Рід Агава (Agave) (більше 300 видів сукулентних рослин родини агавових), розповсюджених у південних штатах США, Мексиці, Центральній Америці, на островах Карибського моря. Місця перебування - пустелі та напівпустелі, кам'янисті схили гір. У Європу завезені в другій половині XVI ст. і швидко поширилися як екзотичні, декоративні рослини. У країнах Середземномор'я і на Чорноморському узбережжі Криму та Кавказу вони вирощуються на відкритому ґрунті, у помірних і північних широтах - як оранжерейні та кімнатні рослини. Назву рослина одержала на честь Агави - дочки одного із древніх міфічних царів і у перекладі з грецької означає шляхетна, чудова.

Агава являє собою багаторічну трав'янисту розеточну сукулентну рослину. Стебло дуже коротке або взагалі не розвинене. Листки м'ясисті, лінійні, трикутні, товсті, утворюють прикореневу розетку. Колір листя може бути сіро-голубим, зеленим, з різноманітними смужками. Закінчується листяна пластинка шиловидним твердим вістрям. По краях листка також помітні коричневі гострі шипи. У природних умовах рослини досягають значних розмірів, діаметр розетки деяких видів сягає 4-5 м, а розетка найменших, карликових агав не більше 3-4 см. Як домашні рослини використовують ті види, які відрізняються невеликими розмірами та повільним ростом.

У більшості випадків агави цвітуть один раз у житті, після чого поступово гинуть, залишаючи безліч нащадків, які відходять від кореневища. У природі одні види цвітуть на 10-15-й рік, інші – на 20-30-й рік, а є й такі, які зацвітають у досить поважному віці – 100 років. Агава викидає квітконіс висотою від 3 до 10 м (у вазонних рослин до 1 м), на якому залежно від виду розташовуються до 10 000 квіток, зібраних у суцвіття. Ріст квітконосу триває 2-3 місяця, а потім протягом декількох місяців поступово розкриваються квітки. У домашніх умовах це - велика рідкість.

У науковій східній медицині сік агави –сечогінний і проносний засіб. Корінь рослини в традиційній медицині Сходу застосовували проти венеричних хвороб. Як проносн е використовують настій здрібнених листків. Сік з них ефективний проти забитих місць і синців. Слиз із кореня знімає зубний біль. Вся рослина використовується для боротьби зі шкідливими комахами.

Обережно! Препарати з агави варто застосовувати, тільки порадившись із лікарем! Лікарську цінність представляє тільки агава американська (A. americana).

Найпоширеніші види агав:

Агава американська (Agave americana). Листки блакитнувато-зелені, 1-2 м довжиною, закінчуються гострим коричневим шипом. Краї листків виїмчасто-зубчасті із червоно-коричневими шипами.

Існують такі різновиди:

Agave americana var. aurea-marginata (A.американская, жовтоокрашена) с жовтими полосами по краях листків; росте повільніше, ніж рослина з зелеными листками.

A. americana var. mediopicta (A. американская, прикрашена) – компактна рослина з білими и жовтими полосами в середній частині листочків.

Агава філіфера (нитенісна) (Agave filifera) – компактна рослина. Листки не більше 20 см довжиною, закінчуються коричневою (пізніше сірою) колючкою, матово-зелені, з вузькими білими смужками на обох сторонах. Ознакою цього виду є сухі волокна по краях листків.

Агава страшна (Agave horrida). Розетка складається з нечисленних твердих, шкірястих, темно-зелених листків довжиною близько 40 см. Листки виїмчасто-зубчасті, з роговим кантом; зубці чорні, гострі, довжиною 1-2 см.

А гава Туми (Agave toumeyana). Листки ланцетні, шкірясті, довжиною 15-25 см, ясно-зелені, з білими смужками і білими нитками, що відокремлюються, по краях. Кінчик листка закінчується колючкою довжиною до 1 см. Рослина, розростаючись, утворює дернини.

Агава королеви Вікторії (Agave victoriae reginae) – одна із кращих для дому. Розетка листків досягає в діаметрі 40 см. Листки тверді, трикутні, з бурим вістрям, кілеваті з нижньої сторони, з білими смужками по краях. Кінець листка з однією чорною колючкою (довжиною 1-2 см) і одним-двома більш короткими.

Догляд за рослиною

Місце розташування: агава не боїться сонячного світла, і прямі промені сонця не нанесуть рослині шкоди. Добре ростуть на підвіконнях з південної і східно-південної сторони.

Температура: у літню пору температура повітря в приміщенні не повинна опускатися нижче 18°C. Оптимальний діапазон літніх температур – 20-28°C, але ці рослини благополучно переносять і більш високі температури. У теплі дні агаву можна виносити в сад або навіть висадити в ґрунт. Мінімальна зимова температура для всіх видів становить 10°C, але деякі види можуть переносити короткочасне зниження температури.

Полив: під час активної вегетації агаву варто поливати помірно, 1-2 рази в тиждень, даючи просохнути земляному кому між поливами. У зимовий період поливають 1-2 рази на місяць. При поливі волога не повинна застоюватися, для цього необхідний гарний дренаж. І ніякої води в центрі розетки. Дорослі екземпляри у відкритому ґрунті можна взагалі не поливати.

Вологість повітря: агави нормально переносять сухе повітря квартир, улітку приміщення варто провітрювати.

Підгодівля: у весняно-літній період агаву удобрюють сумішами для кактусів або мінеральних речовин, які мало насичені азотом. Добрива вносять 1 раз в 2-3 тижні. Надлишок добрив негативно впливає на рослину. Узимку рослину не підгодовують.

Пересадження: молоді рослини пересаджують щороку, дорослі – через 2-3 роки в міру необхідності. Використовують готову суміш для сукулентів або висаджують у ґрунтову суміш, що складається з дернової землі, торфу й піску в рівних частинах, з додаванням цегельної крихти. При посадці не заглиблюйте шийку рослини: вона повинна трохи підніматися над рівнем ґрунту.

Розмноження: агави розмножуються насіннями і нащадками-дитинками. При пересадженні акуратно гострим ножем від материнської рослини відокремлюють бічні відростки. Потім протягом 1-2 доби зрізу дають підсохнути, після чого нові екземпляри висаджують в окремі горшечки.

Черешки не обприскують, не накривають скляною банкою і досить рідко поливають. Як тільки вони вкореняться, полив збільшують.

Агава королеви Вікторії розмножується тільки насіннями. Насіння висівають у лютому-березні. Температурний режим дотримують у межах 20-25°C. Рослини, що виросли з насіння, розвиваються повільно.

Шкідники: з паразитів найбільшу небезпеку представляють трипси і щитівки. Регулярно оглядайте рослину. Виявлених шкідників знімають ватним тампоном, змоченим у спиртовому розчині або пиві. При масовому зараженні рослину обробляють «Актеліком».

Позбутися від паразитів також допоможе кашка часнику і мила з додаванням води, якою час від часу треба протирати листки.