- •Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Мислення і чуттєве пізнання
- •Уява і органічні процеси
- •3. Вищі почуття та їх види
- •4. Мислення як процес і як діяльність
- •5. Розвиток мислення в онтогенезі
- •6. Поняття про пам'ять її значення в життєдіяльності людини
- •7. Основні форми мислення поняття судження умовивід
- •8. Розвиток емоцій і почуттів в онтогенезі
- •9. Мислення і процес розв'язування задач. Проблемна ситуація і задача
- •10. Види емоційних станів
- •11. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях та почуттях
- •12. Мислення людини і тварини
- •13. Уява як процес випереджаючого відображення людиною дійсності
- •14. Відтворення його види
- •15 Основні форми мислення поняття судження умовивід
- •16.Соціальна природа уяви. Функції уяви
- •17. Забування його причини та боротьба з ним. Закон забування г.Еббінгауза
- •Уява і органічні процеси
- •1) Щоб раніше утворені системи зв'язків, їх структура були детерміновані характером раніше сприйнятих предметів;
- •2) Щоб вони розпалися (дисоціація) і утворили нові сполучення відповідно до нових потреб, що актуалізуються в діяльності людини.
- •19. Розвиток мислення в онтогенезі
- •20. Роль уяви в різних видах діяльності особистості
- •21. Процеси і закономірності пам'яті
- •22. Індивідуальні особливості пам'яті
- •23. Поняття про емоції та почуття їх роль практичній і пізнавальній діяльності
- •24. Вікові та індивідуальні особливості пам’яті
- •25. Фізіологічні основи емоцій та почуттів результати нейрофізіологічних експериментів
- •26. Класифікації і види пам'яті
- •27. Довільне й мимовільне запам'ятовування
- •28. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях та почуттях
- •29.Поняття про емоційні стани, їх класифікація
- •30. Розвиток пам’яті в онтогенезі. Виховання пам’яті.
- •31. Форми переживання почуттів: емоційний тон відчуттів, настрій, емоції, афект, стрес, фрустрація, пристрасть.
- •32. Мислення і процес розв’язування задач. Проблемна ситуація і задача.
- •33.Вищі почуття, їх види.
- •34. Розумові дії та операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизація, класифікація, систематизація.
- •35.Індивідуальні особливості емоційної сфери.
- •36.Поняття про мнемічні дії. Мнемотехніка і мнемотехнічні прийоми.
- •37. Історичний розвиток мислення людини.
- •38. Розвиток емоцій і почуттів в онтогенезі.
- •39. Зв’язок мислення з мовою і мовленням.
- •40. Властивості емоцій і почуттів.
- •41.Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Мислення і чуттєве пізнання.
- •42. Мрія як особливий вид уяви. Мрії і практична діяльність.
- •43. Формування розумових дій (п. Я. Гальиерін).
- •44. Форми переживання почуттів: емоційний тон відчуттів, настрій, емоції, афект, стрес, фрустрація, пристрасть.
- •45. Індивідуальні особливості мислення людини.
- •46. Вищі почуття, їх види.
- •47. Уява як процес випереджаючого відображення людиною дійсності.
- •48. Індивідуальні особливості емоційної сфери.
- •49. Уява та органічні процеси.
- •1) Щоб раніше утворені системи зв'язків, їх структура були детерміновані характером раніше сприйнятих предметів;
- •2) Щоб вони розпалися (дисоціація) і утворили нові сполучення відповідно до нових потреб, що актуалізуються в діяльності людини.
- •50. Природа пам’яті: Психологічні, фізіологічні та хімічні теорії пам’яті.
- •51.Емоційні особливості особистості.
- •52. Соціальна природа уяви. Функції уяви.
- •53.Індивідуальні особливості і типи пам’яті.
- •54. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях і почуттях.
- •55. Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Мислення і чуттєве пізнання.
- •56. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях і почуттях.
- •57.Основні форми мислення: Поняття, судження, умовивід.
- •58. Вищі почуття, їх види.
- •59. Уява як процес випереджаючого відображення людиною дійсності.
- •60. Поняття про мнемічні дії. Мнемотехніка і мнемотехнічні прийоми.
11. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях та почуттях
Достатньо виникнути емоційному збудженню, як у його вираження негайно включається весь організм. Зовнішні вираження емоцій та почуттів виявляються в рухах, позах, у руховій та вокальній міміці, інтонаціях мовлення, рухах очей тощо. Внутрішня, або вісцеральна, вираженість переживань яскраво виявляється у прискореному серцебитті, диханні, підвищеному кров’яному тиску, змінах в ендокринних залозах, органах травлення та виділення. Ця вираженість буває астенічною або стенічною, тобто виявляється в пригніченні або збудженні.
Зовнішнє, або експресивне, вираження емоцій і почуттів помітне навіть у немовлят. Але воно ще мало диференційоване. З досвідом, особливо із засвоєнням дитиною мовлення, експресивне вираження емоцій і почуттів набирає різних відтінків. Багатство їх настільки велике, що в мові існує близько 5000-6000 слів, якими переважно передаються ті чи інші переживання.
З розвитком мовлення дитина поступово оволодіває експресивними вираженнями, певною мірою стримує їх, але це не означає, що цим самим гальмується емоція. П. Анохін вважає, що в цьому разі пригнічуються лише деякі периферійні компоненти умоцій — рухи, міміка, сама ж емоція, якщо вона виникла, неминуче поширюється на інші, в основному на вісцеральні, компоненти. Проте формування витриманості у дітей позитивно позначається на їхній життєдіяльності та стосунках у колективі.
Залежно від обставин і стану організму, його підготовленості до переживань емоції та почуття можуть виражатися по-різному. Почуття страху, наприклад, може спричинити або астенічну реакцію — скутість, шок, або ж стенічну. Горе може викликати апатію, бездіяльність, розгубленість або відповідні енергійні дії.
12. Мислення людини і тварини
Мислення є процесом, причому складним, що протікають в свідомості людини і можливо без прояву видимих дій.
Відмінність мислення від інших психічних процесів пізнання полягає в тому, що воно завжди пов'язане з активним зміною умов, в яких знаходиться людина. Мислення завжди спрямоване на вирішення якої-небудь задачі. У процесі мислення проводиться цілеспрямоване і доцільне перетворення дійсності. Процес мислення безперервний і протікає протягом всього життя, попутно трансформуючись, у зв'язку з впливами таких факторів як вік, соціальний стан, стабільність середовища проживання. Особливість мислення - його опосередкований характер. Те, що людина не може пізнати прямо, безпосередньо, він пізнає побічно, опосередковано: одні властивості через інші, невідоме - через відоме. Мислення розрізняють за видами, що протікають процесів та операцій. З поняттям мислення нерозривно пов'язане поняття інтелект. Інтелект - загальна здатність до пізнання і вирішення проблем без спроб і помилок тобто «В умі». Інтелект розглядається як досягнутий до певного віку рівень психічного розвитку, який проявляється в стійкості пізнавальних функцій, а так само в ступені засвоєння умінь і знань (за сл. Зінченко, Мещерякова). Інтелект як невід'ємна частина мислення, його складова частина і в своєму роді узагальнююче поняття.
Дослідження мислення тварин важливо не тільки саме по собі, але ще й тому, що воно тісно пов'язане з проблемою походження психічної діяльності людини в процесі еволюції. Уявлення про зачатки мислення тварин і про рівні його складності завжди були предметом дискусії і до цих пір продовжують викликати розбіжності. У зв'язку з цим було проведено безліч експериментальних досліджень, що сприяють поглибленню вже наявних знань у цій галузі. Тому до теперішнього часу накопичено величезну кількість фактів, які переконливо свідчать про те, що деякі форми елементарного мислення є у досить широкого кола хребетних. Крім того, на сьогоднішній день існує безліч нових і різнопланових даних, які дозволяють точніше оцінити можливості мислення тварин, ступінь розвитку елементарного мислення у представників різних видів, ступінь його близькості до розумової діяльності людини. Одні форми мислення досить примітивні і зустрічаються у нізкоорганізованних тварин, інші - більш складні і доступні видів, найбільш просунутим в еволюційному розвитку. Тим не менше у сучасній науці явища, які відносяться до елементарної розумової діяльності, залишаються найменш вивченими, однак їх опис, аналіз та інтеграція в загальну систему знань про когнітивні процесах дуже важливі.
У даній роботі ми розглянемо деякі особливості і здатності мислення тварин на прикладі сімейства воронових. Нашою метою є збір необхідного матеріалу та інформації з наявних джерел, присвячених вивченню деяких елементів мислення даного виду тварин.
