36.Поняття про мнемічні дії. Мнемотехніка і мнемотехнічні прийоми.

Мнемічні - це дії, спрямовані на запам'ятовування, збереження і відтворення інформації

Мнемотехніка – техніка запам’ятовування.

Мнемотехніка допомагає вирішити такі основні навчальні та виховні завдання:

- розширюються творчі можливості дитини, завдяки гармонійній роботі лівої (логіка) і правої (творчість, образне мислення) півкулі головного мозку;

- формується вміння ефективно і самостійно вчитися;

- підвищується самооцінка дитини завдяки результативності у навчанні;

- зменшуються стреси від навчання;

- збільшується навчальна мотивація, а з нею успіхи;

- звільняється час від запам’ятовування для продуктивної та творчої роботи;

- розвиток образної пам’яті допомагає сприймати навколишній світ у всій красі;

- людина стає більш самостійною в інтелектуальній та практичній роботі, а це підвищує її адаптацію у соціумі;

- активізація внутрішніх механізмів засобами мнемотехнології.

Прийоми мнемотехніки полегшують запам’ятовування дітьми нової інформації та збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення додаткових асоціацій. В даний час створена безліч методик раціонального запам'ятовування, проте по колишньому суть їх одна — спочатку запам'ятовується який-небудь опорний ряд (фон), до якого підібрані асоціації.

Мнемотехнічні прийоми удосконалення розумових операцій Метод групування: цифри можна групувати, як телефонні номери, хронологічні дати тощо. Слова — класифікувати за приналежністю. 04 12 19 61 — Перший політ людини в космос — 12.04.1961 р. Покупки: Прання — порошок. Школа — зошит, ручка. Одяг — шкарпетки, кепка, футболка. Їжа — хліб, сіль, помідори, чай. Всього: 10

Метод рим (суголосся): латинська назва трав'янистої рослини аграпірум гігато — агроном із гітарою. Метод ритму : «П'ять на п'ять—двадцять п'ять, це не можна забувать».

Мнемотехнічні прийоми удосконалення розумових операцій Метод акронімів (абревіатур) - УРСР, ООН, СНІД, СНД… Метод акровіршів Акровірш: чисте повітря, життя здорове — говорив старий філософ. (Кольори веселки: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий.)

Ланцюговий метод — з'єднання в складний сюрреалістичний образ чи картину понять, які потрібно запам'ятати; •слова, включені в одне речення чи розповідь; •закономірність розташування чисел геометричних фігур і символів.

Метод «місць» Давні грецькі й римські автори згадували всі об'єкти, розташовані на дорозі, якою вони щодня ходили в місті, й подумки «прив'язували» до них тези чи аргументи промови. (Розташування об'єктів для запам'ятовування в різних місцях квартири. Послідовні дії особистої гігієни, вдягання чи зняття зимового одягу)

Метод парних асоціацій використовується одночасно ритм і образність: один — магазин, дві — трави, три — зітри, чотири — у квартирі, тобто сходити в магазин за покупками, повиривати траву, випрати, прибрати у квартирі.

37. Історичний розвиток мислення людини.

Розвиток мислення виражається в поступовому розширенні змісту думки, послідовному виникненні форм і способів розумової діяльності й зміні їх у міру загального формування особистості. Одночасно в дитини підсилюються і спонукання до розумової діяльності — пізнавальні інтереси.

Мислення розвивається протягом усього життя людини в процесі її діяльності. На кожному віковому етапі мислення має свої особливості.

Мислення дитини раннього віку виступає у формі дій, спрямованих на вирішення конкретних завдань: дістати який-небудь предмет, що знаходиться в полі зору, надягти кільця на стрижень іграшкової піраміди, закрити або відкрити коробочку, знайти заховану річ, залізти на стілець, принести іграшку і т. п. Виконуючи ці дії, дитина думає. Вона мислить діючи, її мислення наочно-дійове.

Оволодіння мовою оточуючих людей викликає зрушення в розвитку наочно-дійового мислення дитини. Завдяки мові діти починають мислити узагальнено.

Подальший розвиток мислення виражається у зміні співвідношення між дією, образом і словом. У вирішенні завдань чимраз більшу роль відіграє слово.

Існує певна послідовність у розвитку видів мислення в дошкільному віці. Спочатку йде розвиток наочно-дійового мислення, услід за ним формується наочно-образне і, нарешті, словесне мислення.

Мислення учнів середнього шкільного віку (11—15 років) оперує знаннями, засвоєними насамперед словесно. При вивченні різноманітних навчальних предметів — математики, фізики, хімії, історії, граматики тощо — учні мають справу не тільки з фактами, але й із закономірними відношеннями, загальними зв'язками між ними.

У старшому шкільному віці мислення стає абстрактним. Разом із тим спостерігається і розвиток конкретно-образного мислення, особливо під впливом вивчення художньої літератури.

Навчаючись основам наук, школярі засвоюють системи наукових понять, кожне з яких відбиває одну зі сторін дійсності. Формування понять — процес тривалий, він залежить від рівня їхньої узагальненості й абстрактності, від віку школярів, їхньої розумової спрямованості й від методів навчання,

У засвоєнні понять існує кілька рівнів: із розвитком учні чимраз ближче підходять до сутності предмета, явища, позначеного поняттям, легше узагальнюють і пов'язують один з одним окремі поняття.

Для першого рівня характерним є елементарне узагальнення конкретних випадків, узятих з особистого досвіду школярів або з літератури. На другому рівні засвоєння виділяються окремі ознаки поняття. Межі поняття учні то звужують, то надто розширюють. На третьому рівні учні намагаються дати розгорнуте визначення поняття з вказівкою основних ознак і наводять правильні приклади з життя. На четвертому рівні відбувається головне оволодіння понятим, указания його місця серед інших моральних понять, успішне застосування поняття в житті. Одночасно з розвитком понять формуються судження й умовиводи.