках Європи, Азії і Північної Африки. Ростуть плющі в тінистих лісах, по ярам, балкам, піднімаються по скелях і деревам на висоту до 20м. Плющ – найпоширеніша листяна кімнатна та садова рослина, зовні ця дуже декоративна рослина, яка в’ється та заповнює великий простір і прекрасно вписується в будь-який інтер'єр. Плющі гарні для вертикального озеленення, при відсутності опори можна вирощувати як ампельні рослини, маленькі види як покрив грунту. У багатьох країнах плющ символізує сталість.

Відомі цілющі властивості плюща

Лікарською сировиною є плоди і листя плюща непальського, плюща ірландського (Н. hibernica) і плюща капустнолистого (Н. crenata). У листках і плодах цих плющів містяться сапоніни і гедерин. Препарати з плюща використовують як антисептик і в'язкий засіб, а також як блювотний і проносний засіб. Вважається, що плющі допомагають боротися з мозолями. У народній медицині настойки з листків і пагонів використовують при подагрі, захворюваннях печінки і жовчного міхура, при лікуванні ревматизму. Плющ звичайний (Н. helix) застосовують у гомеопатії.

Увага! Не приймайте препарати із плюща без консультації з лікарем.

Плющ являє собою вічнозелену кучеряву ліану зі здеревілим стеблом, яке здатне виростати до 15-20 м. Біля основи він покритий тонкою корою коричневого кольору, яка з роками набуває більш темного забарвлення. Якщо є опора, плющ прекрасно піднімається за допомогою присосок, які розташовані на вивороті стебла біля основи листка (здатний прикріпиться навіть до скла). Листя темно-зелене, глянсове, 7-лопатеве, покрите сіточкою більш світлих жилок. Є форми із зірчастими або овальними листками.

Цвісти плющ починає у віці 8-9 років, у культурі – дуже рідко. Квіти дрібні, не представляють декоративної цінності, зібрані в парасолеподібні суцвіття. Після цвітіння утворюються дрібні неїстівні ягоди чорного кольору.

Найпоширеніші види плюща в культурі

Плющ звичайний (Нedera helix) – кучеряве або грунтопокривна рослина, невибаглива, з довгими гнучкими стеблами, на стеблах повітряні корені-присоски. Листя шкірясте, глянсове, 5-лопатеве, з мережею світлих жилок. Існують також різновиди з листками різноманітної форми і візерунків. Квітки дрібні, непоказні, зеленувато-жовті можуть мати білу або кремову облямівку, зібрані в парасолеподібні суцвіття. Плоди – синьо-чорні ягоди. Нараховує майже 400 сортів. Для будинку підходять сорти із дрібними листками:

«Батеркап» - з яскравими листочками, і декількома зовсім жовтими листками;

«Біла ніч» - біле листя із зеленою облямівкою;

«Єва» - листя з білою облямівкою;

«Льодовик» - із сіро-сріблистими плямами і білою облямівкою;

«Мереживний» - із часточковими трипалими листками темно-зеленого кольору;

«М'ятна Колібрі» - зелені листки з облямівкою і плямами жовтувато-кремового кольору;

«Плющ Лузії» - яскраво-зелені листки з темно-зеленими плямами;

«Перкео» - з округлими листками; і ін.

Плющ Канарский (Hedera canariensis) – одна з найвищих рослин. Листки великі, до 12 см довжиною і 15 см шириною, темно-зелені, із блідо-зеленими прожилками, за формою, що нагадують трикутник. Найбільшою популярністю користується сорт з яскравими листочками «Variegata» - велике злегка лопатеве листя з білими краями часто продається під іншою назвою – «Gloire de Marengo». Правильна сучасна його назва – Плющ алжирський (Hedera algeriensis «Gloire de Marengo»).

Плющ (хедера) росте в тіні і на сонце, витримує протяги і може перебувати в неопалюваній кімнаті. Завдяки своїм особливостям ця рослина заслужила в садівників добру, перевірену часом репутацію популярної і невибагливої декоративної рослини.