45. Вибрати та описати препарати, що застосовуються з метою специфічної профілактики та терапії при зоонозних інфекціях. Пояснити механізм дії та принципи застосування цих препаратів.

Для лікування бруцельозу призначають антибіотики – тетрациклін, стрептоміцин, рифампіцин. При хронічних формах застосовують вакцинотерапію. Профілактика бруцельозу – у осіб з підвищеним ризиком зараження застосовують вакцинацію живою вакциною.Для лікування туляремії застосовують тетрациклін, хлорамфенікол. Специфічна профілактика – застосовують живу вакцину.

Для лікування сибірки застосовують антибіотики пеніциліни та цефалоспорини. Специфічна профілактика здійснюється за допомогою живої вакцини та хімічною вакциною, що містить проективний антиген.

46. Специфічна профілактика та терапія при спірохетозах

Бореліози

Засобів для специфічної профілактики поки що немає. Для лікування використовують антибіотики: пеніцилін, тетрациклін, доксициклін, рідше – АБ групи макролідів і цефалоспоринів. Вибір конкретного АБ для лікування бореліозів в першу чергу базується на його здатності діяти на борелії. У зв’язку з цим найбільш оптимальним підходом в виборі препарату є визначення чутливості до нього збудника, що викликав захворювання у конкретного пацієнта. Для лікування мікст-інфекцій(хвороба Лайма, кліщовий енцефаліт) додатково використовують протикліщовий гамма-глобулін. Діючим у препараті є IgG , які володіють активністю антитіл, які нейтралізують вірус кліщового ецефаліту. Максимальна концентрація АТ у крові досягається через 24-48 годин після введення, період напіввиведення антитіл з організму становить 4-5 тижнів. Препарат володіє неспецифічною активністю, підвищуючи резистентність організму.

Лептоспірози

Специфічну профілактику проводять вбиту нагріванням полівалентною лептоспірозною вакциною з 0,3% фенолів у якості консерванта. Щеплення проводять дворазовим підшкірних ін’єкціями. У її склад входить 2-4 штампи кожного серотипу патогенних лептоспір, які володіють типовими антигенними та імуногенними властивостями і здатні викликати загибель або захворювання кроликів вагою до 300г при підшкірному введенні 2 мл живої культури. Для вакцини відбирають культури , які містять не менше 50 лептоспір в полі зору. Кожний серотип лептоспір інактивується при 56*С протягом години. Готова вакцина являє собою прозору безколірну рідину. Препарат застосовується для специфічної профілактики лептоспірозу в спалах інфекції. Вакцина вводиться підшкірно дворазово, з проміжком 7-10 днів: перша доза – 2 мл, друга 2,5 мл. Через рік проводиться ревакцинація – 2 мл.

Для лікування хворих на лептоспірози застосовується специфічний протилептоспірозний гамма-глобулін. Препарат являє собою гамма-глобулінову фракцію, витягнуту з гіперімунної полівалентної протилептоспірозної сироватки волів та коней, імунізованих різними серологічними типами лептоспір. Препарат містить антитіла до різних типів лептоспір, має 10% білка, 4,5 % залишкового спирту і в якості стабілізатора – 2-4% глікогену. Лептоспірозний гама глобулін застосовується в гостроту періоді захворювання, особливо при важких формах, а також при ранніх чи пізніх ускладненнях при лептоспірозах. Специфічну терапію завжди комбінують з антибіотиками. Частіше використовують бензилпеніцилін, тетрациклін, цефотаксим, еритроміцин. Наприклад, тетрациклін – (Інг. Синтез білка) реагує із 30s бактерійної рибосоми з подальшим блокуванням приєднання тРНК до комплекса рибосома-іРНК.

Трепонематози

Для лікування використовують антибіотики пеніцилінового ряду та вісмутвмісні препарати. Пеніцилінові антибіотики боряться з інфекційними захворюваннями, збудник яких знаходиться всередині клітини і є нешкідливим для людини, що приймає лікування. Недоліки – швидке виведення з організму. Здатні пригнічувати утворення клітинної стінки бактерій , тим самим пригнічуючи їх ріст і розмноження. Специфічна профілактика не проводиться.