- •Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Мислення і чуттєве пізнання
- •Уява і органічні процеси
- •3. Вищі почуття та їх види
- •4. Мислення як процес і як діяльність
- •5. Розвиток мислення в онтогенезі
- •6. Поняття про пам'ять її значення в життєдіяльності людини
- •7. Основні форми мислення поняття судження умовивід
- •8. Розвиток емоцій і почуттів в онтогенезі
- •9. Мислення і процес розв'язування задач. Проблемна ситуація і задача
- •10. Види емоційних станів
- •11. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях та почуттях
- •12. Мислення людини і тварини
- •13. Уява як процес випереджаючого відображення людиною дійсності
- •14. Відтворення його види
- •15 Основні форми мислення поняття судження умовивід
- •16.Соціальна природа уяви. Функції уяви
- •17. Забування його причини та боротьба з ним. Закон забування г.Еббінгауза
- •Уява і органічні процеси
- •1) Щоб раніше утворені системи зв'язків, їх структура були детерміновані характером раніше сприйнятих предметів;
- •2) Щоб вони розпалися (дисоціація) і утворили нові сполучення відповідно до нових потреб, що актуалізуються в діяльності людини.
- •19. Розвиток мислення в онтогенезі
- •20. Роль уяви в різних видах діяльності особистості
- •21. Процеси і закономірності пам'яті
- •22. Індивідуальні особливості пам'яті
- •23. Поняття про емоції та почуття їх роль практичній і пізнавальній діяльності
- •24. Вікові та індивідуальні особливості пам’яті
- •25. Фізіологічні основи емоцій та почуттів результати нейрофізіологічних експериментів
- •26. Класифікації і види пам'яті
- •27. Довільне й мимовільне запам'ятовування
- •28. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях та почуттях
- •29.Поняття про емоційні стани, їх класифікація
- •30. Розвиток пам’яті в онтогенезі. Виховання пам’яті.
- •31. Форми переживання почуттів: емоційний тон відчуттів, настрій, емоції, афект, стрес, фрустрація, пристрасть.
- •32. Мислення і процес розв’язування задач. Проблемна ситуація і задача.
- •33.Вищі почуття, їх види.
- •34. Розумові дії та операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизація, класифікація, систематизація.
- •35.Індивідуальні особливості емоційної сфери.
- •36.Поняття про мнемічні дії. Мнемотехніка і мнемотехнічні прийоми.
- •37. Історичний розвиток мислення людини.
- •38. Розвиток емоцій і почуттів в онтогенезі.
- •39. Зв’язок мислення з мовою і мовленням.
- •40. Властивості емоцій і почуттів.
- •41.Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Мислення і чуттєве пізнання.
- •42. Мрія як особливий вид уяви. Мрії і практична діяльність.
- •43. Формування розумових дій (п. Я. Гальиерін).
- •44. Форми переживання почуттів: емоційний тон відчуттів, настрій, емоції, афект, стрес, фрустрація, пристрасть.
- •45. Індивідуальні особливості мислення людини.
- •46. Вищі почуття, їх види.
- •47. Уява як процес випереджаючого відображення людиною дійсності.
- •48. Індивідуальні особливості емоційної сфери.
- •49. Уява та органічні процеси.
- •1) Щоб раніше утворені системи зв'язків, їх структура були детерміновані характером раніше сприйнятих предметів;
- •2) Щоб вони розпалися (дисоціація) і утворили нові сполучення відповідно до нових потреб, що актуалізуються в діяльності людини.
- •50. Природа пам’яті: Психологічні, фізіологічні та хімічні теорії пам’яті.
- •51.Емоційні особливості особистості.
- •52. Соціальна природа уяви. Функції уяви.
- •53.Індивідуальні особливості і типи пам’яті.
- •54. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях і почуттях.
- •55. Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Мислення і чуттєве пізнання.
- •56. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях і почуттях.
- •57.Основні форми мислення: Поняття, судження, умовивід.
- •58. Вищі почуття, їх види.
- •59. Уява як процес випереджаючого відображення людиною дійсності.
- •60. Поняття про мнемічні дії. Мнемотехніка і мнемотехнічні прийоми.
53.Індивідуальні особливості і типи пам’яті.
