Вашингтонія – Washingtonia

До роду вашингтонія (Washingtonia) належить лише 2 вида пальм, що виростають у природньому середовищі в південних штатах Північної Америки. Рослина названа на честь президента США Джорджа Вашингтона.

Вашингтонія являє собою багаторічну пальму, яка в природних умовах досягає в висоту 25-30 м. Вона характеризується прямим шорстким стовбуром, покритим у природі відмерлими листками, що спадають, довго залишаються на стовбурі і покривають його щільною ковдрою. Листки великі веєроподібні, розчленовані на лінійні сегменти, між якими утворюються численні нитки, що скручуються, що іноді навіть заплутуються в щільний вузол. Листя сидить на довгих черешках із твердими шипами.

Квіти зібрані в гіллясті суцвіття-качани, загорнені в приквітниках, схожі на пелюстки, згодом вони стають повислими. Плоди м'ясисті, кулясті зі здеревілим насінням, розташовані на осі суцвіття. У кімнатних умовах не цвіте.

Вашингтонія нитконосна (Washingtonia filifera) має чудові віялове сірувато-зелене листя з ажурними тонкими нитками, що звисають між сегментами листка. Листки великі: від черешка до кінчика центрального сегмента близько 2 м. Черешки листів сірувато-зелені, дуже розвинені, до 2 м у довжину. Квітки зібрані в довгі ( до 3 м) мітлоподібні суцвіття, кремові або рожеві, що підіймаються вище листків. У природі даний вид виростає у висоту до 15 м, у діаметрі досягає 1 м. Уродженка субтропічних областей США, ця пальма потребує прохолодної зимівлі.

Вашингтонія потужна або міцна (Washingtonia robusta) – граціозна пальма родом з Мексики, у природі виростає до 25 м, але діаметр стовбура не перевищує 70 см. Стовбур більш тонкий і витягнутий, ніж у вашингтонії нитконосній, також більш розкидиста крона. Листя в неї дрібніше,

усього 1,5 м, розсічене приблизно на третину довжини, на них практично немає волокон. Черешки листків у зрілому віці коричнуваті, до 1,5 м у довжину. Рожеві квітки зібрані в суцвіття довжиною до 3 м. Цей вид більш чутливий до холоду.

Ця пальма використовується як кімнатна рослина. Бажаючи урізноманітнити інтер'єр свого будинку або офісу, ви не помилитеся, якщо зупините свій вибір на вашингтонії. Це холодостійка пальма, вона буде прекрасно себе почувати в прохолодному залі або холі, в експозиції зимового саду або заскленій галереї. В озелененні інтер'єрів використовуються, як правило, тільки молоді екземпляри.

Догляд за вашингтонією

Місце розташування: вашингтонія – світлолюбива рослина, тому найкраще розміщати її біля південних, південно-східних, південно-західних вікон. Припустимі прямі сонячні промені, але влітку в жаркі дні необхідно притінняти рослину від прямого сонячного світла.

Температура: у приміщенні необхідно забезпечити постійний доступ свіжого повітря, тому в травні краще винести пальму в сад або на терасу, захищаючи від опадів і протягів. У жовтні вашингтонію вносять у будинок і для того, щоб рослина вступила в період спокою, температуру плавно знижують до 10-12°C (мінімальна температура повинна бути не нижче 5°C, для вашингтонії міцної не нижче 8°C). При високій зимовій температурі і сухості повітря, рослина може скидати листя.

У південних областях з м'якою зимою вашингтонію використовують для алейних посадок. У відкритому ґрунті може переносити короткочасні морози до -5°С.

Полив: у весняно-літній час рекомендується регулярний полив, дорослі рослини, хоча і переносять певну сухість, віддають перевагу вологому ґрунту. Для поливу бажано використовувати теплу вистояну (не менше 12 годин) воду, між поливами верхньому шару землі дають підсохнути. Взимку полив скорочують. У холодних приміщеннях від застою води в субстраті гниє коріння, і рослина може загинути, але також не допускають тривале пересушування.

Вологість повітря: вашингтонія витримує суху атмосферу будинку, але при температурі вище 20°C рослина необхідно поставити на піддон з вологим гравієм, вище рівня води. Один раз в тиждень рекомендується обприскувати листя, щоб змити з них пил.

Підгодівля: вашингтонія потребує систематичної підгодівлі повним комплексом мінеральних добрив. Цю процедуру проводять 1 раз в 2 тижні з березня по жовтень. До періоду спокою кількість добрив трохи скорочують, а в зимовий час подачу добрив припиняють зовсім.

Пересадження: перші три роки пересадження проводять щорічно. Надалі – по мірі необхідності, коли коріння зайняло весь вільний простір у горщику, або ґрунт прийшов у непридатність.

Для посадки і пересадження використовують готовий субстрат для пальм. Земляну суміш можна приготувати і самим з дернової, перегнійної і листової землі з додаванням піску (2:1:1:0,5). Для

вашингтонії підбирають глибокий, але не широкий горщик, на дно якого необхідно покласти гарний шар дренажу.

