3. Гігієнічні вимоги до обладнання учбових приміщень та шкільного письмового приладдя.
Фахівцями доведено, що природна робоча поза дитини – вільна, з легким нахилом тулуба вперед, симетричним положенням голови і плечового поясу, а також опорою для тулуба, рук і ніг. Така поза має забезпечуватися конструкцією стільця і стола. Необхідно, щоб довжина сидіння стільця відповідала довжині стегон, щоб воно вміщувало весь таз і сідниці, а висота ніжок відповідала довжині гомілок дитини. У спинки стільця має бути невеликий нахил назад, щоб була можливість відкинутися на неї, аби дати хребту відпочити і розвантажитися. Ступні мають стояти на підлозі. Гомілковостопний, колінний суглоби при сидінні створюють прямий кут. Відстань від краю стола (парти) до грудної клітки дитини – 1 - 2 см. Освітлення – зліва і зверху.
Під час писання дитина має сидіти з однаковим навантаженням на обидві сідниці. Хребет спирається на спинку стільця. Передпліччя тримаються симетрично і вільно, впираючись у стіл трохи нижче ліктьових суглобів на його поверхні (бажано, щоб стіл був нахилений до дитини на 2-3°). Плечі дитини мають перебувати на одному рівні, а голова - злегка нахиленою вперед. Відстань від очей до стола (до зошита) – 35 см. Зошит при писанні має лежати під кутом 30° (кут, відкритий вправо, створюється краєм стола і нижнім краєм зошита), нижній кут його перебуває проти середини грудей дитини. Ліва рука підтримує і рухає зошит знизу вверх. Праву руку не зміщують. Зошит пересувають, коли заповнена половина сторінки.
Під час читання передпліччя симетрично розташовують на поверхні стола (парти), кисті підтримують книжку з нахилом відносно очей. І все-таки таке читання стомлює. Тому для зручності книжку кладуть на стіл під кутом 15° (під неї кладуть іншу книжку). Тоді дитина зможе обпертися ліктями об стіл, а кистями підтримувати підборіддя. Це найбільш полегшена поза.
При відсутності спеціальних дитячих меблів дитині організовують робоче місце за звичайним обіднім столом. Якщо сидіння стільця довше від її стегон, тоді між спинкою стільця і спиною дитини кладуть спеціально зроблений фанерний ящик, а під ноги ставлять підставку.
Згідно із сучасними державними стандартами випускаються шкільні меблі п’яти груп: А, Б, В, Г, Д. За меблями групи А повинні сидіти діти, котрі мають зріст до 130 см, меблі групи Б призначені для школярів зростом від 130 до 144 см. Школярі, зріст яких становить 145 – 159 см, повинні сидіти за меблями групи В, а діти, чий зріст від 160 до 174 см – за меблями групи Г. Меблі групи Д призначені для учнів зростом 175 см і вищих.
Щоб дізнатися, меблі якої групи потрібні учню, можна користуватися емпіричною формулою Н.Н.Карташихина:
Порядковий номер букви = (зріст учня (см) – 100) : 15.
Досить часто в школах немає маркірування меблів. Для того, дізнатися, до якої групи меблів належить стіл (стілець), можна використати такі формули:
Група (буква) стола = висота (см): 5 - 10.
Група (буква) стільця = висота (см): 5 - 10.
Приклад: висота стола над рівнем підлоги = 70 см. 70 : 5 – 10 = 4.
Порядковий номер букви Г.
Таким чином, правильний підбір меблів повинен забезпечити учню найбільш фізіологічно доцільну посадку.
