Види «кольорових» калл

Зантедехія Еліота (Zantedeschia elliottiana) – бульбова рослина. Листя широкосерцевидне, велике, зелене, у білих плямах. Покривало 10-15 см довжиною, жовто-зелене, всередині жовте. Квіти жовті.

Зантедехія Реманна (Zantedeschia rehmannii) – бульбова рослина з рожевими при квітковим листком-покривалом.

«Кольорові» калли переважно бульбові рослини, період цвітіння – літо. Хоча зантедехія продається у квітучому виді в горщиках, простіше і дешевше придбати бульби. Бульба повинна бути пружною і обов'язково з живими верхівковими бруньками, зі світлою жовтуватою і не зморщеною шкірочкою у верхній частині. Засушені зморшкуваті бульби, із бруньками без ознак живої тканини і посірілої по всій поверхні шкірочкою не варто купувати.

До посадки бульби якийсь час можна зберігати в холодильнику у відділенні для овочів. У березні (але не пізніше квітня) потрібно перервати їхній спокій і висадити в живильний субстрат. Ґрунт для посадки складається з дернової землі, торфу, перегною з додаванням піску (1:1:1:0,5). Калли погано переносять тісний посуд. Якщо горщик малий, рослина може не зацвісти.

Бульбу слід висадити на глибину 7-10 см, більш мілка посадка приведе до падіння листочків. Злегка зволожують субстрат, і поливають помірковано до появи перших листків. Надалі догляд такий, як і в зантедехії ефіопської.

Після цвітіння різко скорочують полив. Листя висихають самі. Викопують бульбу, очищають його від старих сухих листків і кладуть на зберігання в холодильник у відділення для овочів, пересипаючи сухим піском або сухим торфом. Регулярно оглядають його під час зберігання, оскільки головна небезпека – пересушування. Якщо бульба стала втрачати воду і зморщується, це означає, що ви занадто рано її викопали, і захисна шкірочка не встигнула сформуватися. Допомогти може тільки рання посадка такої бульби. Щороку заміняють у зантедехії субстрат на свіжий, оскільки вона висмоктує з нього дуже багато живильних речовин.

Розмножують калли насінням, нащадками (кореневі види) і розподілом бульби (бульбові види). Насіневе розмноження застосовується тільки в селекційних цілях.

У травні нащадки обережно відокремлюють від калл, що ростуть у ґрунті теплиці або в горщику. Нащадки повинні мати один-два корінці. Висаджують в 9-11- сантиметрові горщики.

Після посадки рослини рясно поливають і протягом тижня обприскують водою, по 2-3 рази в день. Висаджені нащадки можна утримувати на стелажах теплиць, у притінених парниках або в грядках відкритого ґрунту до серпня. За цей час калли добре вкореняться ы дадуть приріст. В серпні їх висаджують у ґрунт теплиці ( при вирощування на зріз) або пересаджують в 18-сантиметрові горщики.

Раз в 2-3 року необхідно ділити бульби перед посадкою. Це обов'язкове прийом, який потрібний не тільки для розмноження рослини, але і для того щоб калли щороку цвіли, інакше утворюється занадто багато дрібних пагонів, які не формують суцвіть. Бульби найкраще обережно ламати, чим різати ножем, стежачи за тим, щоб на кожній частині виявилася хоча б одна брунька. Свіжі переломи присипають деревним вугіллям, залишають підсушуватися на 2-3 дня і лише після цього висаджують. Перший час намагаються не перезволожити субстрат і лише з появою відростків

поливають як звичайно. При правильному догляді цвітіння наступає вже через рік.

При занадто сухому повітрі зантедехія (калла) може вражатися павутинним кліщем, на стеблах з'являється павутина, листя стає млявими і всихається. Також небезпечні тріпси, білокрилки і попелиця, які поселяються цілими колоніями. Вражене листя знебарвлюються, деформуються і рослина пропадає. Необхідно регулярно оглядати рослину. Виявлених шкідників видаляють ватним тампоном, змоченим у мильному розчині. При сильному ураженні рослину обприскують інсектицидами: 0,15% розчином актеліка або карбофоса (1-2 мл на літр води).