Розмноження: вашингтонія не дає бічних пагонів, тому її розмножують винятково насіннями. Попередньо замочені на ніч насіння злегка надпилюють по швах і висівають у легку земляну суміш. Температура повітря при пророщенні насіння підтримується на рівні 20-25°C. Залежно від строків зберігання сходи з'являються протягом 1-4 тижнів. Коли з'явиться перший листочок, розсаду розсаджують в окремі 9-сантиметрові горщики. При розсаджуванні сіянців не можна відривати насіння, тому що вони довго постачає рослину живильними речовинами.

Шкідники: найчастіше рослина вражається щитівками, павутинними кліщами, борошнистими червцями, які поселяються на листках, черешках і стовбурі рослини. Вони, висмоктуючи сік, послабляють пальму. У результаті ушкоджень на листках утворюється жовтуваті або білі плями, листки засихають і обпадають, рослина поступова вмирає. Запобігти появі шкідників почасти допомагає обмивання листків і висока вологість повітря. Виявлених паразитів видаляють за допомогою змоченого в мильному розчині тампона. У випадку масової появи шкідника необхідне обприскування хімічними засобами захисту.

Врієзія (Vriesea)

Рід врієзія (Vriesea) включає приблизно 250 видів рослин сімейства бромелієвих, батьківщиною яких є Центральна та Південна Америка. Ростуть вони в тропічних лісах на висоті до 2500 м над рівнем моря. Рід названий на честь голландського ботаніка В. де Врієза (1806-1862).

Врієзія може вирощуватися як эпіфіт (на корі, корчах, у підвісних кошиках) і як наземна рослина (на эпіфітном субстраті). Листя від 20 до 80 см довжиною, жорстке, ледве відігнуте зверху, утворюють розетку з лійкою в центрі, листя може бути однотонними, смугастим, плямистим або мармуровим. У центрі квітконіс із колоском-суцвіттям, одноколірним або багатобарвних, простих або розгалуженим, з малюсіньких квіток, жовтих або білястих, оточених червоними або жовтими приквітниками. Квітки в'януть дуже швидко, а приквітники тримаються кілька місяців, надаючи гарній рослині декоративний вигляд, після чого материнська рослина відмирає.

Необхідно пікірувати відростки, щоб цикл тривав. Молоді рослини зацвітають на 3-4 рік, це трохи довше, ніж в інших бромілієвих.

Щоб допомогти бромілієвим розцвісти, ви можете поставити дорослий вазон в міні-тепличку або в герметичний пластиковий пакет з розрізаними на частини 2-3 яблуками. Розкладаючись, яблука виділяють етилен, що стимулює цвітіння. Яблука можна замінити в'язкою бананів.

У кімнатній культурі використовуються більше 150 видів, але найпоширеніші з них такі:

Врієзія блискуча або прекрасна (Vriesea splendens) — багаторічне трав'янисте эпіфітне або наземна рослина. Темно-зелені, нечисленні, широколанцентні листки довжиною до 40 - 80 см, шириною 4 - 6 см з поперечними коричнювато-червоними смугами і плямами зібрані в щільну чашоподібну розетку. Суцвіття колоскоподібні, на довгому яскраво-червоному квітконосі. Квітки жовті, приквітки глянсуваті, яскраво-червоні. Виростає у вологих тропічних лісах Гвіани.

Врієзія кільоподібна (Vriesea carinata) — эпіфітна або наземна рослина. Листя довжиною 15 - 25 см, шириною 2-2,5 см, широколінійні, зелені, без малюнка, утворять воронкоподібну розетку. Суцвіття просте, колоскоподібне, небагатоквіткове на прямому або що спадаючому квітконосі. Листи біля суцвіття прямостояче, загострене, розовате або червоне із жовтою або зеленою верхівкою та краєм. Квітки на коротких квітконіжках, жовтого або червоного кольору, довжиною 3 см. Виростає в лісах Східної Бразилії.

Деякі види вирощують заради листків, наприклад:

Врієзія ієрогліфічна (Vriesea hieroglyphica) – один з найкрасивіших видів. Виростає у вологих лісах Бразилії. Листя широке, дугасто вигнуте, блідо-зелене з ясно-жовтими поперечними смужками, зібрані у воронкоподібну розетку. Суцвіття-Мітелка висотою до 50 см, квіти жовті, приквітники зелені. Зустрічаються гібриди з яскраво зафарбованими в червоні і жовті тони приквітниками.

Врієзія гігантська (Vriesea gigantea). Виростає у вологих лісах Бразилії. Численне листя довжиною 60 - 100 см, шириною 6 - 9 см утворюють велику, воронкоподібну розетку. Суцвіття пухке, багатоквіткове на прямому квітконосі. В умовах культури цвіте рідко.

Рекомендується для використання як садові квіти, кімнатні квіти у невеликих службових приміщеннях, при оформленні вітрин, «эпіфітних дерев».