В иди астрофітума

: Астрофітум зірчастий (Astrophytum asterias) – складний у вирощуванні, повільно росте, але є дуже оригінальною і красивою, легко цвітучою рослиною. Кактус позбавлений колючок і нагадує сіро-зелену кульку, діаметр якої може досягати 15 см. Він схожий на кістяк морського їжака, не випадково в англомовній літературі цей вид називають seaurchincactus – «кактус – морський їжак». Стебло розділене на 6-8 слабовиражених ребра, з білим крапом. Квітки зазвичай розпускаються на початку літа в денні години, солом'яно-жовті, до 7 см у діаметрі. Синонім: Echinocactusasterias.

Астрофітум козерогий (Astrophytum capricorne) – у природних умовах кактус виростає до 25 см у висоту й до 15 см у діаметрі. Спочатку стебло має кулястий вигляд, з віком отримує циліндричну форму. Його поверхня покрита дрібними сріблясто-білими цяточками, які надають кактусу сіре забарвлення. Стебло розділене на 7-8 гострих ребра, на них розташовуються ареоли з вигнутими довгими колючками, до 7 см довжиною, у кількості від 5 до 10 одиниць. Вони нагадують безладно вигнуті щетинки і разом виглядають як вовна.

Квітки денні, жовті. Цей вид витримує більш низькі температури, ніж інші астрофітуми. Синонім: Echinocactuscapricornis.

А строфітум краплистий (Astrophytum myriostigma) – найбільш невибагливий представник астрофітумів, один з таких кактусів, які повністю позбавлені колючок. Є форми з білими цяточками і без них, число ребер варіює від 3 до 10, але зазвичай їх 5. Через характерну форму рослина одержала народну назву, що перекладається як «єпископська митра». На ребрах розташовані опушені, але позбавлені колючок ареоли. Квітки денні, яскраво-жовті, до 6 см у діаметрі. Синонім: Echinocactusmyriostigma.

Астрофітум прикрашений (Astrophytum ornatum) – нескладний у догляді, швидко росте. Представники цього виду на початку росту мають кулясту, а потім колоновидну форму. На своїй батьківщині кактус досягає 1 м у висоту і 35 см у діаметрі. Темно-зелене стебло розділене на 6-8 ребер, вони можуть бути прямими або злегка вигнутими. Ареоли несуть по 5-11 тонких прямих жовто-коричневих колючок до 2,5-4 см довжиною. Особливу декоративність цьому кактусу надають розташовані у вигляді смуг повстяні цяточки, які утворять своєрідний малюнок. Існує кілька різновидів, які відзрізняються кольором стебла, кількістю і кольором колючок, густотою цяточок (або їх відсутністю). Зацвітає тільки в зрілому віці, зазвичай після 25-ти років, ясно-жовтими квітками, до 6-9 см у діаметрі. Синонім: Echinocactus ornatum.

Даний рід дуже схильний до гібридизації. Схрещування різних видів астрофітумів дозволило одержати безліч більш-менш краплистих і колючих рослин з різним ступенем виразності ребер. Багато гібридів астрофітумів мають гарні декоративні якості і надихають деяких аматорів на колекціонування саме цих гібридів. Але, незважаючи на певну декоративність, утримання цих кактусів не є зовсім легкою справою.

Догляд за астрофітумом

Місце розташування

це дуже світлолюбива рослина, тому протягом усього року йому необхідно забезпечувати інтенсивне освітлення. Добре росте на східних і південних вікнах. У притінюванні кактуса від прямих сонячних променів необхідність виникає тільки в жаркі літні дні.

Астрофітум capricorne непогано росте в легкій півтіні.

Температура: у літні дні бажано виносити кактус на балкон або лоджію і залишати там навіть на ніч, забезпечивши захист від можливих опадів. Зимівля повинна проходити при температурі близько 10°C, з регулярним провітрюванням приміщення. Таке загартовування робить астрофітум більш стійким до захворювань, а також сприяє підвищенню декоративності.

Полив: улітку цьому кактусу потрібен помірний полив, земляний покрив між поливами повинен повністю просохнути. Поливати можна тільки в теплу і сонячну погоду.

При цьому поливати краще з піддона, щоб струмінь води не попадав на вкрай чутливу нижню частину стебла. Восени полив поступово скорочують, узимку ґрунт повинен бути абсолютно сухий.

Вологість повітря: легко переносить сухість повітря, в обприскуванні кактус не має потреби. Але, для забезпечення повноцінного росту і розвитку астрофітуму необхідний постійний приплив свіжого повітря.

Підгодівля: у період активного росту астрофітум необхідно 1 раз на місяць підгодовувати комплексним мінеральним добривом для кактусів у половинній дозі, у зимовий період без підгодівель.

Пересадження: астрофітуми не люблять частих пересаджень, тому пересаджують їх рідко, тільки в тих випадках, коли корінь обвиває весь земляний покрив. Горщик беруть трохи більший за попереднвй, тому що ці кактуси погано переносять закисання ґрунту. При посадці можна використовувати готову суміш для кактусів. Корисно до складу додати вапняну крихту і трохи деревного вугілля. Для видів з міцними колючками в ґрунт можна додати товчену яєчну шкарлупу. При посадці астрофітумів варто враховувати, що глибоко прикопувати кореневу шийку не можна, оскільки це може призвести до загнивання рослини і його загибелі.

Оскільки застій води може призвести до загнивання кореня і прикореневої шийки кактуса, при пересадці необхідно подбати про забезпечення йому нижнього і верхнього дренажу. На дно горщика варто покласти шар з керамзиту або битої цегли, а зверху можна покласти декоративні різнобарвні камінці, які не дозволяють кактусу контактувати з вологою землею.

Розмноження: астрофітуми не утворюють бічних відростків (дитинок), тому їх розмножують тільки насінням, які висівають навесні при температурі 20-22°C. Насіння швидко сходить і дає міцні сіянці.

Шкідники: астрофітум часто страждає від щитівок – це дрібні комахи, які за зовнішнім виглядом нагадують темно-коричневі бляшки. Щитівки сидять на стеблі практично нерухомо і висмоктують із нього сік. З появою цих шкідників їх варто негайно видалити з рослини. Для цього стебло кактуса змазують розчином інсектициду, попередньо застеливши ґрунт папером, щоб на нього не потрапили падаючі зі стебла загиблі комахи. Після знищення шкідників уражені місця на стеблі потрібно присипати порошком деревного вугілля.