Догляд за врезією

Місце розташування: біля добре освітленого вікна, але притінене від прямих сонячних променів із травня по вересень. Найкраще розташовувати її біля західного або східного вікна. Біля північного вікна при правильному догляді також добре росте, тому що в природі врієзії ростуть у тіні листя дерев.

Температура: врієзія, як тропічна рослина, любить тепле і вологе повітря. Бажано щоб влітку його температура була 22-25°C, а взимку не нижче – 16-18°C.

Полив:, врієзію поливають прямо в воронку листків. Наповнюють розетку невапняною водою кімнатної температури. Навесні і влітку вода в розетці листків повинна перебувати завжди, що обновляється хоча б раз на місяць, але якщо температура повітря опускається нижче 20°C, то воду з розеток варто видалити. У літню пору субстрат підтримують у вологому стані, але без перезволоження. Узимку поливають дуже обережно, між поливами грунту дають висохнути.

Вологість повітря: не менше 60-70%. При температурі вище 20°C обприскуйте врієзую щодня теплою м'якою водою, намагаючись не мочити суцвіття, також для збільшення вологості поставте горщик з рослиною на піддон з вологим гравієм.

Підгодівля: підгодівлю проводять позакореневу, тому що корінь виконують, скоріше фіксуючу роль. Із квітня по жовтень кожні два тижні, при цьому добриво розводять водою для поливу і наливають у розетку. Використовують для цього спеціальну підгодівлю для бромілієвих або орхідей. Можна використовувати також добриво для квітучих кімнатних рослин, але взяте в дозі у два рази менше, ніж для інших рослин.

Пересадження: якщо рослині тісно в горщику, пересаджують навесні в ґрунтову суміш, що складається з торф'яної землі, листяного перегною, соснової кори і сфагнового моху. Можна використовувати покупну ґрунтову суміш для бромілієвих або орхідей.

Корінь у врієзії погано розвинені, тому горщики краще використовувати неглибокі, але широкі.

Розмноження: врієзію розмножують насіннями імолодими відростками-дитинками. Як і у всіх бромілієвих, розетка врієзії відмирає після цвітіння через кілька місяців. До цього часу біля основи материнської рослини з'являються пагони. Коли молоді пагони досягнуть висоти 1/3 дорослої рослини, їх потрібно акуратно відокремити з коріннями і посадити в субстрат, що складається з листової землі, соснової кори і піску (3:1:1).

Можна розмножувати насіннями, але вони рідко дозрівають у домашніх умовах. Крилаті насіння розкидаються по поверхні дуже легкої суміші з волокна папоротей, піску і сфагнуму. Вони проростають протягом 3 тижнів при температурі 22-25°C. Через 3-4 місяці, коли на молодих рослинах з'являться 2-3 листки, проводять пікіровку. А через півроку пересаджують в окремі вазони. Молоді рослини зацвітають на 3-4 рік.

Шкідники: іноді ушкоджується щитівками і червцями. Обов'язково обробіть рослину інсектицидом-аерозолем з відстані не менше 50 cм, щоб не обпекти листя.

Гіацинт

Гіацинт (hyacinthus)

Родина лілейні

Походження - Мала Азія, Туреччина, Сирія.

Гіацинт – це рослина, яка привезена до нас здалеку, але знайшла своїх шанувальників тут завдяки своїм прекрасним квітам. Думки квітникарів розходяться: одні вважають, що існує більше 30 видів цієї квітки, інші ж наполягають на різноманітності сортів в межах одного і того ж виду. Найбільш поширений в наших широтах - так званий гіацинт східний (hyacinthus orientalis). Він же був адаптований в якості кімнатної рослини.

Розрізняють ворсисті і неворсисті сорти, забарвлення пелюсток може бути різним, але завжди яскравим, красивим. Білий, ліловий, червоний гіацинт щедро забарвлений природою і селекціонерами, завойовує серця любителів кімнатних і садових рослин.

Гіацинт прекрасно почуває себе в домашніх умовах. Але для того щоб він і далі продовжував вас радувати своїм цвітінням, необхідно подбати про створення спеціальних умов в ідеалі, після цвітіння висадки у відкритий грунт. Втім, домашній гіацинт, як правило, не створює клопоту, даруючи оточуючим свою красу, нічого не вимагаючи взамін або майже нічого.

Гіацинт - рослина багаторічна, цибулинна, тому поводитися з нею треба дуже дбайливо. Життя гарної цибулини близько 10 років. Квітки у формі дзвіночка із загостреними кінчиками пелюсток зібрані в качан. Час цвітіння домашнього гіацинта можна скорегувати так, щоб насолоджуватися квітками ранньою весною, а то і в лютому. Ми окремо розглянемо цю хитрість, названу вигонкою гіацинтів.

Вигонка гіацинтів. Як правило, гіацинт вирощують в домашніх умовах з метою отримання раннього цвітіння. Для цього нам знадобиться здорова цибулина без поразок діаметром не менше 5 см. Але підготовка до вирощування домашнього гіацинта починається задовго до настання зимового сезону, в ідеалі з червня, коли квітка у відкритому грунті відцвіла, а її цибулина викопана і залишена до вересня.

Отже, коли цибулина тільки викопана, важливо витримати її протягом двох тижнів при температурі до 30 ° С.

Повітря при цьому повинне бути вологим. Потім температурний режим повинен бути змінений: два тижні при максимальній температурі 25 ° С саме те, що нам потрібно. В наступні тижні і дні оптимальний режим для утримання цибулини гіацинта для вирощування в домашніх умовах близько 17 ° С. Непринципово, коли ви висадите цибулину в горщик. Але пам'ятайте: від цього залежить час цвітіння.

Відмінним подарунком на Новий рік чи Різдво може стати саме квітучий гіацинт. Для цього висадка цибулини повинна бути здійснена в середині вересня. Спізнилися? Не страшно! Посадіть цибулину в жовтні, і до 8 березня ваше підвіконня буде приковувати погляди гостей буйним цвітінням домашнього гіацинта.