Індивідуальні особливості пам´яті:
• швидкість запам´ятовування визначається кількістю повторень (або часом), що потрібні людині для запам´ятовування нового матеріалу;
• точність запам´ятовування визначають відповідністю відтвореного тому, що запам´ятовували, та кількістю допущених помилок;
• міцність запам´ятовування виявляється в тривалості збереження завченого матеріалу (або в повільності його забування);
• готовність до відтворення виявляється в тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати необхідні їй відомості.
Індивідуальні відмінності пам´яті можуть бути зумовлені типом вищої нервової діяльності. Швидкість утворення тимчасових нервових зв´язків пов´язана з силою процесів забування та гальмування, що зумовлює точність і міцність запам´ятовування.
Індивідуальні відмінності пам´яті виявляються також у тому, який матеріал краще запам´ятовується, - образний, словесний чи однаковою мірою продуктивно той та інший.
У цьому контексті у психології розрізняють наочно-образний, словесно-абстрактний, змішаний або проміжний типи пам´яті. Ці типи зумовлені частково співвідношенням першої та другої сигнальних систем у вищій нервовій діяльності людини, але головним чином - умовами життя та вимогами професійної діяльності.
Типи пам’яті згідно задіяним органам почуттів
За даним критерієм виділяються такі види пам’яті: слухова, зорова, рухова, нюхова, дотикальна, смакова і емоційна.
Найрозвиненішою вважається зорова пам’ять. Вона дозволяє зберегти і відтворити дані у вигляді певного зорового образу.
Слухова пам’ять запам’ятовує дані, що надходять за допомогою органів слуху. Сюди відноситься музика, мова і т.д.
Рухова або, так звана, моторна пам’ять дозволяє запам’ятовувати різні рухи. Цей тип переважає у спортсменів і людей, які займаються фізичними навантаженнями.
Дотикальний тип пам’яті базується на запам’ятовуванні відчуттів, що виникають при обмацуванні тих чи інших предметів. Така пам’ять найчастіше функціонує разом із зоровою різновидом, що дозволяє відтворити найбільш точний образ об’єкту.
Нюхова пам’ять є у людини ще з моменту народження і пов’язана з різними запахами. Вона розвивається протягом життя.
Смакова пам’ять відповідає за смак продуктів. Такий тип максимально розвинений у дегустаторів, кухарів, кондитерів та інших людей, які так чи інакше пов’язані з приготуванням їжі.
Емоційні типи пам’яті дозволяють зберігати враження, що виникають внаслідок тих чи інших емоційних переживань. Чим більш яскравою була емоція, тим більше інформації залишається у людей і навпаки.
Всі типи пам’яті, представлені тут, є невід’ємним атрибутом людського життя і сприяють безперервному розвитку особистості суб’єкта.
54. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях і почуттях.
Виникнення емоційного процесу приводить до формування нових форм реагування. Іноді емоційні реакції бувають бурхливими і раптовими, виникаючи майже відразу після дії збудливого агента. Така емоція приймає форму афекту.
Але емоції можуть формуватися і поступово, тривалий час залишаючись латентними; у такому випадку не спостерігаються ні специфічні емоційні прояви, ні які б то не були сліди у свідомості - існує тільки підвищена готовність до емоційної реакції.
Надалі з'являються організовані зміни в поведінці. Спочатку це можуть бути переважно "супутні" експресивні зміни, пізніше емоційний процес поширюється на усе більше число афферентних шляхів, усе менше місця залишається неемоційній поведінці. Одночасно відбувається усвідомлення емоційного процесу, що протікає, і зв'язаних з ним змін у процесах регуляції. Воно може випереджати з‘яву зовнішніх змін, однак буває, що людина тривалий час не віддає собі звіту у своїх емоціях, у кращому випадку спостерігає їхні наслідки у виді тих або інших незрозумілих проявів своєї поведінки. Іноді емоції зовсім не знаходять відображення у свідомості.
Емоція, що одержала достатню силу й організованість, здобуває здатність дуже впливати на функціональний стан різних психічних механізмів. Організуюча функція емоцій виявляється в декількох різних формах:
• у формі виразних рухів ,
• у формі емоційних дій,
• у формі висловлень про емоційні стани, які відчуваються,
• у формі визначеного відношення до навколишнього.
